Сільсь­ко­гос­по­дарські інспекції у тва­рин­ництві та риб­ни­цькій галузі

Тва­рин­ниц­тво є однією з визна­чаль­них для життєдіяль­ності суспільства га­лу­зей, тому в кожній країні на дер­жав­но­му рівні ство­рені ор­га­ни, які відповідають за без­пе­ку цієї галузі. В Україні існує си­сте­ма ве­те­ри­нар­них органів, які об'єднані у Дер­жав­ний де­пар­та­мент ветери­нарної ме­ди­ци­ни. Ця си­сте­ма функціонує на підставі роз­ви­не­но­го галу­зевого за­ко­но­дав­ства, що вклю­чає За­ко­ни України «Про ве­те­ри­нар­ну ме­ди­ци­ну», «Про без­печність та якість хар­чо­вих про­дуктів» та низку підза­кон­них актів.

Ок­ре­мою га­луз­зю, яка пе­ре­бу­ває на стику сільсь­ко­го гос­по­дар­ства та ви­ко­ри­стан­ня при­род­них живих ре­сурсів, є риб­ниц­тво, що передба­чає спеціальне ви­ко­ри­стан­ня риб та інших вод­них живих ре­сурсів згід­но із за­ко­но­дав­чим визна­чен­ням - усі види ви­ко­ри­стан­ня риб, інших вод­них живих ре­сурсів (за ви­нят­ком лю­би­тельсь­ко­го та спор­тив­но­го ри­баль­ства у вод­них об'єктах за­галь­но­го ко­ри­сту­ван­ня), що здійсню­ється шля­хом їх ви­лу­чен­ня (лов, до­бу­ван­ня, зби­ран­ня тощо) з середо­вища пе­ре­бу­ван­ня.

Ве­те­ри­нарією на­зи­вається си­сте­ма наук, що вив­ча­ють хво­ро­би тва­рин, ме­то­ди запобігання і ліку­ван­ня хво­роб, пи­тан­ня підви­щен­ня про­дуктивності тва­рин­ництва і за­со­би за­хи­сту людей від хво­роб, власти­вих тва­ри­нам і людині.

Діяльність суб'єктів племінної спра­ви у тва­рин­ництві врегульова­на За­ко­ном України «Про племінну спра­ву у тва­рин­ництві». Закон ре­гу­лює відно­си­ни у галузі племінної спра­ви у тва­рин­ництві, визна­чає права та обов'язки влас­ників і спо­жи­вачів племінних (ге­не­тич­них) ре­сурсів, вста­нов­лює ви­мо­ги до якості та по­ряд­ку ви­ко­ри­стан­ня цих ре­сурсів, визна­чає си­сте­му се­лекції та ос­но­ви дер­жав­но­го кон­тро­лю за до­три­ман­ням за­ко­но­дав­ства про племінну спра­ву у тва­рин­ництві, а та­кож по­ря­док фінан­с­у­ван­ня племінної спра­ви у тва­рин­ництві.

Нор­ма­тив­но-​пра­во­вою базою функціону­ван­ня інспекції є Тимча­сове по­ло­жен­ня про Де­пар­та­мент ринків про­дукції тва­рин­ництва з Го­ловною дер­жав­ною племінною інспекцією Міністер­ства аг­рар­ної полі­тики України, за­твер­джене на­ка­зом Міна­г­ро­політики «Про по­ло­жен­ня про струк­турні підрозділи Міна­г­ро­політики України» від 8 ли­сто­па­да 2000 р. № 222. У По­ло­женні за­зна­че­но, що воно діє до мо­мен­ту ство­рення, згідно зі ст. 15 За­ко­ну України «Про племінну спра­ву у тварин­ництві» від 21 груд­ня 1999 p., си­сте­ми дер­жав­ної племінної служ­би.

Де­пар­та­мент ринків про­дукції тва­рин­ництва з Го­лов­ною держав­ною племінною інспекцією є са­мостійним струк­тур­ним підрозділом цен­траль­но­го апа­ра­ту Міністер­ства аг­рар­ної політики України. Депар­тамент очолює на­чаль­ник, який при­зна­чається на по­са­ду і звільняєть­ся з по­са­ди міністром. Інші працівники Де­пар­та­мен­ту при­зна­ча­ють­ся на по­са­ду і звільня­ють­ся з посад у вста­нов­ле­но­му у Міністерстві поряд­ку. На­чаль­ник Де­пар­та­мен­ту здійснює керівниц­тво його діяльністю і несе пер­со­наль­ну відповідальність за ви­ко­нан­ня функцій Департамен­ту, організацію ро­бо­ти, до­дер­жан­ня пра­вил внутрішньо­го тру­до­во­го роз­по­ряд­ку і дис­ципліни у Де­пар­та­менті. Струк­ту­ра і чи­сельність пра­цівників Де­пар­та­мен­ту визна­чається штат­ним роз­кла­дом Міністер­ства аг­рар­ної політики України.

Ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми Де­пар­та­мен­ту ринків про­дукції тва­ринництва з Го­лов­ною дер­жав­ною племінною інспекцією є:

- участь в реалізації дер­жав­ної аг­рар­ної політики у тва­рин­ництві та здійс­ненні заходів щодо про­до­воль­чої без­пе­ки;

- ро­з­роб­лен­ня і ко­ор­ди­нація ви­ко­нан­ня за­галь­но­дер­жав­них та га­лузевих про­грам роз­вит­ку тва­рин­ництва і птахівництва;

- здійс­нен­ня на­у­ко­во-​технічної і тех­но­логічної політики в тварин­ництві, птахівництві і бджіль­ництві;

- ро­з­роб­ка про­ектів за­ко­но­дав­чих і нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів та га­лу­зе­вих стан­дартів, норм і нор­ма­тивів, що сто­су­ють­ся тва­рин­ництва.

Профільний кон­тро­лю­ю­чий орган у галузі ве­те­ри­нар­ної медици­ни - Дер­жав­ний комітет ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни (Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни). У струк­турі Комітету окре­мих інспекційних органів не ство­ре­но, оскільки, по суті, за ха­рак­те­ром своєї діяль­ності він сам є ін­спекцією, хоч окрім суто інспекційної діяль­ності, знач­на ча­сти­на пов­новажень Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни по­ля­гає в управлінні си­сте­мою вете­ринарної ме­ди­ци­ни. Проте в цьому органі за­вжди існує струк­тур­на ланка, як пра­ви­ло, управління ве­те­ри­нар­ної інспекції, яка опікується пи­тан­ня­ми інспек­ту­ван­ня і юрис­дикційної діяль­ності.

Ха­рак­тер за­в­дань, що сто­ять перед Комітетом, і спе­цифіка ро­бо­ти мають свої особ­ли­вості, що відрізня­ють Комітет від більшості держав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких інспекцій, оскільки тут також, з од­но­го бо­ку, за­в­дан­ням є бо­роть­ба з роз­по­всюд­жен­ням хво­роб тва­рин через не­додержання фізич­ни­ми та юри­дич­ни­ми осо­ба­ми спеціаль­них галузе­вих норм і пра­вил, а з дру­го­го боку - без­по­се­ред­ня ро­бо­та по бо­ротьбі з цими хво­ро­ба­ми, їх ви­ник­нен­ням і роз­по­всюд­жен­ням, а також надан­ня власне ве­те­ри­нар­но-​лікарсь­ких по­слуг ши­ро­ко­му колу суб'єктів.

Дер­жав­ний комітет ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни функціонує на підста­ві По­ло­жен­ня, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міністрів Украї­ни «Пи­тан­ня Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни» від 30 серп­ня 2007 р. № 1075. Згідно з По­ло­жен­ням Дер­жав­ний комітет ве­теринарної ме­ди­ци­ни є цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади.

Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни у про­цесі ви­ко­нан­ня по­кла­де­них на нього за­в­дань взаємодіє з іншими цен­траль­ни­ми та місце­ви­ми ор­га­на­ми ви­конавчої влади, ор­га­на­ми місце­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня, підприємства­ми, уста­но­ва­ми та організаціями, об'єднан­ня­ми гро­ма­дян, а також відпо­відними ор­га­на­ми іно­зем­них дер­жав, міжна­род­ни­ми кваліфікаційни­ми то­ва­ри­ства­ми. Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни у межах своїх по­в­но­ва­жень на основі та на ви­ко­нан­ня за­ко­но­дав­ства видає на­ка­зи, організовує і кон­тролює їх ви­ко­нан­ня.

Організаційне ста­но­ви­ще Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни є особ­ли­вим та­кож і тому, що це окре­мий дер­жав­ний орган, що не вхо­дить до структу­ри Міна­г­ро­політики.

Держ­ком­вет­ме­ди­ци­ни бу­дучи цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади, ви­ко­нує також низку важ­ли­вих за­в­дань, що ха­рак­те­ри­зу­ють його пра­во­ве ста­но­ви­ще:

1) участь, у межах своєї ком­пе­тенції, у реалізації дер­жав­ної політи­ки у галузі ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни;

2) здійс­нен­ня дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю і на­гляду за якістю та без­пе­кою си­ро­ви­ни, про­до­воль­чої си­ро­ви­ни, продук­тів та хар­чо­вих про­дуктів (далі - про­дукція) тва­рин­но­го по­ход­жен­ня, а також охо­ро­ни те­ри­торії України від за­не­сен­ня з те­ри­торії інших дер­жав або з ка­ран­тин­ної зони збуд­ників інфекційних хво­роб тва­рин;

3) уза­галь­нен­ня прак­ти­ки за­сто­су­ван­ня за­ко­но­дав­ства з пи­тань, що на­ле­жать до його ком­пе­тенції, ро­з­роб­лен­ня про­по­зицій щодо удо­сконалення цього за­ко­но­дав­ства;

4) ро­з­роб­лен­ня та реалізація в уста­нов­ле­но­му по­ряд­ку ком­плек­су заходів щодо:

- охо­ро­ни те­ри­торії України від за­не­сен­ня з те­ри­торії інших дер­жав або з ка­ран­тин­ної зони збуд­ників інфекційних хво­роб тва­рин;

- профілак­ти­ки, діагно­сти­ки інфекційних, інвазійних і незараз­них за­хво­рю­вань тва­рин та їх ліку­ван­ня;

- за­хи­сту на­се­лен­ня від хво­роб, спільних для тва­рин і людей;

- дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю і на­гля­ду за ви­робництвом доб­ро­якісної у ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­му відно­шенні про­дукції тва­рин­но­го по­ход­жен­ня;

- дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю за якістю вете­ринарних ме­ди­ка­ментів і пре­па­ратів, кормів, кор­мо­вих до­ба­вок;

- ска­су­ван­ня екс­плу­а­таційного доз­во­лу та ве­те­ри­нар­них докумен­тів.

Дер­жав­на інспекція охо­ро­ни, відтво­рен­ня вод­них живих ресур­сів та ре­гу­лю­ван­ня ри­баль­ства (Дер­жрибінспекція) є спеціально впов­но­ва­же­ним ор­га­ном дер­жав­но­го на­гля­ду в сфері охо­ро­ни, відтво­рення вод­них живих ре­сурсів та ре­гу­лю­ван­ня ри­баль­ства в рибогоспо­дарських вод­них об'єктах України (у тому числі в усіх по­верх­не­вих, те­ри­торіаль­них і внутрішніх морсь­ких водах, які ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся (мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся) для ри­баль­ства, ви­ро­щу­ван­ня чи розве­дення риби), в інших об'єктах вод­но­го про­ми­слу або об'єктах, які ма­ють зна­чен­ня для при­род­но­го відтво­рен­ня запасів риби та інших вод­них живих ре­сурсів, а також у ви­ключній (морській) еко­номічній зоні України та ак­ва­торіях у межах кон­ти­нен­таль­но­го шель­фу України, який діє в Дер­жав­но­му де­пар­та­менті риб­но­го гос­по­дар­ства (Укр­дер­жри­бгосп), йому підпо­ряд­ко­вується і вхо­дить до сфери управління Мі­ністер­ства аг­рар­ної політики України.

Ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми Дер­жрибінспекції є:

- здійс­нен­ня охо­ро­ни риби та інших вод­них живих ре­сурсів у ри­богосподарських вод­них об'єктах України (у тому числі в усіх поверх­невих, те­ри­торіаль­них і внутрішніх морсь­ких водах, які використову­ються (мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся) для ри­баль­ства, ви­ро­щу­ван­ня чи роз­ве­ден­ня риби), в інших об'єктах вод­но­го про­ми­слу або об'єктах, які мають зна­чен­ня для при­род­но­го відтво­рен­ня запасів риби та інших вод­них живих ре­сурсів, а також у ви­ключній (морській) еко­номічній зоні України та ак­ва­торіях у межах кон­ти­нен­таль­но­го шель­фу України, у про­цесі ри­баль­ства, утри­ман­ня, транс­пор­ту­ван­ня, пе­ре­роб­ки, зберіган­ня, реалізації, зни­щен­ня риби та інших вод­них живих ре­сурсів;

- уста­нов­лен­ня об­ме­жень та за­бо­рон при ви­ко­ри­станні вод­них живих ре­сурсів в окре­мих во­дой­мах (їх ділян­ках) за по­год­жен­ням цен­трального ор­га­ну ви­ко­нав­чої влади в галузі охо­ро­ни нав­ко­лиш­ньо­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща або його те­ри­торіаль­них органів.