Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів у АПК

Розділ 9. ДЕРЖАВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ІНСПЕКЦІЇ - ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ В АПК

За­ко­но­дав­ством України пе­ред­ба­че­но ство­рен­ня і функціо­нування низки органів (інспекції, служ­би, де­пар­та­мен­ти), які мають спільні риси - кон­тро­лю­ють окремі ділянки сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, що є їх ос­нов­ним при­зна­чен­ням, організаційно і функціо­нально пов'язані з Міністер­ством аг­рар­ної політики України, очолю­ються Го­лов­ни­ми дер­жав­ни­ми інспек­то­ра­ми у відповідній галузі і ма­ють по­в­но­ва­жен­ня щодо при­тяг­нен­ня пра­во­по­руш­ників у відповідній галузі до адміністра­тив­ної відповідаль­ності.

Дер­жавні сільсь­ко­гос­по­дарські інспекції вхо­дять до струк­ту­ри Мін­агрополітики України, що обу­мо­в­лює спе­цифіку ком­пе­тенції інспек­цій. Отже, функції дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких інспекцій є части­ною функцій міністер­ства. Відмінності між функціями Міна­г­ро­політи­ки і дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких інспекцій по­ля­га­ють у тому, що міністер­ство здійснює постійне і все­о­хо­плю­ю­че керівниц­тво функціо­нуванням галузі, а інспекційні ор­га­ни зорієнто­вані на кон­троль за до­триманням спеціаль­них норм і пра­вил суб'єктами, які са­мостійні у своїй опе­ра­тивній діяль­ності. Цей вплив на підкон­трольні суб'єкти є знач­но вуж­чим, ніж пе­ред­ба­ча­ють за­в­дан­ня керівництва ви­ще­сто­я­що­го ор­га­ну (Міна­г­ро­політики).

Юри­дичні ос­но­ви ре­гу­лю­ван­ня пра­во­во­го ста­но­ви­ща дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких інспекцій вклю­ча­ють у себе:

- закон, який пе­ред­ба­чає функціону­ван­ня інспекційного ор­га­ну в певній підга­лузі;

- по­ста­но­ву або рішення ви­ще­сто­я­що­го ор­га­ну (як пра­ви­ло, Кабі­нету Міністрів України) про утво­рен­ня відповідної інспекції;

- по­ло­жен­ня про дану інспекцію, що видається на роз­ви­ток уста­новчого акта;

- юри­дичні та технічні норми, кон­троль та на­гляд за до­три­ман­ням яких по­кли­ка­на здійс­ню­ва­ти дана інспекція;

- ме­то­дичні вказівки щодо особ­ли­во­стей про­ве­ден­ня інспекторсь­кої ро­бо­ти, ви­яв­лен­ня по­ру­шень, їх фіксації тощо, закріплені, як прави­ло, у вигляді інструкції, що видається самою інспекцією.

Особ­ливістю кон­троль­но-​інспекційних органів є їх подвійна орга­нізаційна при­ро­да. З од­но­го боку, кожна держінспекція являє собою немов би скла­до­ву ча­сти­ну відповідного апа­ра­ту га­лу­зе­во­го управлін­ня (на­при­клад міністер­ства, з яким держінспекція без­по­се­ред­ньо пов'я­зана спільністю за­в­дань і, відповідно, своєю струк­ту­рою). Але, з іншого боку, в силу спе­цифіки по­в­но­ва­жень і методів діяль­ності, держінспекції наділені і пев­ною організаційною відо­крем­леністю. Зна­хо­дя­чись у більшості ви­падків у віданні яко­го-​небудь га­лу­зе­во­го ор­га­ну державно­го управління і ке­ру­ю­чись його за­в­дан­ня­ми, кожна держінспекція, ра­зом з тим, в організаційно-​струк­тур­но­му відно­шенні от­ри­мує певну ав­то­номію, має особ­ли­ве По­ло­жен­ня, в якому пе­ред­ба­че­на струк­ту­ра, по­в­но­ва­жен­ня і по­ря­док діяль­ності держінспекцій.

В Україні кон­троль­но-​інспекційні ор­га­ни у сільсь­ко­му господар­стві об'єдну­ють­ся у си­сте­му, на чолі якої зна­хо­дить­ся Міна­г­ро­політи­ки України, що здійснює функціональне і організаційне керівниц­тво ними. Кабінет Міністрів України в окре­мих ви­пад­ках здійснює органі­заційне керівниц­тво та­ки­ми ор­га­на­ми у вста­нов­ле­но­му по­ряд­ку спіль­но з Міна­г­ро­політики.

§ 2. Сільськогосподарські інспекції у рослинництві

На­пря­ма­ми рос­лин­ництва, в яких ство­рені кон­троль­но-​інспекційні ор­га­ни, є: насінниц­тво, роз­сад­ниц­тво, за­хист рос­лин, ка­ран­тин рос­лин та ком­плекс відно­син права інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сор­ти рос­лин. За­га­лом у рос­лин­ни­цькій галузі пра­ц­ють п'ять дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких інспекцій - Го­лов­на дер­жав­на інспекція захис­ту рос­лин України, Го­лов­на дер­жав­на інспекція з ка­ран­ти­ну рос­лин України, Українська дер­жав­на насіннєва інспекція Міна­г­ро­політики України, Українська дер­жав­на по­мо­логічно-​ам­пе­ло­графічна інспекція Міна­г­ро­політики України, Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин.

Українська дер­жав­на насіннєва інспекція (Укр­держ­насінінспекція) функціонує на підставі на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про за­твер­джен­ня По­ло­жен­ня про Українську дер­жав­ну на­сіннєву інспекцію» від 23 бе­рез­ня 2004 р. № 97. За організаційно-​пра­во­вою фор­мою Укр­держ­насінінспекція є уста­но­вою, що очолює служ­бу дер­жав­но­го кон­тро­лю України у сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му насін­ництві, яка скла­дається з Укр­держ­насінінспекції, Дер­жав­ної насіннєвої інспекції Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим, об­лас­них, рай­он­них, міських, міжрай­он­них дер­жав­них насіннєвих інспекцій (далі - дер­жавні насін­нєві інспекції) і є непри­бут­ко­вою уста­но­вою.

У цілому служ­ба дер­жав­но­го кон­тро­лю України у сільськогоспо­дарському насінництві являє собою ієрархічну си­сте­му уста­нов, що фінан­с­у­ють­ся з Дер­жав­но­го бюд­же­ту і ви­ко­ну­ють низку кон­троль­но-​інспекційних функцій. Ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми Укр­держ­насінінспек­ції є:

- здійс­нен­ня сер­тифікації насіння і са­див­но­го матеріалу сільсько­господарських рос­лин та ви­да­ча сер­тифікатів, що засвідчу­ють сорто­ві та посівні якості насіння та (або) са­див­но­го матеріалу, які за дани­ми ла­бо­ра­тор­но­го аналізу відповідають ви­мо­гам нор­ма­тив­них доку­ментів;

- за­без­пе­чен­ня кон­тро­лю за зни­щен­ням насіння сільськогосподар­ських рос­лин, визна­но­го непри­дат­ним для ви­ко­ри­стан­ня на продоволь­чі та кор­мові цілі.

Знач­ну ча­сти­ну за­в­дань Укр­держ­насінінспекції ста­но­вить органі­заційне і ме­то­дичне керівниц­тво Дер­жав­ною насіннєвою інспекцією Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим і об­лас­ни­ми дер­жав­ни­ми насіннєвими інспекціями.

Українська дер­жав­на по­мо­логічно-​ам­пе­ло­графічна інспекція (УкрД­ПАІ) функціонує на підставі На­ка­зу Міна­г­ро­політики «Про за­твердження По­ло­жен­ня про Українську дер­жав­ну по­мо­логічно-​ам­пе­ло­графічну інспекцію» № 770 від 31 жо­втня 2007 р. По­мо­логія (від лат. ротит - плід та гр. logos - слово, вчен­ня), сор­то­знав­ство, наука про сорти пло­до­вих та ягідних рос­лин. Ам­пе­ло­графія (від гр. ampelos - ви­но­град) - наука про сорти ви­но­гра­ду. Інспекція відповідно до Зако­ну України «Про насіння і са­див­ний матеріал» є ор­га­ном дер­жав­но­го кон­тро­лю в пло­до­во­му насінництві і роз­сад­ництві.

Інспекцію очолює на­чаль­ник інспекції, який за по­са­дою є одночас­но дер­жав­ним інспек­то­ром України з роз­сад­ництва. За­ступ­ник началь­ника інспекції за по­са­дою є од­но­час­но дер­жав­ним інспек­то­ром з роз­садництва. Го­ловні, провідні та спеціалісти інспекції за по­са­дою є одно­часно дер­жав­ни­ми інспек­то­ра­ми з роз­сад­ництва. На­чаль­ник інспекції за­без­пе­чує організацію і здійс­нен­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю у плодово­му насінництві та роз­сад­ництві, здійснює керівниц­тво діяльністю Ін­спекції, несе пер­со­наль­ну відповідальність за ви­ко­нан­ня по­кла­де­них на Інспекцію за­в­дань.

У про­цесі здійс­нен­ня кон­троль­ної діяль­ності Українська дер­жав­на по­мо­логічно-​ам­пе­ло­графічна інспекція має право:

- перевіряти до­ку­мен­тацію, що стосується по­ход­жен­ня, спо­собів ви­ро­щу­ван­ня, реалізації та ви­ко­ри­стан­ня пло­до­во­го насіння і садивно­го матеріалу, неза­леж­но від підпо­ряд­ку­ван­ня і форм влас­ності їх ви­робника;

- перевіряти відповідність суб'єктів насінництва і роз­сад­ництва, неза­леж­но від їх підпо­ряд­ку­ван­ня та форм влас­ності, ате­стаційним ви­могам до ви­роб­ників насіння і са­див­но­го матеріалу, що встановлюють­ся Міністер­ством аг­рар­ної політики України;

- про­во­ди­ти апро­бацію і ви­да­ва­ти до­ку­мен­ти про якість садивно­го матеріалу, ма­точ­них на­са­д­жень пло­до­вих, ягідних куль­тур та вино­граду;

- про­во­ди­ти ла­бо­ра­тор­ний аналіз насіння і са­див­но­го матеріалу з ви­да­чею відповідних до­ку­ментів про їх якість;

- про­во­ди­ти екс­пертне визна­чен­ня якості насіння пло­до­вих, горі­хоплідних куль­тур та са­див­но­го матеріалу пло­до­вих, ягідних, горіхо­плідних куль­тур та ви­но­гра­ду на ви­мо­гу спо­жи­вачів.

Го­лов­на дер­жав­на інспекція за­хи­сту рос­лин (Го­ло­в­держ­за­хист) є спеціально упов­но­ва­же­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади у сфері за­хи­сту рос­лин, підпо­ряд­ко­ва­ним Міна­г­ро­політики України, що забез­печує про­ве­ден­ня єдиної дер­жав­ної політики у сфері за­хи­сту рос­лин від шкідників, хво­роб і бур'янів та здійснює дер­жав­ний кон­троль за своєчас­ним про­ве­ден­ням підприємства­ми, уста­но­ва­ми, організаціями всіх форм влас­ності і гро­ма­дя­на­ми заходів щодо за­хи­сту рос­лин, за до­держанням ре­гла­ментів зберігання, транс­пор­ту­ван­ня і за­сто­су­ван­ня пес­тицидів. Го­ло­в­держ­за­хист очолює си­сте­му дер­жав­них станцій за­хи­сту рос­лин Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим, об­ла­стей і районів з ме­ре­жею спеціалізо­ва­них ла­бо­ра­торій (про­гнозів і діагно­сти­ки з'яв­лен­ня шкід­ників і хво­роб, біологічного ме­то­ду, гельмінто­логічних та кон­троль­но-​ток­си­ко­логічних). Го­ло­в­держ­за­хист очолюється на­чаль­ни­ком, який при­зна­чається на по­са­ду і звільняється з по­са­ди міністром аг­рар­ної політики. На­чаль­ник має за­ступ­ників, які при­зна­ча­ють­ся ним. Началь­ник за по­са­дою є Го­лов­ним дер­жав­ним інспек­то­ром за­хи­сту рос­лин України, його за­ступ­ни­ки, відповідно за­ступ­ни­ка­ми Го­лов­но­го держав­ного інспек­то­ра за­хи­сту рос­лин України, на­чаль­ни­ки відділів та інші спеціалісти - дер­жав­ни­ми інспек­то­ра­ми за­хи­сту рос­лин.

Організаційна струк­ту­ра, штат­ний роз­пис, ко­што­рис доходів і ви­датків Го­ло­в­держ­за­хи­сту за­твер­джується Міна­г­ро­політики. Головдерж­захист утри­мується за ра­ху­нок дер­жав­но­го бюд­же­ту, а також доходів від робіт, пов'яза­них із за­хи­стом рос­лин - нав­чан­ня працівників із за­хи­сту рос­лин, кон­суль­та­тивні та інші по­слу­ги. За організаційною струк­турою Го­ло­в­держ­за­хист є юри­дич­ною осо­бою, має ра­хун­ки в бан­ках, пе­чат­ку, штамп, бланк уста­но­ви, та бланк го­лов­но­го дер­жав­но­го інспек­тора за­хи­сту рос­лин.

Ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми Го­ло­в­держ­за­хи­сту є:

- організація об­сте­жен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких та інших угідь, посівів, на­са­д­жень, рос­лин­ності за­кри­то­го ґрунту, про­дукції рослинно­го по­ход­жен­ня на за­се­леність та за­ра­женість їх шкідли­ви­ми організма­ми, ро­з­роб­лен­ня про­грам та інте­гро­ва­них схем за­хи­сту рос­лин, науко­во обґрун­то­ва­но­го за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів у сільсь­ко­му гос­по­дарстві, про­гно­зу­ван­ня, ви­яв­лен­ня і своєчас­но­го інфор­му­ван­ня про наявність і роз­ви­ток шкідників та хво­роб рос­лин, а також бур'янів;

- запобігання ма­со­во­му роз­мно­жен­ню та по­ши­рен­ню шкідли­вих організмів;

- кон­троль за своєчас­ним здійс­нен­ням заходів щодо за­хи­сту рос­лин, до­дер­жан­ня підприємства­ми, уста­но­ва­ми, організаціями всіх форм влас­ності та гро­ма­дя­на­ми вста­нов­ле­них ре­гла­ментів зберігання, транс­портування та за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів, вмістом їх за­лиш­ко­вих кіль­костей у ґрунті, воді та рос­лин­ни­цькій про­дукції;

-​за­без­пе­чен­ня своєчас­но­го про­ве­ден­ня профілак­тич­них та вини­щувальних заходів щодо бо­роть­би з шкідни­ка­ми у місцях зберігання запасів про­дукції рос­лин­но­го по­ход­жен­ня;

- ве­ден­ня ба­лан­су по­тре­би і на­д­ход­жен­ня пе­сти­цидів в Україну, ко­ор­ди­нація їх ви­роб­ництва вітчиз­ня­ною про­ми­словістю та закупівлі за імпор­том.

Го­лов­на дер­жав­на інспекція за­хи­сту рос­лин про­во­дить свою діяль­ність разом з іншими служ­ба­ми Міна­г­ро­політики, спеціально упов­новаженим цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади з пи­тань охо­ро­ни нав­ко­лиш­ньо­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща, дер­жав­ною санітар­но-​епіде­міологічною служ­бою України, ор­га­на­ми охо­ро­ни нав­ко­лиш­ньо­го при­родного се­ре­до­ви­ща, місце­ви­ми ор­га­на­ми ви­ко­нав­чої влади та органа­ми місце­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня.

Ще однією лан­кою си­сте­ми дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких ін­спекцій в рос­лин­ництві є Дер­жав­на служ­ба з ка­ран­ти­ну рос­лин. Вона функціонує на підставі на­ка­зу Міна­г­ро­політики «Про затвер­дження По­ло­жен­ня про Дер­жав­ну служ­бу з ка­ран­ти­ну рос­лин Украї­ни» від 8 трав­ня 2007 р. № 310. Пра­во­ве ста­но­ви­ще служ­би визнача­ється як ор­га­ну, що здійснює дер­жавне управління у сфері ка­ран­ти­ну рос­лин. Фак­тич­но, незва­жа­ю­чи на таке визна­чен­ня, з точки зору органі­заційної струк­ту­ри, Служ­ба не є окре­мим дер­жав­ним ор­га­ном, а являє собою взаємопов'язану та ієрархічно підпо­ряд­ко­ва­ну си­сте­му уста­нов різних рівнів, на чолі якої зна­хо­дить­ся відповідна інспекція. Служ­ба є одним з най­чис­ленніших кон­троль­но-​інспекційних органів у АПК, що ви­прав­до­вується важ­ливістю по­кла­де­них на неї за­в­дань. Адже, окрім суто інспекційних функцій, знач­ний обсяг ро­бо­ти служ­би ста­но­вить без­по­се­ред­ня ро­бо­та зі зни­щен­ня ка­ран­тин­них організмів та на­дан­ня гос­по­да­рю­ю­чим суб'єктам по­слуг щодо зне­за­ра­жен­ня ван­тажів на обо­в'язковій основі. В да­но­му разі інспекція - це організаційне ядро сис­теми спеціально упов­но­ва­же­них органів, що здійс­ню­ють спе­цифічну діяльність - постійний ком­плекс заходів, відомий як ка­ран­тин рос­лин.

Ос­нов­ни­ми за­в­дан­ня­ми Дер­жав­ної служ­би з ка­ран­ти­ну рос­лин України є:

- охо­ро­на те­ри­торії України від за­не­сен­ня або са­мостійного про­никнення з-за кор­до­ну або з ка­ран­тин­ної зони ка­ран­тин­них організмів;

- своєчасне ви­яв­лен­ня, локалізація і ліквідація ка­ран­тин­них орга­нізмів;

- запобігання про­ник­нен­ню ка­ран­тин­них організмів з карантин­ної зони в регіони України, де вони відсутні;

- здійс­нен­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю за до­три­ман­ням ка­ран­тин­но­го ре­жи­му і про­ве­ден­ням заходів з ка­ран­ти­ну рос­лин при ви­ро­щу­ванні, заготівлі, ви­ве­зенні, вве­зенні, пе­ре­ве­зенні, зберіганні, пе­ре­робці, реалі­зації і ви­ко­ри­станні підка­ран­тин­них матеріалів та об'єктів.

Згідно із За­ко­ном виділя­ють­ся дві ос­новні форми бо­роть­би з по­ширенням ка­ран­тин­них організмів: фітосанітар­ний кон­троль, що є по­стійною функцією органів з ка­ран­ти­ну рос­лин; здійс­нен­ня заходів у разі вве­ден­ня ка­ран­тин­но­го ре­жи­му, що є над­зви­чай­ною фор­мою ро­бо­ти цих органів.

Фітосанітар­но­му кон­тро­лю підля­га­ють усі підка­ран­тинні матеріа­ли та об'єкти, у тому числі й ті, що переміщу­ють­ся через дер­жав­ний кор­дон України та ка­ран­тинні зони. Вве­зен­ня в Україну підкарантин­них матеріалів та об'єктів про­ва­дить­ся за на­яв­ності: фітосанітар­но­го сер­тифіката, що видається дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми з ка­ран­ти­ну і за­хи­сту рос­лин країни-​екс­пор­те­ра, і ка­ран­тин­но­го доз­во­лу, що видається Голов­ною дер­жав­ною інспекцією з ка­ран­ти­ну рос­лин України. Ви­ве­зен­ня підка­ран­тин­них матеріалів за межі ка­ран­тин­ної зони про­ва­дить­ся за на­яв­ності ка­ран­тин­но­го сер­тифіката.

У разі ви­яв­лен­ня ка­ран­тин­них організмів ка­ран­тин­ний режим за­проваджується про­тя­гом доби з мо­мен­ту ви­яв­лен­ня ка­ран­тин­но­го ор­ганізму. Орган, який прий­няв рішення про за­про­ва­д­жен­ня або скасу­вання ка­ран­тин­но­го ре­жи­му, про­тя­гом доби повідомляє про це осіб, що розта­шо­вані або про­жи­ва­ють у ка­ран­тинній зоні. У рішенні про за­провадження ка­ран­тин­но­го ре­жи­му обов'яз­ко­во за­зна­ча­ють­ся:

- об­ста­ви­ни, що спри­чи­ни­ли за­про­ва­д­жен­ня ка­ран­тин­но­го ре­жи­му;

- межі ка­ран­тин­ної зони, у якій за­про­ва­д­жується ка­ран­тин­ний режим;

- час, з якого за­про­ва­д­жується ка­ран­тин­ний режим;

- ка­ран­тинні за­хо­ди, що здійс­ню­ють­ся в ка­ран­тинній зоні, та ор­гани, що їх здійс­ню­ють.

У ка­ран­тинній зоні здійс­ню­ють­ся такі спеціальні ка­ран­тинні за­ходи:

- огляд та об­сте­жен­ня підка­ран­тин­них матеріалів та об'єктів;

- здійс­нен­ня кон­тро­лю за про­ве­ден­ням локалізації та ліквідації ка­ран­тин­них організмів осо­ба­ми;

- за­бо­ро­на ви­ве­зен­ня з ка­ран­тин­ної зони за­ра­же­них карантинни­ми організмами підка­ран­тин­них матеріалів та об'єктів;

- зне­за­ра­жен­ня підка­ран­тин­них матеріалів та об'єктів;

- технічна пе­ре­роб­ка за­ра­же­них ка­ран­тин­ни­ми організмами під­карантинних матеріалів.

Рос­ли­ни і рос­линні про­дук­ти, за­ра­жені ка­ран­тин­ни­ми організма­ми, які немож­ли­во зне­за­ра­зи­ти або на­пра­ви­ти на технічну пе­ре­роб­ку, підля­га­ють зни­щен­ню в по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­му за­ко­ном.

Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин функціонує на підставі За­ко­ну України «Про охо­ро­ну прав на сорти рос­лин», яким пе­ред­ба­че­но ство­рен­ня спеціально упов­но­ва­же­ної уста­но­ви у сфері охо­рони прав на сорти. Цій уста­нові дору­че­но прий­ма­ти за­яв­ки на сорти, про­во­ди­ти їх екс­пер­ти­зу і прий­ма­ти рішення щодо них, вести Реєстр па­тентів, Реєстр сортів, Реєстр за­явок на сорти. Дана уста­но­ва згідно із За­ко­ном також за­без­пе­чує здійс­нен­ня кон­тро­лю за до­три­ман­ням норм цього За­ко­ну щодо вжи­ван­ня назв сортів, та ви­ко­нує ряд інших по­в­но­ва­жень. Такою уста­но­вою є Дер­жав­на служ­ба з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин (Держ­сорт­служ­ба), ство­ре­на по­ста­но­вою Кабінету Мі­ністрів України від 1 черв­ня 2002 р. № 714 на базі Дер­жав­ної комісії по ви­про­бу­ван­ню та охо­роні сортів рос­лин, що була ре­ор­ганізо­ва­на. По­ста­но­вою Кабінету Міністрів України «Про за­твер­джен­ня положен­ня про дер­жав­ну служ­бу з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин» від 19 серп­ня 2002 р. № 1182, було вве­дене в дію відповідне по­ло­жен­ня про цей орган.

За­зна­че­на по­ста­но­ва також визна­чає по­нят­тя Дер­жав­ної систе­ми охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, до якої вхо­дить Держ­сорт­служ­ба і підпо­ряд­ко­вані їй Українсь­кий інсти­тут екс­пер­ти­зи сортів рос­лин, інспекції з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин, дер­жавні сор­то­до­слідні стан­ції, ла­бо­ра­торії та інші за­кла­ди екс­пер­ти­зи, окремі підприємства. Нака­зом го­ло­ви Держ­сорт­служ­би «Про за­твер­джен­ня По­ло­жен­ня про дер­жавну інспекцію з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин» від 17 січня 2003 р. № 17-1 було окрес­ле­но пра­вові за­са­ди функціону­ван­ня Дер­жав­ної ін­спекції з охо­ро­ни прав на сорти рос­лин (Держ­сортінспекція). Серед функцій Держ­сортінспекції в по­ло­женні виділя­ють­ся: на­гля­дові, кон­трольні та ті, що містять риси як на­гля­ду, так і кон­тро­лю.

Держ­сортінспекція здійснює дер­жав­ний на­гляд за:

- на­бут­тям, здійс­нен­ням та за­хи­стом прав на сорт рос­лин у межах по­в­но­ва­жень, на­да­них Держ­сорт­служ­бою;

- наявністю ра­зо­вих доз­волів на вве­зен­ня в Україну для на­у­ко­вих цілей по­сад­ко­во­го матеріалу (насіння) неза­реєстро­ва­них в Україні сор­тів рос­лин та угоди між се­лекціоне­ром (ав­то­ром сорту) і представни­ком з пи­тань інте­лек­ту­аль­ної влас­ності на сорти рос­лин;

- ужи­ван­ням назв сортів у сор­то­вих та насіннєвих до­ку­мен­тах, публікаціях, офіційних ви­дан­нях, а також у ча­стині їх відно­шен­ня до знаків для товарів і по­слуг та за­зна­чень по­ход­жен­ня товарів;

- діяльністю упов­но­ва­же­них Держ­сорт­служ­бою за­кладів експер­тизи си­сте­ми охо­ро­ни прав на сорти рос­лин.

Держ­сортінспекція здійснює кон­троль за до­три­ман­ням:

- юри­дич­ни­ми і фізич­ни­ми осо­ба­ми за­ко­но­дав­ства з пи­тань охо­рони прав на сорти рос­лин;

- осо­би­сто­го немай­но­во­го права ав­тор­ства на сорт;

- май­но­во­го права влас­ни­ка сорту;

- права по­пе­ред­ньо­го ко­ри­сту­ван­ня і права при віднов­ленні прав на сорт;

- права на по­ши­рен­ня сорту в Україні.

Інспекція також про­во­дить дер­жав­ний на­гляд і кон­троль за:

- наявністю до­ку­ментів, що підтвер­джу­ють право правонаступни­ка на сорт рос­лин, та до­ку­ментів про спла­ту збору за дії, пов'язані з на­бут­тям, здійс­нен­ням та за­хи­стом прав на сорти рос­лин;

- пе­ре­да­чею май­но­во­го права на сорт і пе­ре­да­чею права на вико­ристання сорту;

- ви­ко­нан­ням влас­ни­ком сорту своїх обов'язків;

- сор­та­ми, вне­се­ни­ми до Реєстру па­тентів і Реєстру сортів;

-​до­три­ман­ням прав влас­ни­ка сорту при ве­денні пер­вин­но­го насін­ництва сортів, уне­се­них до Реєстру па­тентів і Реєстру сортів.

Дер­жавні сільсь­ко­гос­по­дарські інспекції в рос­лин­ництві не є ви­ключно кон­троль­ни­ми ор­га­на­ми - знач­на ча­сти­на їх функцій по­ля­гає у співпраці з підкон­троль­ни­ми суб'єктами, на­данні їм до­по­мо­ги у бо­ротьбі з шкідли­ви­ми фак­то­ра­ми, організації семінарів з про­блем під­контрольної галузі, керівництві профільни­ми си­сте­ма­ми дер­жав­них уста­нов.