Загальна структура оцінки політичних ризиків

Взаємозв’язок цілей уряду країни, яка досліджується, та можливих політичних дій

  Цілі
  Дії Суверенітет та еконо-мічна неза-лежність Безпека Добробут Престиж Ідеологія
Неформальне втручання в бізнес   + + + + +
Обмеження типу «купуй у своїх»   + + +    
Нетарифні бар’єри   +   +    
Субсидії   +   +    
Обмеження діяльності   + + +    
Умови власності     +      
Бойкот           +
Конфіскації   + + +   +

Джерело: Jeannet/ Hennessey, 1992 р.

 

Можна виділити два типи політичного ризику в залежності від можливого охоплення суб’єктів міжнародних економічних відносин: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується всіх зарубіжних суб’єктів підприємницької діяльності, що оперують на певному національному ринку, а галузевий – тільки певної галузі (сфери діяльності). Загальний та галузевий ризики можуть бути обумовлені як суспільними, так і урядовими чинниками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (обумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (обумовлені зовнішніми/ міжнародними умовами та процесами) чинники (табл. 7).

Таблиця 7

Політичний ризик
Загальний Галузевий
обумовлений станом суспільства обумовлений діями уряду обумовлений станом суспільства обумовлений діями уряду
внутрішній - Державний переворот - Громадянська війна - Фракційні суперечки - Етнічні/ релігійні безладдя - Розповсюджені страйки/ тероризм - Націоналістичні страйки /протести/ бойкоти - Зміни суспільної думки - Політична активність партій - Націоналізація/ експропріація - Вимушена націоналізація - Репатріаційні обмеження - Боротьба за владу - Зміни радикального режиму - Висока інфляція - Високий рівень відсоткових ставок - Бюрократична політика   - Селективний тероризм - Селективні страйки - Національний бойкот компанії - Селективна націоналізація/ експропріація - Вплив спільного підприємництва - Дискримінаційне оподаткування - Місцеве трудове законодавство - Галузеве регулювання - Порушення контракту - Фінансові вкладення у внутрішню конкуренцію - Ціновий контроль
зовнішній - Міжнаціональна партизанська боротьба - Міжнародний тероризм - Світова суспільна думка - Пресинг, скорочення капіталовкладень - Ядерна війна - (Звичайна) будь-яка війна - Міжкордонні конфлікти - Союзні зміни - Ембарго/ Національні бойкоти - Високий рівень зовнішньої заборгованості - Міжнародна економічна нестабільність - Міжнародні політичні (активістські) групи - Селективний міжнародний тероризм - Міжнародний бойкот підприємства - Дипломатичне - Багатосторонні торговельні угоди - Односторонні торгівельні угоди - Експортні/ імпортні обмеження - Втручання іноземного уряду

 

 

Для визначення рівня політичного ризику використовуються наступні методи: аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунтується на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які обумовлені соціально-культурними та історичними чинниками розвитку країни); аналіз точки зору експертів (в якості експертів можуть виступати: співробітники само фірми, які, як правило, часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях).

Прикладом експертного методу можуть бути рейтинги політичного ризику, що розробляються Інститутом Економічного Розвитку Світового Банку для комерційних банків. Рейтинги вимірюють бажання та політичну здібність даного уряду сплатити зовнішні обов’язки, а також використовуються для оцінки стабільності даного уряду побудова моделей основаних на вимірюванні політичної нестабільності.

 

 

Таблиця 8

Приклад: ОПИС РЕЙТИНГІВ ПОЛІТИЧНОГО РИЗИКУ.*

 

Ретинг ризику Опис
PR-1 Ризик малоймовірний у коротко -, середньо і довгостроковому періоді. Ситуація в країні дуже стабільна й існує дуже сприятливе відношення до виплати зовнішнього боргу, що навряд чи зміниться.
PR-2 He передбачається ризику в коротко - і середньостроковому періоді. Довгостроковий ризик важко оцінити, але перспективи не негативні. Існує досить часу для пророкування політичного ризику. Позитивне відношення до виплати зовнішнього боргу навряд чи зміниться.
PR-3 Ризик малоймовірний у коротко - і середньостроковому плані. Довгострокові перспективи неясні, але не негативні. Ще досить часу, щоб знайти політичний ризик. Відношення до виплати зовнішньої запосади позитивне, але може змінитися.
PR-4 Ризик малоймовірний у коротко - і середньостроковому періоді, але на довгостроковий період потенційно негативний. Досить часу для пророкування середньострокового ризику. Відношення до виплати зовнішнього боргу може змінитися, але, імовірно, позитивне.
PR-5 Ризик малоймовірний у короткостроковому періоді, є досить часу для захисту. Середньо - і довгостроковий тренд неясний, але ймовірно негативний. Відношення до зовнішньої заборгованості характеризується несприятливим трендом.
PR-6 Ризик малоймовірний у короткостроковому плані, але занадто мало часу для захисту. Середньо - і довгострокові перспективи ­– негативні. Відношення до виплати зовнішнього боргу спірне.
PR-7 Ризик ймовірний у коротко - і середньостроковому плані. Довгостроковий тренд показує можливе поліпшення через зміну чи уряду зміни відносини до зовнішньої заборгованості.
PR-8 Ризик можливий у будь-який час. Країни з таким рейтингом зазвичай характеризують дуже нестабільні політичні обставини або/чи дуже несприятливі відносини до виплати зовнішнього боргу.
PR-9 Ризик цілком визначений. Немає ніякої можливості (або є невелика) зміни уряду чи відносин до зовнішньої заборгованості.

 

З метою запобігання можливих втрат внаслідок дії політичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшення політичного ризику, які доцільно поділити за критерієм часу застосування стратегії на превентивні (до інвестування/ укладання контракту) та операційні (після інвестування/ укладання контракту), а за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутрішні та зовнішні (табл. 8).

В сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення акцентів з визначення політичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідженні і прогнозування урядової дискримінації. Урядова дискримінація – це дії уряду приймаючої сторони в умовах політичної стабільності, що обумовлюють виникнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причинами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чинники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Стратегією мінімізації політичних ризиків, що виникають внаслідок вжиття заходів з урядової дискримінації (ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підприємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо) є збільшення ринкової влади. Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення/ збереження технологічного або управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збереження суттєвої частки ринку в приймаючій країні. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.

Таблиця 9