ІІ. Основний етап.

І. Загальнокорекційний етап.

Хід уроку

ІІІ. Заключний етап

1. Підведення підсумків.

1.1. систематизація і узагальнення;

1.2. демонстрація кращих робіт,

1.3. аналіз характерних помилок;

1.4. пояснення домашнього завдання;

1.5. виставлення оцінок.

2. Прибирання робочих місць.

3. Створення установки на відпочинок.

План-конспект уроку

Клас 9 Дата______

Тема: Практична робота: Контроль розмірів при роботі на токарному верстаті

Мета: сформувати уявлення про призначення та будову вимірювальних інструментів, відомості про припуски на обробку, виховувати старанність і культуру праці учнів,розвивати-корегувати пізнавальний інтерес та логічне мислення.

Обладнання: токарний верстат, штангенциркуль, заготовка, різці.

1. Організаційна підготовка класу до роботи. Перевірка наявності учнів

2. Нервово-психологічна підготовка до уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань

1. Назвіть основні складові елементи токарного верстата.

2. Який інструмент застосовують при точінні?

3. Який ви знаєте вимірювальний інструмент?

4. Яких основних правил безпечної роботи треба дотримуватись на токарному верстаті?

Правильність заданих на кресленні розмірів і форм деталей у про­цесі їх виготовлення перевіряють за допомогою вимірювання, яке здійснюють спеціальними вимірювальними засобами.

Точність вимірювань залежить від правильного ви­бору вимірювального засобу та уміння користуватися ним. Для цього необхідно знати його технічні дані. До них належать: ціна та інтервал поділки, допустима похибка вимірюваль­ного засобу, межі вимірювань тощо.

Ціна поділки шкали - різниця значень одиниць вимірювання ве­личин, що відповідають двом сусіднім рискам шкали. Інтервал поділки шкали - відстань між двома сусідніми її познач­ками. Допустима похибка вимірювального засобу - найбільша похибка, за якої можна користуватися вимірювальним засобом.

Межі вимірювань вимірювального засобу - найбільше і найменше значення величини, які можна ним виміряти.

Під точністю вимірювань розуміють якість вимірювань, тобто на­ближення їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.

Найпоширенішим засобом для вимірювання, який використовують у шкільних майстернях, є штангенциркуль.(мал. 33). Він призначений для вимі­рювання лінійних розмірів, зовнішнього і внутрішнього діаметрів, довжини, товщини, глибини тощо (мал. 34).

Під час вимірювання рамку переміщують по штанзі, поки робочі поверхні губок щільно не торкатимуться деталі. Переконавшись, що губки інструмента розмістились без перекосів, гвинтом 3 закріплюють рухому рамку і читають показ розміру, що вимірюється. При цьому напрямок погляду має бути спрямований прямо (мал. 35, а). Непра­вильний погляд (мал. 35, б) призводить до зчитування неправильних розмірів.

Відлік цілих міліметрів виконують до нульового штриха ноніуса, а десяті частки міліметра визначають за штрихом ноніуса, який збігаєть­ся зі штрихом штанги. Наприклад, нульовий штрих ноніуса пройшов 39-й штрих на штанзі і не дійшов до 40-го (мал. 36), а сьома поділка ноніуса збіглася з одним із штрихів штанги. Вимірюваний розмір буде 39 + 0,7 = 39,7 мм.

Для вимірювання зовнішніх розмірів корис­туються нижніми губками, а для вимірювання внутрішніх розмірів - верхніми. Глибину отворів, пазів або виступів вимірюють висувним глиби­номіром 5, причому результат читають так само, як і при вимірюванні губками.

3. Вступний інструктаж

3.1. аналіз зразкового виробу, його призначення і характеристика;

3.2. аналіз технологічної карти; характеристика обладнання та інструментів;

3.3. демонстрація прийомів виконання операцій;

3.4. правила техніки безпеки;

4. Самостійна робота учнів

4.1. поточний інструктаж;

4.2. контроль за організацією робочого місця, виконанням роботи;

4.3. збір даних для заключного інструктажу.

5. Фізкультхвилинка