Визначення критичного виробництва (точки беззбитковості), коефіцієнтів маржинального прибутку та безпеки виробництва.
Аналітичні аспекти співвідношення змінних і постійних витрат
Застосований на практиці поділ витрат на змінні (пропорційні) та постійні дає можливість нормалізувати їхню загальну суму за певний період у такому вигляді:
Сз(с) = Сзм.о. * N + Cпост.,
де Сз(с) – загальні (сукупні) витрати;
Сзм.о - змінні витрати на одиницю продукції;
N – обсяг виробництва в натуральному вимірі;
Спост. – постійні витрати на розрахунковий період.
Відповідно загальні витрати на одиницю продукції (Сзм.о.) розраховуються за формулою
Сз.о. = Сзм.о. + Спост/N.
Ця формула підтверджує об’єктивно існуючу закономірність: зі збільшенням обсягу виробництва собівартість одиниці продукції знижуються за рахунок постійних витрат.
- Названу вище закономірність покладено в основу аналізу залежності витрат і прибутку від обсягу виробництва в процесі вибору варіантів проектних та планових рішень.
- Визначення критичного обсягу виробництва(точки беззбитковості) графічним способом:
Рис. Залежність витрат і прибутку підприємства від обсягу виробництва
(1-збитки; 2-прибуток)
На рисунку показано лінійні функції динаміки витрат і виторгу від продажу продукції (Ц * N). За умови заданої (що склалася) величини постійних витрат (Спост.) виробництво продукції до певного критичного обсягу (Nкр) є збитковим – заштрихована площа 1. Зі збільшенням обсягу виробництва частина постійних витрат знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного рівня випуску виробів (Nкр) виробництво стає прибутковим – площа 2.
- Розрахунок критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості) аналітичним способом. Як видно з графіка на рисунку, за критичної програми виробництва витрати та виторг від продажу продукції є однаковим, тобто
Сзм.о. * Nкр + Спост. = Ц * Nкр.
Звідси
Nкр. = Спост. / (Ц – Сзм.о.),
де Ц – ціна одиниці продукції.
- Критичний обсяг випуску виробів (точку беззбитковості) для багатопродуктного виробництва доцільно обчислювати в грошовому (вартісному) виразі, користуючись формулою
Vкр = Спост / Кмп
де Vкр – критичний обсяг випуску продукції у вартісному виразі;
Кмп – коефіцієнт маржинального прибутку.
- У свою чергу коефіцієнт маржинального прибутку (маржа) визначається за формою
Кмп = (В – Сзм) / В,
де В – річний обсяг виробництва та реалізації продукції(виторг);
Сзм – загальна величина змінних витрат.
- Обчислення коефіцієнта безпеки виробництва. Він характеризує ступінь перевищення критичного обсягу виробництва продукції стосовно фактичного (планового) випуску і визначається за допомогою формули
Кбп = (Nф(п) – Nкр) / Nф(п)
Цей коефіцієнт можна обчислювати на базі вартісного виміру виробництва.
3. Сукупні витрати та собівартість продукції (послуг) |
Кошторис виробництва – це підрахунок сукупних витрат підприємства, що пов’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, віднесено їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Це означає, що суми кошторису виробництва та собівартості загального обсягу продукції кількісно не збігаються. Кошторис виробництва складається за економічними елементами.
Матеріальні витрати | Як елемент кошторису виробництва містять витрати на:
|
Заробітна плата | Включає всі форми оплати праці штатного й позаштатного виробничого персоналу підприємства, тобто персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням. Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються із прибутку або з інших джерел спеціального призначення. |
Відрахування на соціальні потреби | Містять відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд та на інші подібні заходи. Величина відрахування обчислюється в установлених нормах від витрат на оплату праці незалежно від джерел фінансування. |
Амортизація основних фондів | У вигляді амортизаційних відрахувань на повне їхнє відтворення обчислюється за встановленими нормами від балансової вартості. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функціонування цих активів. |
Інші витрати | Включають ті з них, які за змістом не можна відвести до відповідних елементів. До них належать: оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, оренда плата за окремі об’єкти основних фондів та ін. |
Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємств з нестабільною величиною залишків незавершеного виробництва. Вона визначається на підставі кошторису виробництва з урахуванням зміни залишків витрат майбутніх періодів і резерву майбутніх платежів.
Собівартість реалізованої продукції обчислюється з допомогою коригування собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції. Для цього користуються формулою
Ср = Стп + Стп – Стк,
де Ср – собівартість реалізованої продукції;
Стп, Стк – собівартість залишків товарної продукції на складі підприємства відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.
4. Собівартість окремих виробів |
Калькулювання – це процес обчислення собівартості окремих виробів.
Калькулювання використовується для:
1. обґрунтування цін на вироби;
2. обчислення рентабельності виробів;
3. аналізу собівартості однакових виробів на різних підприємствах;
4. визначення ефективності організаційно-технічних заходів.
Калькування передбачає:
· установлення об’єкта калькування та вибір калькуляційних одиниць;
· визначення калькуляційних статей витрат і методики їхнього обчислення.
Об’єкти калькулювання – це та продукція чи робота (послуга), собівартістю яких обчислюється. Головним об’єктом калькулювання є готові вироби, що реалізуються на ринку.
Калькуляційна одиниця – одиниця кількісного вимірювання об’єкта калькулювання (наприклад, один автомобіль, одна тонна вугляр, одна кіловат-година електроенергії).
Можлива номенклатура калькуляційних статей:
- Сировина і матеріали.
- Комплектуючі вироби і покупні напівфабрикати
- Зарплата основа.
- Додаткова заробітна плата
- Відрахування на соцстрах
- Загально виробничі витрати
- Виробнича собівартість
- Адміністративні витрати
- Витрати на збут
- Інші операційні витрати.