Порівняльна характеристика типів виробництва.
Показник | Організаційний тип виробництва | ||
Одиничне | Серійне | Масове | |
1. Широта номенклатури виробів | Необмежена | Обмежена кількістю типів | Один тип |
2. Постійність виготовлення продукції | Майже не повторюється або повторюється через тривалі проміжки часу | Періодично повторюється | Постійно випускається |
3. Рівень спеціалізації робочих місць | Різні операції; коефіцієнт закріплення операцій понад 40 | Обмежена кількість періодично повторюваних операцій | Одна операція |
4.Рівень спеціалізації устаткування | Універсальне | Універсальне та спеціальне | Переважно спеціальне |
5.Принцип розміщення робочих місць | Технологічний | Технологічний та предметний | Предметний |
6. Рівень кваліфікації робітників | Високий | Середній, високий в автоматизованих системах | Невисокий на простих операціях, високий в автоматизованих системах |
Рівень ефективності організаційних типів виробництва:
- найефективнішим є масове виробництво, яке уможливлює застосування високопродуктивного спеціального устаткування та раціональної організації виробництва (виробничих процесів)
- технічно та організаційно найскладнішим і найменш ефективним є одиничне виробництво.
3. Суспільні форми організації виробництва |
Форми | Вид | Показник рівня розвитку |
Концентрація (деконцентрація) | • агрегатна • технологічна • заводська (фабрична) | • середній розмір підприємства • частка великих підприємств • частка малих і середніх підприємств |
Спеціалізація | • предметна • по детальна (по вузлова) • технологічна • функціональна | • частка основної (профільної) продукції в загальному її обсязі • кількість видів технологічно однорідних виробів • частка продукції по детально (технологічно) спеціалізованих підприємств і цехів у її загальному обсязі |
Конверсія | • предметно-функціональна | • частка цивільної продукції (продукції перепрофільованих ланок) у загальному обсязі виробництва |
Кооперування | • предметне (технологічне) • галузеве (міжгалузеве) • регіональне • міждержавне | • частка покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів у загальному обсязі продукції • коефіцієнт кооперування (кількість підприємств-суміжників у розрахунку на один вид кінцевої продукції) • частка окремих видів кооперованих поставок у їхньому загальному обсязі |
Комбінування | • вертикальне (суміщення послідових стадій переробки сировини) • горизонтальне (на базі комплексного використання вихідної сировини) • змішане | • частка такого комбінованого виду продукції в її загальному виробництві в країні • частка напівфабрикатів, що переробляються в інший продукт за послідовною технологією • коефіцієнт комбінування (співвідношення валового обороту і товарної продукції) |
Диверсифікація | • різногалузева технологічно непов’язана | • частка продукції інших галузей (непрофільних видів) в її загальному обсязі |
4. Поняття, види та значення інфраструктури |
Інфраструктура підприємства – комплекс цехів, господарств і служб, що забезпечує необхідні умови для його діяльності (функціонування)
Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.
Інфраструктура підприємства |
Виробнича інфраструктура |
Соціальна інфраструктура |
- допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) і господарства - Комунікаційні мережі - Засоби збирання та обробки інформації - Природоохоронні споруди |
• заклади громадського харчування • установи охорони здоров’я • спортивні споруди • дитячі дошкільні заклади • заклади освіти • заклади культури та відпочинку • житлово-комунальне господарство |
Капітальне будівництво |
Виробнича інфраструктура підприємства – сукупність підрозділів, що безпосередньо не беруть участі у виробництві основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльність сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.
Соціальна інфраструктура – сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурно і культурних потреб його працівників.
Зростання ролі і значення виробничої інфраструктури підприємства зумовлюється тим, що:
1. підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з моменту та налагодження устаткування, потребує розширення номенклатури інструментів, оснащення і пристроїв;
2. перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів устаткування підвищують вимоги до якості й збільшують потребу в різних видах енергії;
3. ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків збільшують обсяги транспортних робіт;
4. постійно зростає навантаження на комутаційні мережі підприємства.
Тема:6 Виробництво, якість і конкурентноздатність продукції.