Порівняльна характеристика типів виробництва.

 

Показник Організаційний тип виробництва
Одиничне Серійне Масове
1. Широта номенклатури виробів Необмежена Обмежена кількістю типів Один тип
2. Постійність виготовлення продукції Майже не повторюється або повторюється через тривалі проміжки часу Періодично повторюється Постійно випускається
3. Рівень спеціалізації робочих місць Різні операції; коефіцієнт закріплення операцій понад 40 Обмежена кількість періодично повторюваних операцій Одна операція
4.Рівень спеціалізації устаткування Універсальне Універсальне та спеціальне Переважно спеціальне
5.Принцип розміщення робочих місць Технологічний Технологічний та предметний Предметний
6. Рівень кваліфікації робітників Високий Середній, високий в автоматизованих системах Невисокий на простих операціях, високий в автоматизованих системах

Рівень ефективності організаційних типів виробництва:

- найефективнішим є масове виробництво, яке уможливлює застосування високопродуктивного спеціального устаткування та раціональної організації виробництва (виробничих процесів)

- технічно та організаційно найскладнішим і найменш ефективним є одиничне виробництво.

3. Суспільні форми організації виробництва

 


Форми Вид Показник рівня розвитку
Концентрація (деконцентрація) • агрегатна • технологічна • заводська (фабрична) • середній розмір підприємства • частка великих підприємств • частка малих і середніх підприємств
Спеціалізація • предметна • по детальна (по вузлова) • технологічна • функціональна • частка основної (профільної) продукції в загальному її обсязі • кількість видів технологічно однорідних виробів • частка продукції по детально (технологічно) спеціалізованих підприємств і цехів у її загальному обсязі
Конверсія • предметно-функціональна • частка цивільної продукції (продукції перепрофільованих ланок) у загальному обсязі виробництва
Кооперування • предметне (технологічне) • галузеве (міжгалузеве) • регіональне • міждержавне • частка покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів у загальному обсязі продукції • коефіцієнт кооперування (кількість підприємств-суміжників у розрахунку на один вид кінцевої продукції) • частка окремих видів кооперованих поставок у їхньому загальному обсязі
Комбінування • вертикальне (суміщення послідових стадій переробки сировини) • горизонтальне (на базі комплексного використання вихідної сировини) • змішане • частка такого комбінованого виду продукції в її загальному виробництві в країні • частка напівфабрикатів, що переробляються в інший продукт за послідовною технологією • коефіцієнт комбінування (співвідношення валового обороту і товарної продукції)
Диверсифікація • різногалузева технологічно непов’язана • частка продукції інших галузей (непрофільних видів) в її загальному обсязі

 

4. Поняття, види та значення інфраструктури

 


Інфраструктура підприємства – комплекс цехів, господарств і служб, що забезпечує необхідні умови для його діяльності (функціонування)

 

Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

 

Інфраструктура підприємства
Виробнича інфраструктура
Соціальна інфраструктура
- допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) і господарства   - Комунікаційні мережі     - Засоби збирання та обробки інформації   - Природоохоронні споруди
• заклади громадського харчування   • установи охорони здоров’я   • спортивні споруди   • дитячі дошкільні заклади   • заклади освіти   • заклади культури та відпочинку   • житлово-комунальне господарство  
Капітальне будівництво

 

 


Виробнича інфраструктура підприємства – сукупність підрозділів, що безпосередньо не беруть участі у виробництві основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльність сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.

 

 

Соціальна інфраструктура – сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують задоволення соціально-побутових і культурно і культурних потреб його працівників.

 

Зростання ролі і значення виробничої інфраструктури підприємства зумовлюється тим, що:

1. підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з моменту та налагодження устаткування, потребує розширення номенклатури інструментів, оснащення і пристроїв;

2. перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів устаткування підвищують вимоги до якості й збільшують потребу в різних видах енергії;

3. ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків збільшують обсяги транспортних робіт;

4. постійно зростає навантаження на комутаційні мережі підприємства.


 

Тема:6 Виробництво, якість і конкурентноздатність продукції.