Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів.
| Аналітично-розрахунковий | Базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обгрунтувані всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень техніки і технології виробництва; |
| Дослідно-лабораторний | Визначення норми витрачання дослідним шляхом; його використовують переважно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту; |
| Звітно-статистичний | Визначення норм витрачання на підставі звітних даних про фактичне витрачання за минулі роки та очікуване (можливе) певне зниження норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі нормування витрачання малоцінних і таких, що рідко використовуються, матеріалів. |
| 2. Ефективність використання оборотних фондів. |
Основні техніко-економічні показники:
• показник (коефіцієнт) виходу готової продукції з вихідної сировини;
• витрата сировини на одиницю готової продукції;
• коефіцієнт використання матеріалів як відношення чистої ваги виробу до норм чи фактичного витрачання.
• коефіцієнт використання площі (обсягу) матеріалу.
Джерела і виробничо-технічні та організаційно-економічні заходи, спрямовані на економію матеріальних ресурсів зображені на малюнку:
Джерела економії матеріальних ресурсів:
| • зниження ваги (маси) виробів • зменшення питомої витрати матеріалів • скорочення втрат і відходів сировини та матеріалів • використання відходів і побічних продуктів • утилізація вторинних ресурсів • заміна натуральних видів сировини і матеріалів штучними їх видами. |
| • Первинна обробка і збагачення сировини • Комплексна переробка сировини • Застосування ресурсо-зберігаючої техніки • Впровадження маловідходної та безвідходної технології |
| • Удосконалення матеріальних нормативів • Поліпшення організації матеріального забезпечення виробництва • Упорядкування системи ціноутворення • Застосування дійової системи економічного стимулювання |
| Виробничо-технічні заходи |
| Організаційно-економічні заходи |
| Напрямки економії матеріальних ресурсів |
| 3. Оборотні кошти та ефективність їх використання . |
Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
Д-Т-П-Т’-Д’ – кругообіг коштів.
| Оборотні кошти підприємства |
| Оборотні кошти у сфері обігу (фонди обігу) |
| Оборотні кошти у сфері виробництва (оборотні фонди) |
| Виробничі запаси |
| Незавершене виробництво |
| Напівфабрикати власного виготовлення |
| Залишки готової продукції |
| Відвантажена продукція |
| Дебіторська заборгованість |
| Грошові кошти на розрахунковому рахунку |
| Інші оборотні кошти |
| Нормовані оборотні кошти |
| Ненормовані оборотні кошти |
Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються у мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, визначається шляхом їх нормування (розрахунку нормативів).
Методи розрахунку нормативів:
| Аналітичній (дослідно-статистичний) метод | - передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним корегуванням фактичних засобів та вилученням з них надлишкових. |
| Коефіцієнтний метод | - полягає в уточненні діючих на початок розрахункового періоду нормативів у відповідності зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що виливаються на величину цих коштів. |
| Метод прямого-рахунку | - це науково обгрунтований розрахунок нормативів по кожному нормованому елементу оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратами майбутніх періодів, залишками готової продукції |
| Ефективність використання оборотних коштів. |
| Коефіцієнт обертання (кількість оборотів) (Ко) | Р – обсяг реалізованої продукції, грн. С – середні залишки нормованих оборотних коштів, грн. |
| Швидкість обертання (днів) (О) | Д – тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів. |
| Коефіцієнт завантаження (кол) (Кз) | |
| Коефіцієнт ефективності (рентабельність) (кол) Ке | П – прибуток від реалізації товарної продукції, грн. |
| Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів. |
- Оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва.
- Скорочення тривалості виробничого циклу
- Поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення.
- Прискорення реалізації товарної продукції.