КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ГДС

Технологічні умови

Тиск в свердловині регулюється в залежності від відомого чи очікуваного пластового тиску. Тиск в глибоких свердловинах змінюється в широких межах і може досягати 130 МПа. Для практики промислової геофізики мають значення і сама величина гідростатичного тиску в стволі свердловини і співвідношення її з величиною пластового тиску.

Густина промивних рідин змінюється від значень, близьких до середньої по розрізу густини насичених гірських порід (1,1 2,3*0,3 кг/м³).

Питомий електричний опір промивних рідин змінюється в межах 0,02-1,5 Омм. Використовуються також розчини на нафтовій основі. Однак їх застосування автоматично приводить до скорочення комплексу ГДС, так як неможливо застосувати електричні методи.

Буріння глибоких і надглибоких свердловин у більшості випадків закінчується долотами діаметром 140-214 мм.

Отже, технологічні умови можуть суттєво впливати на проведення промислово-геофізичних робіт та інформативність комплексних досліджень, а тому слід забезпечувати такі свердловинні умови, які дозволяли б проводити необхідні роботи без перешкод в заказаному інтервалі і отримувати інформацію в оптимальних умовах для кожного методу досліджень.

Здійснюється у відповідності до фізичного поля, що вивчається.

Методи поділяються на:

1) Електричні, електромагнітні, ядерно-фізичні, сейсмоакустичні, гравітаційні, магнітні, термічні, геохімічні та інші.

Електричні методи дослідження розрізів свердловин базуються на вивченні електромагнітних полів різної природи в гірських породах. Електромагнітні поля діляться на природні і штучні. Природні електромагнітні поля зумовлені електрохімічними процесами, магнітотелуричними струмами та іншими явищами. Штучні електромагнітні поля створюються в гірських породах генераторами змінного чи постійного струму різної потужності.

За характером зміни в часі розрізняють статичні, стаціонарні (постійні), квазістаціонарні (квазіпостійні), (частота поля до сотень герц) і змінні електромагнітні поля. Змінні поля діляться на низькочастотні (частота поля від сотень герц до сотень кілогерц) і високочастотні (частота поля від сотень кілогерц до сотень мегагерц).

Методи природного електричного поля (постійного струму):

-потенціалів власної поляризації ПС; 1) метод ПС; метод градієнта ПС; метод селективних зондів ПС; метод квазістатичних потенціалів ПС; метод спеціальних зондів ПС; метод електродних потенціалів (МЕП); метод гальванічних пар (МГП).

Методи штучного електромагнітного поля:

А- постійного і квазіпостійного струму;

Б- змінного струму.

До групи А відносяться методи: позірного опору; опору заземлення; реєстрації струму; потенціалів викликаної поляризації.

До групи Б відносяться методи: індукційні (низькочастотні, високочастотні); діелектричні і радіохвильові.