Класифікація природних факторів
ПРИРОДНІ ФАКТОРИ ТА СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ТЕМА 2
До 80-х років традиційним підходом до класифікації природоных факторів був їхній поділ на природні ресурси і природні умови.
Основна особливість розвитку продуктивних сил на сучасному етапі - поступове стирання границі між природними ресурсами і природними умовами. По-перше, зростають масштаби традиційного використання природних факторів як ресурсів, унаслідок чого фактор, що раніш відносився до природних умов, перетворюється в природний ресурс.
По-друге, значно зростає кількість функцій, що може виконувати той самий природний фактор як природний ресурс. Це добре просліджується на прикладі найважливішого елемента природного середовища - атмосфери.
Природний фактор - будь-який предмет чи явище, що діють поза людиною і без його участі чи зв'язані з біологічною сутністю людини; безпосередня дія природного середовища, у визначених границях може змінюватися але цілком не знімається дією соціальних факторів, включаючи техногенний вплив (Реймерс, 1990).
Соціальний фактор - предмет чи явище, що є результатом функціонування людського суспільства.
Під соціальним середовищем варто розуміти штучне матеріально-психологічне (інформаційне) оточення людини. Природне середовище в сукупності із соціальним середовищем складають навколишнє середовище людини. В англійській і українській мовах виявилися для цього дуже вдалі терміни, відповідно «environment» і «довкілля». Найбільш удалим здається визначення, сформульоване Р. Лацко (1975): «Навколишнє середовище - природний і створений людиною матеріальний світ, що оточує людське суспільство і впливають на нього, у якому людина як суспільна істота задовольняє свої потреби і, у свою чергу, впливає на неї своєю діяльністю.
Інтегральну кількісну оцінку різних факторів навколишнього середовища найбільше часто зв'язують з поняттям уровеня життя.
Природні ресурси - найважливіші компоненти навколишнього середовища, які використовуються в процесі виробництва з метою забезпечення матеріальних і культурних (духовних) потреб суспільства. Це частина усієї сукупності умов існування людини. Головною особливістю природних ресурсів з економічної точки зору є можливість їхнього використання у виробничому процесі та обмеженість (фізичні запаси наявних ресурсів) або обмеження, що пов'язані з рівнем сучасного розвитку техніки і технології.
До природних можуть бути віднесені такі ресурси:
- сонячна радіація;
- внутрішнє земне тепло;
- водні, земельні;
- ресурси рослинного і тваринного світу;
- мінеральні;
- космічні;
- інформаційні;
- оздоровчі (санаторії, бази відпочинку), бальнеологічні та ін.
Також виділяють ресурсне значення навколишнього природного середовища не за окремими його компонентами, а у комплексі. Наприклад, асиміляційний потенціал території (здатність поглинути і без помітних негативних наслідків знешкодити певну кількість забруднюючих речовин за визначений проміжок часу).
Невідновлювані ресурси характеризуються обмеженими запасами, використати їх можна лише один раз (вугілля, нафта, газ, різні руди і т.д.).
Відновлювані ресурси - ґрунт, рослинний і тваринний світ, деякі мінеральні ресурси, наприклад, кам'яна сіль.
До невичерпних природних ресурсів належать водні ресурси, кисень атмосферного повітря, сонячна радіація, ресурси космосу. Вони невичерпні як фізичне тіло. Однак такі ресурси, як вода і повітря, зазнають впливу технічного прогресу, а при сильному забрудненні можливе якісне виснаження цих видів ресурсів, що зумовлює їх перехід до категорії обмежених (уявіть собі мандрівників, що знаходяться посеред солоного океану з обмеженими запасами прісної води).
Реальні ресурси - це ті, які використовуються у виробництві на певному рівні розвитку продуктивних сил суспільства.
Потенційні - це ресурси, що хоч і потрібні суспільству, але не можуть бути залучені з якихось причин. Наприклад, ресурси прісної води у льодовиках Антарктики, ліси у високогірних районах та ін. Потенційні ресурси можуть переходити в реальні (так, морська вода після опріснювання може використовуватись для задоволення побутових потреб, наприклад на підводних човнах).