Система податкових органів.

У системі органів, що здійснюють мобілізацію коштів у централізовані фонди держави податкові органи займають головне місце, оскільки контролюють своєчасне і повне надходження основної частини податків і зборів, що сплачуються на території України. Дане повноваження є їх основним, оскільки саме з цією метою і створена така спеціалізована структура.

Важливою ознакою податкового органа є його представницький характер. У податкових правовідносинах держава виступає в особі уповноважених податкових органів, котрі володіють двома ознаками: діють від імені держави і є носіями відповідних повноважень державно-владного характеру, тобто в широкому змісті є органом державного керування.

Державна податкова служба України створена як єдина система керування і контролю за дотриманням податкового законодавства, за правильністю числення, повнотою і своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків і інших обов'язкових платежів, установлених законодавством. Таким чином, державна податкова служба України - це єдина централізована система органів, що входить у систему центральних органів державного керування і здійснює контроль за правильністю числення, повнотою і своєчасністю сплати податків і інших неподаткових платежів і незалежна у своїй діяльності від інших державних органів.

Податкові органи, будучи наділені повноваженнями в сфері оподатковування висловлюють державну волю у встановлених їм границях, тому діяти податкові органи повинні не виражаючи власної ініціативи, або виражаючи її, але у встановлених законом випадках (податковий компроміс) і в інтересах держави. Використовуючи метод владних розпоряджень, держава чітка визначає в законі всі ті ситуації, що так чи інакше можуть впливати на податкове правовідношення. Податкові органи для виконання поставлених перед ними задач мають відповідні обов'язки і права. Однак надані їм права в деяких випадках виступають одночасно і їх обов'язками, а коли право надане в «чистому» виді (тобто розуміється тільки як право), умови його застосування чітко обговорені в законі. У зв'язку з цим Б. М. Лазарєв відзначав, що для державного органа усі права, що випливають з його задач і функцій, не є права у самому класичному розумінні, тобто такі, котрі орган може використовувати чи не використовувати винятково на власний розсуд, а виступають як служіння державі, тобто, у широкому плані - виконання обов'язків перед ним.

Усі права й обов'язки, що формують повноваження податкових органів, розподіляються на дві групи. По-перше, це група, що кореспондується з правами й обов'язками платників (обов'язку податкового органа надавати інформацію щодо оподатковування відповідає право платника податків на одержання такої інформації). По-друге, група прав і обов'язків, що реалізуються при взаємодії з іншими суб'єктами податкових правовідносин (праву податкового органа одержувати інформацію, що стосується оподатковування від суб'єктів, що сприяють сплаті податків і зборів відповідає обов'язок цих суб'єктів по наданню такої інформації).

При цьому дуже важливо закріплення вичерпного переліку прав і обов'язків податкового органа, оскільки це обмежує застосування податковим органом тих дій у відношенні платників податків, що не встановлені законодавством.

До системи органів державної податкової служби відносяться: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополеві, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція. Державна податкова адміністрація України в залежності від кількості платників податків і інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більш райони), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції й у їхньому складі відповідні підрозділи податкової міліції.

У Державній податковій адміністрації України і державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополеві створюються колегії. Колегії є дорадчими органами і розглядають найбільш важливі напрямки діяльності відповідних державних податкових адміністрацій.

Структура Державної податкової адміністрації України затверджується Кабінетом Міністрів України. Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України по представленню Прем'єр-міністра України. Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах, міжрайонні й об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, що призначаються на посаду і звільняються від посади Головою Державної податкової адміністрації України по представленню голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополеві. Начальники керувань податкової міліції призначаються Головою Державної податкової адміністрації України.

Виділяють наступні загальні функції всіх підрозділів Державної податкової служби (загальні функції податкових органів):

1.Здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності й у громадян, у тому числі громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг і інших документів незалежно від способу надання інформації, зв'язаних з нарахуванням і сплатою податків.

2.одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, витрати підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і громадян про розрахункові, валютні й інші рахунки, інформацію про наявність і оборот коштів на цих рахунках.

3.Обстежувати будь-які виробничі, складські, торгові й інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для одержання доходів.

4. Вимагати від керівників і інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їхнє виконання, а також припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.

5.Вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ і організацій документи, що свідчать про приховання (заниженні) об'єктів оподатковування, несплаті податків, інших платежів, вилучати в громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, реєстраційні чи свідчення спеціальні дозволи (ліцензії, патенти) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

6.Застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції в порядку і розмірах, установлених законом.

7.Стягувати в бюджети і державні цільові фонди суми недоїмки, пені і штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

8.Надавати відстрочки і розстрочки по податках, вирішувати питання про податковий компроміс, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.

9.Накладати адміністративні штрафи на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, на громадян-підприємців, на громадян, що порушують законодавство про підприємництво в порядку, установленому законодавством.

10.Надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.

11.Матеріально і морально заохочувати громадян, що роблять допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства.

12.Звертатися в передбачених законом випадках у суд чи господарський суд з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.