Особливості корпоративних БД
Корпоративні бази даних характеризуються відносно великою складністю та потребують виконання комплексних задача. Е. Кодд сформулював 12 основних вимог до засобів реалізації баз даних у завданнях, що потребують складної аналітичної обробки даних (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Основні вимоги до засобів реалізації баз даних
| Багатовимірне подання даних | Засоби мають підтримувати багатовимірний, на концептуальному рівні, погляд на дані |
| Прозорість | Користувач не повинен знати про те, які конкретні засоби використовуються для збереження й обробки даних, як дані організовані і звідки вони взяті |
| Доступність | Засоби мають самі вибирати і зв’язуватися з найкращим для формування відповіді на даний запит джерелом даних |
| Погоджена продуктивність | Продуктивність має бути практично незалежною від кількості вимірів у запиті |
| Підтримка архітектури "клієнт-сервер" | Засоби повинні працювати в архітектурі "клієнт-сервер" |
| Рівноправність усіх вимірів | Жоден із вимірів не повинен бути базовим, усі вони мають бути рівноправними (симетричними) |
| Динамічна обробка розріджених матриць | Невизначені значення мають зберігатися й оброблятися найбільш ефективним способом |
| Підтримка режиму роботи з даними з багатьма користувачами | Засоби мають забезпечувати можливість роботи більш ніж одного користувача |
| Підтримка операцій на основі різних вимірів | Усі багатовимірні операції повинні одноманітно й узгоджено застосовуватися до будь-якої кількості будь-яких вимірів |
| Простота маніпулювання даними | Засоби повинні мати максимально зручний, природний і комфортний користувальницький інтерфейс |
| Розвинуті засоби подання даних | Засоби мають підтримувати різні способи візуалізації (подання) даних |
| Необмежена кількість вимірів і рівнів агрегації даних | Не повинно бути обмежень на кількість підтримуваних вимірів |
Безпосередньою реалізацією моделей в інформаційних системозалежних файлів даних певної організації. БД, як правило, містить цілий ряд файлів, але може складатися і з одного файла. Дані, що складають БД, відображають характеристики об’єктів і їхніх відносин у відповідній прикладній сфері. Кожний файл, що входить у БД, містить певну кількість записів (яка змінюється в процесі функціонування БД), що відображають ту чи іншу сторону предметної області, на яку орієнтована БД. Як правило, файли БД містять велику кількість однотипних записів. Записи, у свою чергу, складаються з полів, що представляють певні типи інформації про об’єкти. Поле є найменшою інформаційною одиницею, безпосередньо доступною в записі. При наявності БД прикладні програми можуть використовувати її інформацію (записи і їх поля) для розв’язання конкретних завдань у прикладній сфері, на яку орієнтована дана БД.
Користувачами БД є чотири основні категорії споживачів її інформації і/або постачальників інформації для неї: кінцеві користувачі; програмісти і системні аналітики; персонал підтримки БД в актуальному стані; адміністратор БД.
Кінцевим користувачам для забезпечення доступу до інформації БД надається графічний інтерфейс, як правило, у вигляді системи вікон з функціональними меню, що дозволяють легко одержувати необхідну інформацію на екран і/або принтер у вигляді зручно оформлених звітів.
Програмісти і системні аналітики використовують БД зовсім в іншій якості, забезпечуючи розробку нових БД-додатків, підтримуючи і модифікуючи (при необхідності) вже існуючі. Для даної групи користувачів необхідні засоби, що забезпечують зазначені функції (створення, редагування тощо).
Користувачі третьої категорії мають потребу в інтерфейсі, як правило, графічному для забезпечення завдань підтримки БД в актуальному стані. Ці користувачі є штатними співробітниками функціональних підрозділів з обробки інформації, що забезпечують прикладну сферу, і відповідають за актуальний стан відповідної БД (контроль поточного стану, видалення застарілої інформації, додавання нової і т.ін.). Програмісти виконують свого роду посередницькі функції між БД і кінцевими користувачами. І якщо на перших етапах розвитку БД-технології вони складали досить численну групу користувачів, то в процесі розвитку СУБД і, насамперед, масового використання, ця категорія зменшується. Особливу роль виконує адміністратор, що відповідає як за актуальність інформації, яка знаходиться в БД, так і за коректність функціонування і використання БД.
У випадку великих БД може бути досить багато кінцевих користувачів, ряд програмістів і декілька адміністраторів БД; у випадку невеликих БД усі ці функції можуть забезпечуватися однією людиною. Важливі функції виконує адміністратор БД, відповідальний за вироблення вимог до БД, її проектування, реалізацію, ефективне використання та супровід. Необхідність у такому фахівці випливає з принципу незалежності даних, а також диктується, важливістю БД у діяльності компаній і більш великих об’єднань – постачальників і споживачів інформації БД: Адміністратор БД взаємодіє з користувачами у визначенні вимог до бази в процесі вироблення вимог до системи в цілому, користується мовою опису даних для визначення БД у процесі проектування системи, взаємодіє з програмістами, що створюють доступ до БД, відповідає за завантаження БД інформацією в процесі реалізації системи, контролює працездатність, використовуючи відповідні програмні та апаратні засоби, і визначає, коли варто реорганізовувати дані в базі або почати роботи зі створення нової, більш досконалої БД. У цілому функції адміністратора БД зводяться до підтримки цілісності, необхідного рівня захисту її даних і ефективності. Серед його найбільш важливих обов’язків – узгодження конфліктуючих вимог, в чому потреба виникає досить часто, тому що БД обслуговує, як правило, цілий ряд різних прикладних процесів.