ТЕМА 6. ПАБЛИК РІЛЕЙШНЗ У ДІЇ

ЦИВІЛІЗОВАНЕ ЛОБІЮВАННЯ

Паблик рілейшнз є одним Із мастильних матеріа­лів демократії. Процеси державного і господар­ського життя сьогодні дедалі більше ускладнюють­ся, але завдяки паблик рілейшнз їх можна зробити прозорими, надати людям можливість впливати на формування політики.

Індіра Ганді

Лобізм як особлива система і практика реалізації інтересів окре­мих організацій і різноманітних груп громадськості шляхом цілес­прямованого впливу на законодавчі та виконавчі органи державної влади став невід'ємною складовою політичного процесу демократич­ного суспільства. Значення цього явища можна, зокрема, пояснити наступними обставинами.

Насамперед лобісти або їх групи виконують важливу функцію по­середників між громадськістю та органами держави, інформуючи ос­танніх про інтереси окремих груп громадян, стан справ у тих чи ін­ших сферах життя. Безперечно, у процесі прийняття законів і впро­вадження їх у життя депутати, а потім урядові чиновники можуть звертатися і, як правило, звертаються за консультаціями та порадами до професійних фахівців і експертів. Але на відміну від знань профе­сіоналів знання громадян, пропущені через їхній інтерес і репрезен­товані лобістськими структурами, виявляються важливішими як із точки зору розуміння глибин життя, так і з позиції легітимності рі­шень, що приймаються. Саме остання обставина набуває особливої ваги, оскільки доводить, що лобізм у його цивілізованих формах - не «вулиця з одностороннім рухом». Лобісти (групи тиску на владні структури), домагаючись переваг для себе, водночас забезпечують сприятливі умови сприйняття суспільством і конкретними групами громадськості схвалених державою законів.

Далі інститут лобізму виконує функцію впорядкування плюраліз­му суспільних інтересів. Адже зрозуміло, що кожна людина, кожне громадське об'єднання мають на увазі свої специфічні інтереси. Біль­ше того, вони прагнуть захищати ці інтереси всіма доступними їм за­собами з урахуванням юридичних норм. Звідси цілком логічно, що в межах певного правового поля їх інтереси зіштовхуються, а тому пот­рібні способи та механізми зіставлення інтересів і визначення пріо­ритетів. Навіть якщо процес лобіювання здійснює невелика група людей, наслідки лобіювання можуть бути дуже масштабними і нерідко зачіпають великі маси населення країни.

Крім того, позитивна робота інституту лобізму часто вигідна сус­пільству в цілому. Дозволяючи зіставляти групові інтереси, можли­вості й наслідки різноманітних дій у межах легітимних демократич­них «правил гри» та сприяючи відображенню цих інтересів і можли­востей у політичних рішеннях, лобізм істотно доповнює складну сис­тему стримувань і противаг. Уже одна ця обставина варта того, щоб поступово впроваджувати інститут лобізму і в Україні у його цивілі­зованих, сприйнятних для нашої політичної культури формах.

Нарешті, лобізм певною мірою здатний доповнювати конституцій­ну систему демократичного правління. Він дозволяє брати участь у прийнятті і реалізації політичних рішень тим групам громадськості, які так або інакше позбавлені цієї можливості. Це особливо стосуєть­ся громадян тих виборчих округів, які не спромоглися обрати своїх представників до парламенту. Не маючи свого депутата (що було звичайним явищем для Верховної Ради України першого скликання), який міг би з трибуни парламенту заявити про місцеві проблеми, гру­пи громадськості за допомогою інституту лобіювання можуть самос­тійно привернути увагу до своїх проблем, впливати на процес їх за­конодавчого врегулювання.

Лобізм: сутність, легітимність, практика