Переваги та недоліки методів формальних досліджень
| Методи | "Плюси" | «Мінуси» |
| ЯКІСНІ | ||
| Історіографічний, дослідження окремих випадків, особисті документи (щоденники) | 1. Дозволяють проникнути в ситуацію. 2. Передбачають дальші дослідження, щоб дати відповіді на всі "чому", що виникають. 3. Містять деталі, які можна використати в майбутніх дослідженнях. | 1. Важко зробити узагальнюючі висновки. 2. Часто не вистачає наукової суворості, прискіпливості. 3. Потребують багато часу, обробки великої кількості даних, що представлені безсистемно. |
| Поглиблені інтерв'ю | 1. Дозволяють інтерв'юєрам вийти на нові проблеми. 2. Дають можливість респондентам повністю висловлюватися і, отже, зібрати більше sнформації. 3. Дозволяють розширити коло питань, глибше проникнути в проблему | 1. Важко фіксувати й кодувати для контент-аналізу. 2. Інтерв'юер інколи тисне на респондента і впливає на зміст його відповідей. 3. Відповіді часто містять зайву інформацію. |
| Фокус-групи | 1. Дані можна зібрати швидко, з меншими витра- тами, ніж при проведенні Інших досліджень. 2. Гнучкі з точки зору зав- дань і підбору учасників. 3. Дозволяють отримати глибшу Інформацію, з'ясувати причини поведінки та напруження стосунків. | 1. Дані часто сприймаються як остаточний доказ, у той час як фокус-групи є лише методом, який використо- вується разом з Іншими. 2. Модератори інколи поводять себе непрофе- сійно, тому не всі учасники висловлюють свої думки. 3. Часто не репрезентують населення. |
| Панельні дослідження | 1. Дивись "Фокус-групи". 2. Учасників можна підібрати так, щоб вони репрезентували населення. | 1. Дивись «фокус-групи». 2. Запрошувані протягом певного часу одні й ті ж люди пізнають правила гри» і перестають бути репрезентантами. |
| КІЛЬКІСНІ | ||
| Контент-аналіз | 1. Показує, шо трапляєть- ся, як часто, де і за яких обставин. 2. Дозволяє здійснювати порівняння з іншими даними,особливо щодо різних груп громадськості. 3. Корисний для виявлення тенденцій і відстеження змін. | 1. Дорогим і забирає багато часу. 2. Не може дати інформа- ції про вплив повідомлень на аудиторії громадськості. 3, Деяка корисна інфор- мація може бути незафік- сованою, втрачено. |
| Соціологічні дослідження | 1. Гнучкі. 2. Відрізняються різноманітністю типів: поштові, телефонні, персональні, групові інтерв'ю, 3. Капіталізують почуття задоволення людини від висловлення власної думки. | 1. Респонденти можуть не говорити правди, оскільки не пам'ятають чогось точно або прагнуть виглядати кра- щими, ніж вони с насправді. 2. Жорсткість інструмен- тарію не дозволяє поглиб- лено з'ясувати експресив- ність та силу почуттів. 3. Не ті, які потрібні, запи- тання можуть ставитися не тим, яким потрібно, людям. |
Неформальні дослідження проводяться без дотримання певних наукових, загальновстановлених правил і процедур, що вимагають від дослідника кожного разу точно копіювати дослідницький процес. На відміну від формальних досліджень, результати яких можна використовувати для передбачень і прогнозувань, неформальні дослідження використовуються виключно для опису тих чи інших ситуацій. Інакше кажучи, багато керівників організацій очікують на те щоб увага піарменів була приземлена, наближена до проблем виробництва, до тих питань, де, як вони твердять, знаходиться «основа основ». Але така точка зору не переконлива.
Беручи до уваги існуючий розподіл праці всередині організації, будь-які прагнення довести, що, скажімо, тільки фінансові, юридичні або суто технічні питання є найголовнішими, з точки зору стратегічного мислення, можуть призвести до фрагментації стратегічного планування, втрати іміджу організації як цілісного соціального організму. Тому ПР-підхід до стратегічного мислення, який зводиться до обов'язків фахівців із паблик рілейшнз передбачати насамперед сумарний вплив рішень різних підрозділів на зовнішню громадськість, набуває особливої ваги.
Концепція соціальної відповідальності організації (підприємницької, політичної, громадської) передбачає, що піармени мають допомагати керівництву долати загрози з боку зовнішнього соціального оточення, зміцнювати конкурентоспроможність організації і, що найважливіше, захищати її найцінніший капітал - добре ім'я та репутацію. Адже надто часто міцність «основи основ» залежить від міцності репутації організації. Добра репутація завжди привертає увагу акціонерів, кваліфікованої робочої сили, можливих інвесторів, державних замовників. Звідси в питаннях планування і програмування розумні керівники покладаються на здатність підрозділів із паблик рілейшнз стратегічно мислити і дбати про загальну репутацію організації, її добре ім'я як один з основних капіталів.