Громадськість та її думка

 

Ще в XIX столітті видавець американської газети «Атлантік манслі» Джеймс Ловелл зазначав: «Тиск громадської думки подібний до атмос­ферного. Його не бачиш, та все ж він тисне з силою шістнадцять фун­тів на один квадратний дюйм». Інколи громадську думку величають «невідомим богом, перед яким згорають від люті». Як би не ставитися до громадської думки, але сьогодні безперечним залишається одне. Ні­коли громадська думка не мала такої сили, як тепер. Численні факти доводять, що в демократичних країнах думка громадськості з тих чи ін­ших питань істотно впливає на державну політику, законодавчі проце­си, поведінку політичних партій, динаміку виборчих кампаній, прий­няття рішень суб'єктами економічної діяльності, навіть на планування та проведення різноманітних культурних заходів. Інакше кажучи, гро­мадська думка - це величезна динамічна сила. Тому одна з найважли­віших складових паблик рілєйшнз - допомогти організаціям розпізна­ти, зрозуміти громадську думку та професійно працювати з нею.

Проте ця справа нелегка. Громадська думка не обов'язково узгоджу­ється із законами логіки, вона часто аморфна, амбівалентна, суперечли­ва та швидкоплинна. Ті, хто прагнуть впливати на громадську думку, формувати її, завжди мріють, щоб їхні зусилля не виявилися марними та з часом підштовхнули людей до очікуваного консенсусу в ставленні до певної проблеми. Досвід доводить, що громадськість має дивовижну здатність ігнорувати незаперечні факти, якщо вони її не цікавлять; на­дання громадськості дедалі зростаючого обсягу інформації також не обов'язково обертається збагаченням її знань та очікуваною поведінкою.

Однак, незважаючи на це, громадська думка залишається потуж­ною силою сучасного суспільства. Але будь-яка організація, якщо вона сподівається підтримувати плідні зв'язки з різноманітними групами «своєї» внутрішньої та зовнішньої громадськості, повинна мати справу не з удаваною, а з реальною і точно визначеною гро­мадською думкою.

В усіх випадках програми зв'язків із громадськістю, як правило, розраховані на те, щоб:

• переконати людей змінити свою думку щодо проблеми, товару, ор­ганізації чи окремої особи;

• кристалізувати думку, яка ще остаточно не склалася, або посили­ти існуючу громадську думку.

Звідси зрозуміло, що фахівці з паблик рілєйшнз мають глибоко розбиратися в механізмах формування громадської думки, знати, яким чином вона зростає з установок (ставлення) людей та як на неї можна впливати за допомогою комунікативних зусиль.