Аналіз невизначеності і ризику

Ризик виникає від невизначеності у даних. Аналіз прирісних ефектів, а також різні види економічного аналізу роблять свої внески в оцінювання ризику.

Існують три підходи до фінансового та економічного ризику в аналізі вигід і витрат: перші два мають обмежене застосування, а третій метод - моделювання -подає практичну технологію для аналізу загального ризику проекту.

1. Очікувана вартість (детерміновані еквіваленти) сценаріїв.
Незначне число фахівців з аналізу вигід і витрат застосовують підхід оцінювання очікуваної вартості сценарію, тому що у більшості випадків існує так багато можливих результатів, що надзвичайно складно чітко продумати імовірність кожного окремо. Однак інколи сценарії можуть надавати корисну інформацію щодо ризику.

2. Дисконтні ставки, скориговані на ризик.

Цей підхід, дає можливість поставитись до ризику аналітично. Основна ідея полягає в тому що, за досконалої ринкової системи всі інвестиції дають однакову норму віддачі. В іншому разі спостерігатиметься відплив капіталу у сфери з високою нормою віддачі, що підштовхуватиме середні норми віддачі до зниження віддачі, доки ці норми не вирівнюються. Таким чином, різні, на перший погляд, норми віддачі повинні становити ту саму базову норму плюс поправку на ризик, з тим, щоб інвестор отримав лише базову норму віддачі. Якщо це так, то відповідно дисконтною ставкою (вартістю капіталу) є базова норма плюс поправка на ризик. Ця комбінація і становить дисконтну ставку, скориговану на ризик.

Вплив розрахунків ризику через включення поправки на ризик у дисконтну ставку є надто складним для інтуїтивного розуміння. У цілому, коригування дисконтної ставки - невдалий спосіб наблизитися до розв’язання проблеми ймовірностей і ризику.

3. Аналіз ризику через моделювання.

Це єдиний практичний підхід до фінансового та економічного аналізу ризику. Моделювання прогнозує можливі результати аналізу за моделлю вигоди-витрати, враховуючи змінні, що впливають на ці результати. Воно дає аналітику можливість надати більш цілісні й реалістичні рекомендації тому, хто приймає рішення.

Моделювання демонструє діапазон можливих показників, враховуючи фактори, які можуть варіюватись, і дає загальну картину ймовірностей у межах цього діапазону. Ті, хто приймає рішення, знають, що ризик є у кожному рішенні. Інколи правильне рішення виявляється невдалим через те, що змінювані фактори змінюються у несприятливий бік. Той, хто приймає рішення, покладається на аналітика, розраховуючи, що останній має дати якомога повнішу і точну картину можливих ризиків і компенсацій.

Кожна модель витрати-вигоди, як правило, має кілька змінних, для яких характерна невизначеність. Щоб скористатися цією моделлю в аналізі ризику, потрібна комп’ютерна програма для моделювання. Комп’ютер запускає модель знову й знову, кожного разу вибираючи певне значення для кожної змінної.

Етапи аналізу ризику Існує принаймні три розуміння поняття найвірогідніший результат: «детермінована величина ЧПВ» (результат, який отримується при пушенні «найкращої здогадки» щодо значень для кожної вхідної змінної), розподілу ймовірностей показників ЧПВ та «очікувана вартість» (сума жливих результатів, кожен з яких помножено на його ймовірність).

Останнє розуміння є найкращим критерієм при виборі інвестиційного варіанту.

Для ситуацій з істотним рівнем невизначеності підходять такі правила прийняття рішення:

1. Якщо найнижчий можливий показник ЧПВ більший від нуля, необхідно приймати проект.

2. Якщо найвищий можливий показник ЧПВ менший від нуля, необхідно відхилити проект.

3. Якщо максимальна величина ЧПВ більша від нуля, а мінімальна - менша від нуля, треба підрахувати ENVP. Якщо ENVP більша від нуля, то потрібно приймати проект.

4. Якщо криві кумулятивного розподілу ймовірностей двох взаємовиключних проектів не перетинаються, необхідно вибирати варіант з кривою розподілу ймовірностей, яку зсунуто якнайдалі праворуч.

5. Якщо криві кумулятивного розподілу ймовірностей двох взаємовиключних проектів перетинаються, потрібно керуватися показником ENPV. Якщо показники ENPV однакові, враховуються параметри ризику кожного альтеративного проекту.

Ефективний аналіз вигід і витрат має відповідати таким критеріям:

- цілі та пріоритети чітко визначено;

- виявлено найкращі альтернативні способи досягнення цілей для проведення аналізу;

- альтернативні варіанти визначено у такий спосіб, який дає змогу зробити коректне їх порівняння;

- «точку зору» аналізу зазначено;

- припущення і підрахунки видимі для користувача на кожному етапі аналізу;

- вигоди і витрати детально розраховано на кожен період часу, без скорочень і випущень;

- технічний аналіз зроблено добре (що стосується дисконтних ставок, коригування на інфляцію, вибору правила прийняття рішення тощо);

- невизначеність і ризик ретельно розглянуто;

Питання для самоперевірки, повторення:

1. Модель аналізу вигід і витрат.

2. Визначення коректних варіантів вибору.

3. Вимірювання та оцінювання вигід і витрат.

4. Порядок коригування на інформацію та дисконтування.

5. Зміни у відносних цінах.

6. Аналіз чутливості.

7. Аналіз невизначеності і ризику.