Контрольні запитання

 

1. Обґрунтуйте значення господарських процесів як об'єкта бухгалтерського обліку.

 

2. Якою є економічна суть процесу постачання? Які завдання ставить перед собою облік придбання матеріальних цінностей?

 

3. Які рахунки використовують для обліку придбання матеріальних цінностей? Наведіть схему обліку процесу придбання.

 

4. Що включається до первинної (фактичної) собівартості придбаних матеріальних цінностей?

 

5. Як здійснюють облік транспортно-заготівельних витрат?

 

6. Які є методи списання вартості відпущених запасів? Назвіть їх переваги та недоліки.

 

7. Розкрийте економічну сутність процесу виробництва. Які завдання постають перед бухгалтерським обліком цього процесу?

 

8. У чому полягає синтетичний облік процесу виробництва?

 

9. Які завдання ставить перед собою облік реалізації готової продукції робіт і послуг?

 

10. Які синтетичні рахунки використовують для обліку процесу реалізації? Назвіть їх характеристики та особливості.

 

11. Поясніть схему обліку процесу реалізації.

 

12. За допомогою яких рахунків здійснюється облік фінансових результатів?

 

13. Наведіть і поясніть схему обліку фінансових результатів та їх розподілу і списання.


 

 


Тема 9. Основи бухгалтерської звітності

 

1. Суть, призначення та вимоги до бухгалтерської звітності.

 

2. Класифікація бухгалтерської звітності та її види.

 

3. Порядок складання, затвердження і подання бухгалтерської звітності.

 

Суть, призначення та вимоги до бухгалтерської звітності

 

Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.

 

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

 

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера. Відповідно до чинного законодавства та установчих документів вони несуть відповідальність за


 


організацію та здійснення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.

 

Інформація, наведена у фінансових звітах, стає необхідною для ко-ристувачів завдяки властивим їй якісним характеристикам, основними з яких є: зрозумілість, доречність, достовірність, порівнюваність звітності.

 

Суттєвою якісною характеристикою інформації, що подається у фінансових звітах, є її зрозумілість для користувачів. Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про:

 

— підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, місце-знаходження, назву органу управління, якому підпорядковується підприємство, назву материнської (холдингової) компанії тощо);

 

— дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності;

 

— валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

 

— відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду. Така інформація необхідна для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові динамічних рядів для потреб економічного аналізу;

 

— облікову політику підприємства і її зміни. Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;

 

— іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

 

Щоб бути корисною, інформація має бути доречною, відповідати потребам користувачів під час прийняття рішень. Інформація є доречною, якщо


 


впливає на економічні рішення користувачів, допомагаючи оцінюванню ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій, або допомагає їм підтвердити чи виправити їх минулі оцінки.

 

Інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності та інших питань, якими безпосередньо зацікавлені користувачі (виплатою дивідендів та заробітної плати, рухом цін на цінні папери та спроможністю підприємства виконати свої зобов'язання вчасно).

 

Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням. Інформація є достовірною, коли вільна від суттєвих помилок та упередженості, і користувачі можуть покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, буде відображати дійсний стан справ.

 

Щоб бути достовірною, інформація має правдиво відображати операції та інші події, які вона розкриває або, як очікується, зможе розкрити. Таким чином, баланс, наприклад, має правдиво відображати всі операції та інші події, результатом яких є зміна активів, зобов'язань або капіталу підприємства на дату звітності, що відповідають критеріям визнання.

 

Інформація буде більш корисною для користувачів за наявності рівноваги між доречністю та достовірністю.

 

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

 

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;


 


безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

 

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

 

— історичної (фактичної) собівартості,що визначає пріоритет оцінкиактивів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

 

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які було здійснено для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

 

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

 

послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

 

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

 

— превалювання змісту над формою,за яким операції маютьобліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

 

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.


 

 


Класифікація бухгалтерської звітності та її види

 

З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами формування, терміном подання, ступенем узагальнення, обсягом, періодичністю подання, охопленням видів діяльності, поширенням на галузі народного господарства, характером спрямування і використання, ступенем використання обчислювальної техніки.

 

Насамперед слід розрізняти звітність за будовою:

 

— звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату (вона містить моментні показники);

 

— звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період (її складають інтервальні показники).

 

За змістом і джерелами формуваннярозрізняють статистичну,

 

фінансову, податкову, спеціальну, внутрішньогосподарську (управлінську) звітність.

 

Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників.

 

Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Цей принцип закладено у структуру звітних форм, у внутрішній і міжформовій ув'язці показників.

 

Податкова звітність містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.

 

Спеціальна звітність подається з питань розрахунків і використання коштів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо.


 


Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно.

 

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

 

За термінами поданнярозрізняють нормативну і строкову звітність.Нормативна подається на певну дату, строкова — у термін до 25 днів після закінчення звітного періоду.

 

За ступенем узагальненнязвітність поділяють на первинну,щоподається підприємствами, і зведену, що узагальнює дані первинної звітності у межах міністерств і відомств.

 

За обсягами відображених результатів діяльностірозрізняють повну і

 

скорочену звітність.

 

За періодом часу,за який характеризується діяльність підприємства,тобто за періодичністю подання розрізняють річну і проміжну (щоквартальну, щомісячну) звітність.

 

За характером спрямуваннярозрізняють внутрішню звітність,призначену для внутрішнього управління підприємством, і зовнішню, яка виходить за межі підприємства і подається органам виконавчої влади, іншим користувачам.

 

Звітність за способом поданнякористувачам поділяють на поданупоштовим зв'язком, телеграфом, електронною поштою або подану власноруч.

 

Загальну схему класифікації звітності наведено на рис.21


 

 


 

 

Рис. 21 – Класифікація звітності


 

 


Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їхнього складу.

 

 

Порядок складання, затвердження і подання бухгалтерської звітності

 

Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові