Препарати для лікування протозойних і грібкових інфекцій
В останні десятиріччя відзначається значне зростання грибкових захворювань. Це пов'язано з багатьма факторами і, зокрема, з широким застосуванням у медичній практиці антибіотиків широкого спектру дії, імунодепресантів і інших груп ЛЗ. Протигрибкові засоби (антимікотики) – лікарські засоби, що мають фунгіцидну або фунгістатичну дію та застосовуються для профілактики й лікування мікозів. Для лікування грибкових захворювань використовують ряд лікарських препаратів, які є різними за походженням (природні або синтетичні), спектром і механізмом дії, протигрибковим ефектом (фунгіцидний або фунгістатичний), способом призначення (всередину, парентерально, зовнішньо). До тепер не існує єдиної загальноприйнятої класифікації протигрибкових засобів. Протигрибкові засоби, зазвичай, призначають в залежності від локалізації ураження, типу збудника, протигрибкового спектру дії препарату, особливостей його фармакокінетики й токсичності. Засоби, що застосовуються для лікування захворювань, що викликані умовно патогенними грибками роду Candida: амфотерицин В, леворин, ністатин, нафтифін, натаміцин, клотримазол, міконазол, кетокеназол, декаметоксин.
Клотримазол Міконазол
Засоби, які застовуються при дерматомікозах (кератомікози, епідермомікози, тріхомікози): метронідазол, тербінафін, міконазол, кетоконазол, декаметоксин, ундециленова кислота, сангвіритрин.
Тербінафін
Засоби, які застосовуються при системних мікозах: амфотерицин В, флуцитозин, кетоконазол, ітраконазол, флуконазол, гризеофульвін.
Флуконазол
Частина протигрибкових засобів застосовується для лікування системних мікозів, а інша частина – переважно для лікування поверхневих грибкових інфекцій. Однак, такий розподіл фунгіцидних препаратів досить умовний, тому що більшість з них можна застосовувати як при системних захворюваннях, так і при місцевих грибкових ураженнях.
В наш час на стадії розробки знаходяться антимікотики, які є як представниками вже відомих груп протигрибкових засобів так і належать до нових класів сполук. [2], c. 238-262; [4], c. 767-965; [7], c. 254-259, с. 283-288, с. 409-439; [8], c. 558-663.