Хіміотерапевтичні засоби

Контрольні запитання та завдання

1. Для яких видів лікування використовують гормональні препарати?

2. Напишіть структурні формули цукрознижуючих препаратів.

3. Які цукрозамінники Ви знаєте?

4. Які йодовмісні препарати використовують для лікування захворювань щитоподібної залози?

5. Які препарати використовують для лікування паталогій ендокринної системи?

Хіміотерапія – галузь фармацевтики, завданням якої є дослідження та застосування в медицині лікарських засобів, що діють на збудників інфекційних, паразитарних захворювань та пухлинні клітини. Хіміотерапія – великий розділ сучасної фармакології, який практично відокремився в самостійну науку. Родоначальником хіміотерапії як науки по праву вважають видатного німецького вченого, лікаря та хіміка Пауля Ерліха (1854 – 1915 рр.). Вивчивши 606 сполук арсену, він показав можливість спрямованого синтезу лікарських препаратів, здатних впливати на мікроорганізми, та запропонував термін «хіміотерапія». У результаті цих досліджень в 1909 році був впроваджений у клінічну практику препарат для лікування сифілісу – сальварсан, а також препарат атоксил для лікування сонної хвороби – трипаносомоза. Наступним етапом у розвитку хіміотерапії було відкриття Г. Домагком у 1932 р. першого високоефективного засобу для лікування бактеріальних інфекцій. У першій половині ХХ сторіччя були відкриті й описані всі основні групи хіміотерапевтичних засобів.

В якості хіміотерапевтичних засобів використовують як речовини природного походження – антибіотики та деякі алкалоїди (наприклад, хінін і еметин), а також синтетичні речовини, які відносяться до різних класів хімічних сполук – це сульфаніламіди, похідні нітрофурану, 8-оксихіноліну, нітроімідазолу, амінохіноліну та ін.

У зв'язку з принциповими відмінностями між інфекційним і пухлинним процесами хіміотерапевтичні препарати для специфічного лікування злоякісних пухлин і лейкозів виділяють в особливу групу протипухлинних засобів.

Загальновизнаної класифікації хіміотерапевтичних засобів не існує. З практичної точки зору їх зручно класифікувати з урахуванням спектру протимікробної дії. За цією ознакою можуть бути виділені групи препаратів з переважно протибактеріальною, протигрибковою, противірусною дією та ін. В свою чергу, в деяких з цих груп, в залежності від специфіки застосування, можна виділити відповідні підгрупи. Наприклад, з числа протибактеріальних хіміотерапевтичних засобів виділяють протитуберкульозні засоби.