Трийодтиронін (Т₃) Тироксин (Т₄)

Із інших йодовмісних сполук, виділених з ЩЗ, заслуговує на увагу трийодтирооцтова кислота:

3,5,3΄-Трийодтирооцтова кислота

Вона є фізіологічним метаболітом Т₃ та складовим компонентом тканин і крові людини. Від свого попередника цей метаболіт зберіг головний ефект: гальмування секреції тиреотропного гормону (ТТГ) та периферійну ліполітичну дію. Його вплив на серцевий ритм і основний обмін речовин є мінімальним. Гальмування секреції ТТГ відбувається в перші години після прийому препарату. Також відсутній ризик акумуляції його організмом, оскільки ТТГ дуже швидко розпадається. Трийодтирооцтова кислота негативно впливає на гіпоталамо – гіпофізарну вісь, що може використовуватись при лікуванні раку ЩЗ та інших паталогіях ЩЗ.

Недостатня або надлишкова секреція Т₃ і Т₄ призводить до ряду важких захворювань. Сьогодні в Україні налічується понад 50 тисяч хворих на гіпотиреоз, їх кількість щороку збільшується приблизно на тисячу випадків. Слід зазначити, що, за майже 30-річний період після катастрофи на Чорнобильській АЕС внаслідок впливу радіоактивного йоду, значно зросла кількість захворювань ЩЗ, особливо раку, які потребують оперативного втручання та застосування після цього замісної терапії гормонами Т₃ і Т₄. Крім того, тиреоїдні гормони застосовують для лікування базедової хвороби, хронічного лімфоцитарного тиреоїдиту Хашімото та ряду інших захворювань. Використовують як суміш Т₃ і Т₄, так і їх натрієві солі або гідрохлориди, причому, як правило, у вигляді L-форми.

При гіперфункції ЩЗ виникає ряд важких захворювань – дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба, хвороба Грейвза та ін. Лікування даних патологічних станів спрямоване на пригнічення секреторної активності ЩЗ. Ефективними антитиреоїдними засобами є похідні меркаптоімідазолу (мерказолін, метімазол та ін.) та менш токсичний пропілтіоурацил:

Пропілтіоурацил