Ацетилхолін та холіноміметичні речовини

Засоби, що діють на периферичні холінергічні процеси

Класифікація ЛЗ, що діють переважно на периферичні нейромедіаторні процеси

1. Засоби, що діють на периферичні холінергічні процеси:

1.1. Ацетилхолін та холіноміметичні речовини.

1.2. Антихолінестеразні препарати (інгібітори холінестерази).

1.3. Антихолінергічні засоби, які блокують переважно периферичні холінореактивні системи.

1.4. Гангліоблокуючі препарати.

1.5. Курареподібні препарати.

1.6. Реактиватори холінестерази.

2. Засоби, що діють на периферичні адренергічні процеси:

2.1. Адреналін і адреноміметичні речовини.

2.2. Антиадренергічні препарати.

2.3. Препарати, що діють на центральні адренорецептори.

3. Дофамін та дофамінергічні препарати.

4. Гістамін та антигістамінні препарати.

5. Серотонін, серотоніноподібні та антисеротонінові препарати.

Ацетилхолін – нейромедіатор, який здійснює нервово–м’язову передачу, а також, основний нейромедіатор в парасимпатичній нервовій системі. Ацетилхолін синтезується в цитоплазмі закінчень холінергічних нейронів. Він утворюється з холіну й ацетилкоензиму А (мітохондріального походження) за участю цитоплазматичного энзиму холінацетилази. Депонується ацетилхолін в синаптичних везикулах. В кожній везикулі знаходиться декілька тисяч молекул ацетилхоліну. Нервові імпульси призводять до вивільнення ацетилхоліну, після чого він взаємодіє з холінорецепторами. За будовою ацетилхолін є четвертинною амонійною основою. В организмі він дуже швидко руйнується спеціальним ферментом – ацетилхолінестеразою.

Ацетилхолін хлорид

Холіноміметичні засоби (холіноміметики) – речовини, що збуджують холінорецептори – біохімічні системи організму, з якими реагує ацетилхолін. Холінорецептори неоднорідні. Одні з них виявляють чутливість до нікотину і називаються нікотин-чутливими або н-холінорецепторами. Інші холінорецептори виявляють вибіркову чутливість до іншого алкалоїду – мускарину. Тому вони називаються мускариночутливими або м-холінорецепторами. Нікотіноміметичні та мускариноміметичні речовини викликають в організмі неоднакові, а іноді навіть протилежні ефекти. До н-холіноміметиків відносять наступні препарати – лобелін, субехолін, цитотон. Ці засоби застосовують як стимулятори дихання та кровообігу, зокрема, при рефлекторній зупинці дихання, передозуванні наркотиків, отруєнні барбітуратами, анальгетиками; окисом вуглецю, для посилення вентиляції легень з метою профілактики післяопераційних пневмоній.

Лобелін

м-Хіліноміметичні засоби – ацеклідин, бензамон, пілокарпін. Ацеклідин стимулює м-холінорецептори. На відміну від ацетилхоліну ацеклідин є третинною основою, що забезпечує можливість проникнення крізь гістогематичні бар'єри (у тому числі через гематоенцефалічний бар'єр), цей препарат підвищує тонус і посилює скорочення кишечника, сечового міхура, матки, викликає міоз, знижує внутрішньоочний тиск, викликає спазм акомодації. У високих дозах ацеклідин викликає брадикардію, зниження артеріального тиску, посилення активності залоз зовнішньої секреції, бронхоспазм.

Ацеклідину саліцилат Пілокарпін

Пілокарпін застосовується у вигляді солі хлоридної кислоти відповідного алкалоїду, що добувається з рослини Pilocarpus pinnatifolius (росте в Бразилії). Застосовується він для лікування глаукоми, тромбозу центральної артерії сітківки ока та атрофії зорового нерва.

Внаслідок того, що холіноміметики дуже подібні за реакційною здатністю до ацетилхоліну, ці засоби взаємодіють з тими самими ділянками холінорецепторів, з якими реагує ацетилхолін. Позитивно заряджений атом Нітрогену з'єднується з аніонною ділянкою, а ефірна група (або група з подібним розподілом електронів) – з ефірофільною ділянкою холінорецепторів. Взаємодія холіноміметиків з холінорецепторами призводить до підвищення проникності клітинної мембрани для іонів. Важливою відмінністю холіноміметиків від ацетилхоліну є те, що ці речовини, як правило, не руйнуються холінестеразою.