Біологічні методи аналізу

Фізичні і фізико-хімічні методи кількісного аналізу

Фізико-хімічні методи набувають все більшого значення для цілей об'єктивної ідентифікації та кількісного визначення лікарських речовин. Недеструктивний аналіз (без руйнування об'єкта аналізу), що одержав поширення в різних галузях, останнім часом все більше застосовується у фармацевтичному аналізі. Для його виконання застосовують такі фізико-хімічні методи, як ЯМР-, УФ- та ІЧ-спектроскопія, високоєфективна газо-рідинна хроматографія тощо. Більшість таких методів широко застосовуються для встановлення хімічної структури органічних сполук.

Фізико-хімічні методи аналізу мають ряд переваг перед класичними хімічними методами. Вони ґрунтуються на використанні як фізичних, так і хімічних властивостей речовин і в більшості випадків відрізняються швидкістю виконання, вибірковістю, високою чутливістю, можливістю уніфікації та автоматизації

У фармацевтичному аналізі найбільш широко використовують фізико-хімічні методи, які можуть бути класифіковані на наступні групи:

Оптичні методи:

- рефрактометрія (використовується для випробування рідин);

- поляриметрія (використовується для оптично-активних речовин);

- хімічна мікроскопія;

- рентгенофлуоресцентний аналіз;

- інфрачервона спектроскопія.

Абсорбційні методи (поглинання випромінювання):

- атомно-абсорбційна спектрофотометрія;

- рентгенівська абсорбційна спектроскопія;

- ультрафіолетова спектрофотометрія;

- методи диференційного аналізу;

- фотоколориметричний метод.

Методи випромінювання:

- емісійна та полум’яна спектрометрія;

- люмінесцентні методи;

- флуоресцентні ( в УФ-випроміненні);

- флуориметрія (за допомогою ртутно-кварцевих ламп);

- рентгенівська флуоресценція;

- хемілюмінесценція;

- радіометричний аналіз.

Методи з використанням магнітного поля:

- ядерно-магнітний резонанс (ЯМР) – спектроскопія;

- масс-спектроскопія.

Електрохімічні методи:

- потенціометрія;

- амперметричне титрування;

- іонометрія;

- полярографія;

- кондуктометрія;

- метод діелектричних вимірювань.

Методи розділення:

- хроматографія;

- електрофорез;

- екстракція.

Термічні методи:

- термографія (визначає термічну стабільність до руйнування ЛЗ);

- термогравіметрія (визначає температуру за якої відбувається зменшення маси ЛЗ);

- термографічний аналіз;

- дериватографія.

Біологічну оцінку якості лікарських препаратів зазвичай проводять за силою фармакологічного ефекту або за токсичністю. Застосовують біологічні методи у тих випадках, коли за допомогою фізичних, хімічних або фізико-хімічних методів не можна зробити висновок про чистоту чи токсичність лікарського препарату, або коли метод отримання препарату не гарантує сталої активності (наприклад, антибіотики).

Проводять біоаналіз на тваринах, окремих органах (ізольованих частинах шкіри), окремих групах тканин (елементи крові), на штамах мікроорганізмів.

Активність препарату визначають в одиницях дії (ОД).

При цьому проводять такі випробування:

- на токсичність;

- пірогенність (здатність підвищувати температуру тіла);

- на вміст гістамінних речовин;

- на мікробіологічну чистоту;

- на стерильність.