Об’єкти фармацевтичної хімії

Предмет фармацевтичної хімії, її зв'язок з іншими науками

Предмет «Фармацевтична хімія». Законодавчі акти. Методи створення нових лікарських препаратів

Фармацевтична хімія (від давн.– грецьк. φάρμακον – ліки) – наука, що вивчає різноманітне коло питань, пов'язаних з лікарськими речовинами: джерела та методи одержання природних та синтетичних лікарських сполук, їх будову, фізичні та хімічні властивості, їх перетворення, а також взаємозв’язок хімічної структури речовини та її дії на організм людини. Важливою складовою фармацевтичної хімії (ФХ) є дослідження кількісного та якісного аналізу лікарських засобів, визначення їх справжності, а також визначення діючої речовини лікарських засобів та домішок, встановлення методів контролю якості та умов зберігання.

ФХ є прикладною наукою і ґрунтується на теорії та законах таких хімічних наук як неорганічна, органічна, біологічна, фізична, колоїдна хімія. У тісному зв’язку з неорганічною та органічною хімією ФХ займається дослідженням методів синтезу лікарських речовин. Оскільки їх дія на організм залежить не тільки від хімічної структури, а й від фізико-хімічних властивостей, ФХ використовує закони фізичної та колоїдної хімії. При розробці засобів контролю якості лікарських речовин і лікарських форм у ФХ застосовують методи аналітичної хімії. Неможливо зрозуміти вплив лікарських речовин на організм людини без ґрунтовних знань біохімії.

Разом з тим, ФХ займає провідне місце в комплексі суміжних фармацевтичних наук (технологія ліків, токсикологічна хімія, фармакогнозія, економіка та організація фармацевтичної справи) і є необхідним фундаментом для їх розуміння та знання. Таким чином, завдання ФХ вирішуються за допомогою класичних фізичних, хімічних, фізико-хімічних методів, які використовуються як для аналізу, так і для синтезу лікарських засобів.

Об’єкти ФХ дуже різноманітні як за хімічною структурою, фармакологічною дією, так і за кількістю компонентів у суміші, наявністю домішок, супутніх речовин та ін. До об’єктів ФХ відносять: лікарські речовини (ЛР), лікарські засоби (ЛЗ), фармацевтичні засоби (ФЗ), лікарські форми (ЛФ), лікарські препарати (ЛП).

Лікарські речовини (ЛР) (субстанції) – індивідуальні біологічно активні речовини (БАР) синтетичного, рослинного або тваринного походження, які призначені для виробництва ЛЗ. Лікарськими речовинами називають біологічно активні речовини, застосування яких для профілактики та лікування захворювань людини дозволено законодавством.

Поняття «біологічна активність» означає взаємодію лікарської речовини з організмом та реакцію організму, яка виникає при цьому (наприклад, заспокійливий ефект, зниження температури, зняття болісного відчуття та ін.).

Фармацевтичний засіб (ФЗ) – речовина (або суміш речовин) природного або синтетичного походження з установленою фармакологічною активністю, яка є об’єктом клінічних досліджень. Назву «лікарський засіб» вона одержує лише після проведення клінічних досліджень з позитивними результатами та затвердження відповідними державними органами.

Лікарський засіб (ЛЗ) – фармакологічний засіб, який дозволений для застосування уповноваженим на це державним органом і який застосовується для лікування, попередження та діагностики захворювань людини або тварини. Лікарський засіб може бути отриманий з рослинної сировини, мінералів, крові, органів, тканин людей або тварин, шляхом органічного синтезу, а також із застосуванням мікробіологічних технологій.

Лікарська форма (ЛФ) – зручний для застосування стан ЛЗ, який був йому наданий для одержання необхідної терапевтичної дії (пігулки, розчини, порошки, мазі, драже, аерозолі та ін.).

Лікарський препарат (ЛП) – дозований ЛЗ у вигляді готової до застосування ЛФ. Щоб ЛЗ став лікарським препаратом, йому потрібно надати конкретні фізичні властивості. ЛП являє собою активну субстанцію (діючу речовину) з додаванням різних компонентів та допоміжних речовин (розчинник, інші ЛЗ, барвники, адсорбенти, смакові речовини та ін.). Він повинен бути зручним для застосування та відповідати терапевтичному лікуванню. Будь-які лікарські препарати, якість яких регламентується Державною Фармакопеєю, називають офіційними. На цей час створений великий арсенал (більш ніж 200 000) лікарських препаратів як природного, так і синтетичного походження.

До об’єктів ФХ відносять також вихідні речовини, які застосовуються для одержання ЛР, проміжні, побічні продукти, а також допоміжні та деякі інші речовини.

ЛП, що не містить активних компонентів, але має таку саму форму, масу, колір, смак, називається плацебо (від лат. placebo – сподобаюсь). Такий засіб широко застосовується при клінічних дослідженнях нових ЛП (для контролю за терапевтичною дією).