Питання 6. Лакофарбні матеріали.

Питання 5. Клеї

Клеями називають природні чи синтетичні речовини, які можуть міцно з’єднувати різноманітні матеріали. Клеї повинні володіти наступними властивостями:

- високою міцністю з’єднань в інтервалі робочих температур;

- достатньою довговічністю;

- необхідною в’язкістю;

- мінімальною усадкою при твердінні.

Цими властивостями характеризуються синтетичні клеї, які створюються з

синтетичних смол, каучуків, модифікованих домішок, наповнювачів, розчинник та отвердітелей. Синтетичні клеї можуть бути отримані на основі термореактивних чи термопластичних полімерів чи з композиції на основі еластомерів.

Клеї на основі термореактивних полімерів твердіють, забезпечуя при цьому

високу міцність тепло- та водостійкість. Такі клеї застосовують в будівельно – монтажних, санітарно – технічних та інших робіт для склеювання деталей з металів та не металевих матеріалів.

Клеї на основі термопластичних полімерів характеризуються низькою термопластичністю.

До клейових композицій на основі еластомерів відносять клей – розчин каучуку та бутилфеноло – формальдегідної смоли у в суміші етилацетату з бензином, виготовляють клей тільки в заводських умовах та поставляють на місце застосування в металевій герметичній тарі готовим до використання. Володіє високими клейкими властивостями до різноманітних матеріалів. У зв’язку з тим що такий клей дуже дорогий та дуже дорого коштує сировина для його виготовлення цей клей застосовують там де необхідна особлива міцність склеювання. Строк зберігання клею не більш трьох місяців. Під дією світла та повітря він швидко втрачає властивості.

Клей на основі кремнійорганічних з’єднань – найбільш теплостійкі. Клей твердіє при високій температурі, стійкий до масла, бензину, володіє високими діелектричними властивостями, не викликає корозії металів. Цими клеями з’єднують легіровані сталі, стекло – та азбестопластики, графіт та інші неорганічні матеріали.

Лакофарбні матеріали – це рідкі чи пастоподібні суміші, які при нанесенні тонким шаром на тверду поверхню висихають з утворенням плівки (лакофарбного покриття). Ці плівки повинні міцно з’єднуватися з поверхнею яку потрібно фарбувати, володіти достатньою міцністю, захищати матеріал конструкцій від дії корозійного середовища, надавати пофарбованим поверхням декоративний вигляд, а також покращувати санітарно – гігієнічні умови в приміщенні.

Лакофарбні матеріали складаються з з’вязуючого, пігменту, наповнювача, розчинника та допоміжних речовин.

1) Зв’язуючи речовини - застосовують для приготування лакофарбних складів, умовно поділяють на зв’язуючи для неводних та водних складів та емульсії.

2) Пігменти – тонкозмелені кольорові порошки, які рівномірно змішуються з водою чи органічними розчинами (масло, спирт та скипидар), але не розчиняється в них. Пігменти розділяють на неорганічні (мінеральніф0, органічні та металеві порошки. Неорганічні пігменти бувають природними та синтетичними (неприродним).

3) Наповнювачі – тонкодісперсні мінеральні порошки, які додають в фарбуючий склад для економії пігментів та надання їм міцності, кислотостійкості та інших властивостей. Наповнювачами слугують пиловидний кварц, молотий тальк, каолін, азбестовий пил та інші мілкі матеріали.

4) Допоміжні матеріали – різноманітні розчинники, розчинники сіккативи та ін. застосовують при виробництві масляних робіт.

5) Розчинники – рідини, які надають необхідну малярну консистенцію. За призначенням їх поділяють на розчинники для масляних фарб (бензин, спеціальний спирт, скипидар), для бітумних лаків та фарб (сольвент – нафти, скипидар), для перхлорвінілових фарб (ацетон).

Питання для контролю знань: