Організація біржових торгів

Технічний прогрес, розвиток біржової справи суттєво не вплинули на біржову торгівлю. Водночас істотно змінилося технічне оснащення, поліпшилися умови роботи працівників біржі. Але, як і багато років тому, торги відбуваються тільки в певному місці — торговій залі. Вважають, що саме це переважно визначає обсяг здійснених операцій купівлі-продажу, розмір накладних витрат і, в кінцевому наслідку, конкурентоспроможність біржі як форми торгівлі.

Біржова операційна зала, в якій відбуваються біржові торги, має задовольняти певні вимоги.

Біржова зала має бути достатньо місткою (на зарубіжних біржах — на 2—3 тис. чоловік, а кожному учасникові біржово­го торгу створено всі необхідні умови для продуктивної праці). Місце для укладання угоди, проведення біржових торгів, називається біржовою ямою, або біржовим кільцем (рингом).

На більшості бірж світу торгують одразу кількома видами товарів. Аби поліпшити умови укладання угод, для кожного виду товару відведено окрему залу або ділянку в великій залі, що дає змогу сконцентрувати в одному місці необхідну кількість або групи (види) товарів.

Біржове кільце влаштовано в такий спосіб, аби створити однакові можливості для всіх учасників торгу. На багатьох зарубіжних біржах воно має вигляд незамкненої кругової арени — амфітеатру. Такий принцип побудови біржового кільця має певні переваги: дає можливість маклеру, який веде торги, добре бачити учасників торгів, своєчасно помічати їхню реакцію на оголошення заявки продавців, ставить учасників торгів майже в однакові умови. На сьогодні на деяких українських біржах немає спеціальних приміщень для проведення біржових торгів. З цією метою використовують інші, непристосовані для подібної діяльності, приміщення. В центрі або поблизу краю кільця (ями) розміщуються служ­бовці, котрі реєструють остаточні угоди між учасниками торгів.

У приміщенні біржі також є місця або кабіни для тих, хто дістав право торгувати на біржі.

Для того щоб доводити необхідну інформацію брокерів, операційну залу обладнано спеціальним інформаційним табло. На зарубіжних біржах на табло висвітлюється інформація не тільки стосовно угод, цін, а й щодо інших товарів цієї біржі, а також про товарні, фондові й валютні біржі та відомості, які можуть вплинути на хід торгів.

Для оперативного зв'язку брокера з клієнтами і персоналом біржі біржова зала і кожне біржове місце обладнане технічними засобами (телефонним, телефаксовим зв'язком), а також комп'ютером з виходом на електронне табло біржі. В залі передбачено робочі місця для представників інформа­ційних агентств, які передають оперативні біржові новини.

Поряд із біржовою залою розміщаються відділи працівни­ків стаціонарного апарату біржі та сховища інформації про торги.

У біржовому кільці (ямі) торгівля здійснюється протягом певного часу, який називається біржовою сесією. Цей час визначають не довільно, а відповідно до часу діяльності бірж подібного товару в інших країнах або часових поясах.

Так, час укладання угод з нафтою і дизельним паливом на біржах США і Англії визначено в такий спосіб, аби закінчення торгівлі в Лондоні збігалося з її початком в Нью-Йорку. Це дає змогу подовжити час укладання угод, сприяє зростанню біржових операцій. Для цього біржа укладає спеціальні договори.

У біржовому кільці (ямі) торгівлю здійснюють маклери, брокери та інші учасники, що дістали таке право. В зару­біжних країнах до роботи в кільці допускають тільки тих брокерів, які витримали відповідні кваліфікаційні іспити.

Зарубіжна практики свідчить — брокери, що перебувають У біржовій залі, укладають угоди або за свій рахунок (у США їх називають «місцевими», в Англії — дилерами), або за . рахунок клієнтів (у США — «брокерами на підлозі», в Англії — брокерами).

На сьогодні основна частина угод на біржах за кордоном припадає на «брокерів на підлозі» (брокерів), які працюють в інтересах клієнтів. Клієнти можуть передавати замовлення або по телефону, або безпосередньо перед початком торгів, указавши брокерові на головне — ціну, умову, поставки, вид товару, якість продукції, місцезнаходження тощо.

Зі світової практики відомі такі методи біржового торгу:

· публічна торгівля — угода укладається за вигуками (вказівками), які дублюються сигналами руки та пальців — біржовими жестами;

· торгівля пошепки — дуже обмежена, поширена переважно в країнах Південно-Східної Азії і Японії;

· електронно-біржові торги.

Біржові жести — система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Вона полягає в зміненні положення долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, аби в такий спосіб позначити вид, ціну та кількість товару, призначеного для купівлі-продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, загальновживані. Так, купуючи товар, брокер повертає долоню до себе, а продаючи — від себе; цифри від одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, а від шести до дев'яти — витягнутих горизонтально, десятки — торкан­ням пальцями лоба, а сотні — торканням лоба кулаком.

Електронні біржові торги з використанням спеціальних комп'ютерних систем (мереж) можуть охоплювати будь-яку територію, необмежену кількість продавців і покупців, вводити в обіг великий обсяг інформації.

Таку систему укладання угод у країнах ринкової економіки відпрацьовано дуже чітко, оскільки в біржовій залі, як правило, збирається багато брокерів-продавців і брокерів-покупців, і це дає змогу маклерові діяти чіткіше.

На українських біржах таку систему біржового торгу ще не застосовують, оскільки на один вид товару, як правило, припадає один або кілька продавців і покупців. Тому біржову залу використовують для того, щоб звести разом брокера-продавця і брокера-покупця та надати їм можливість укласти контракти.

Публічна біржова торгівля за кордоном базується на принципі подвійного аукціону, який передбачає, що покупці підвищують ціну попиту, а продавці знижують ціну пропозиції. Основою для укладення угоди є збіг пропозицій продавця і покупця. За великої кількості продавців і покупців підвищення (пониження) ціни встановлюється і фіксується біржею. Цю різницю називають пунктом, або кроком, що є одиницею мінімального коливання ціни курсу чи індексу.

Встановлення граничного коливання цін (кроку) на більшості бірж світу полегшує перебіг торгів, сприяє укладанню угод, зростанню обігу біржі. Граничні коливання цін встановлено на більшості бірж світу.

Наприклад, у США для зернових граничні коливання становлять 0,25 цента за 1 бушель; для кофе і цукру — 0,01 цента за 1 галон; для нафти — 1 цент за 1 барель тощо. Максимально допустимі протягом дня коливання цін, перевищення яких призводить до призупинення торгів, встановлено тільки в США. Такий захід необхідний для запобігання паніки на біржі, він надає можливість торгівцям краще оцінити вплив ринкової кон'юнктури на ціни, впорядкувати розрахунки, уникнути невиправданих банкрутств.

Процедура біржового торгу, яка склалася на товарних і фондових біржах України, здійснюється за принципом аукціону.

Аукціон — продаж товарів, майна з пуб­лічного торгу покупцеві, котрий запропонував найвищу ціну. Аукціони бувають трьох типів: англійський; голландський; темний.

В англійському аукціоні ставки підіймаються, а торги тривають доти, доки лот не буде продано покупцеві, який запропонував найвищу ціну.

Голландський аукціон — розпочинають з найвищої ціни, яку поступово знижують, доки не знайдеться покупець, готовий придбати лот.

Темний аукціон характерний тим, що всі покупці заявляють свої ставки водночас, а лот продається тому, хто запропонував найвищу ціну.

За будь-якого виду аукціону власником товару стає той, хто запропонував найвищу ціну.

Відповідно до заявок маклер оголошує на аукціоні назву біржових товарів, їх базис поставки, обсяг партії, ціну та інші показники. Якщо брокер виказав інтерес до товару, оголошеного маклером, він повідомляє про це останньому вголос або підняттям руки. В разі досягнення згоди брокер-продавець і брокер-покупець підписують заявку на товар, який є об'єктом угоди. З цього моменту угоду вважають укладеною. Підписана двома сторонами заявка надходить до маклера, який реєструє її підписом та фіксує час і дату реєстрації. Після цього реєстратор вводить інформацію про реєстрацію угоди до банку даних.

Згідно з Правилами біржової торгівлі угоду можна оформляти і після закінчення торгів у чітко визначений час.

Попередньо брокери обмінюються письмовими контрактами для того, щоб угода набула юридичної сили. Працівники біржі та спеціальні біржові комітети здійснюють контроль за достовірністю укладання угод.

Якщо до товару, оголошеного маклером, не виявлено інтересу, брокер-продавець має право змінити ціну заявленого товару і повідомити про це Біржовим зборам підняттям руки або передачею інформації маклеру письмово.

Якщо до тієї чи іншої позиції виявлено інтерес більш ніж одного брокера, маклер улаштовує конкурсні торги, на яких заявлену ціну можна змінювати за умов:

· кількох брокерів-покупців, тоді право укласти угоду дістає той, хто запропонував найвищу ціну;

· кількох брокерів-продавців, тоді право укласти угоду дістає той, хто пропонує найнижчу ціну.

Брокери, які досягай згоди про укладення угоди, дотри­муючись викладеної процедури торгів, зобов'язані зареєстру­вати її в маклера, який перед її реєстрацією оголошує умови здійснення угоди.

Якщо брокер відмовляється від здійснення або реєстрації угоди за умов, визначених у заявці, це розцінюється як відмова від здійснення угоди на заявлених умовах, визнається порушенням правил торгівлі і карається штрафом.

Якщо брокер-продавець у момент оголошення позиції товару, до якого виявлено інтерес, не відреагував або його не було в залі, то за цією позицією торг відкладається.

Аби підвищити ефективність функціонування бірж, сьогодні широко використовуються програми автоматизованих систем організації біржових торгів.