Етапи роботи з БД
Створення та експлуатація БД повинна проводитися у відповідності з етапами, що створюють можливість зекономити час для виконання таких дій.
1. Побудова моделі даних. На цьому етапі всі наявні дані класифікуються і розподіляються для зберігання в різних таблицях. Встановлюються зв’язки між таблицями або робиться перетворення вмісту полів таблиць по заданому алгоритму.
2. Визначення структур БД. На основі розробленої моделі проводять проектування таблиць: визначають кількість полів, тип даних, які в них будуть розміщені, формат їх представлення, довжину, точність зберігання числових даних і т.д. Для кожного поля вибирається унікальна назва.
3. Конструювання таблиць. На цьому етапі спроектовані таблиці реалізуються в комп’ютері різними засобами вибраних для творення БД додатків (СУБД).
4. Створення схеми зв’язків між таблицями. Реалізація інформаційно-логічної схеми, розробленої на етапі 1.
5. Введення даних в таблиці.
6. Введення БД. Це процес поповнення БД новою інформацією, вилучення, сортування, фільтрація даних, одержання даних із таблиць БД в потрібному обсязі та вигляді.
1.3 Реляційна БД
В історичному процесі розвитку БД маємо ієрархічну, мережеву та реляційну моделі баз даних.
Ієрархічна модель БД являє собою сукупність об’єктів різного рівня, де об’єкти нижнього рівня підпорядковані об’єктам вищого рівня.
Вмережевій моделі БДоб’єкти різного рівня зв’язані між собою зв’язками-вказівками, що дають можливість легкого переходу від одного об’єкта до іншого.
Реляційна модель БД, по якій в основному створюються БД сучасних комп’ютерів, складається із взаємопов’язаних таблиць, заповнених даними, що об’єднані спільною темою. Концепцію реляційної БД розробив у 1970р. Е.Ф. Кодд. Вона представляється у вигляді книги, що складається з різних таблиць-сторінок (відношень - relation). В теорії реляційних баз рядки таблиць називаються кортежами (записами), а стовпці атрибутами (полями). Увага на рисунок 2
Рисунок 2 – Основні поняття реляційної БД
Кількість кортежів у відношенні називають кардинальним числом, а кількість атрибутів – степеню відношення.
Список імен полів називається схемою відношення або структурою БД. В кожному відношенні виділяють атрибут, який називають ключовим або ключем. Головний ключ повинен бути унікальним, тобто в цьому полі не допускаються повторення. В приведеному на рисунок 2 прикладі – це № залікової книжки. Зовнішній ключ має повторення, але лише значень головного ключового поля.
Таким чином, елементи відношень мають такі властивості:
1. кожне поле повинно мати в конкретній таблиці унікальне ім’я;
2. поля заповнюються однотипною інформацією, що характеризує усі об’єкти відношення у відповідній якості (поле стипендія дає числову характеристику всім студентам);
3. записи мають різнотипною інформацію, що характеризує один об’єкт (всі дані про Конограя А.Ф. на першому кортежі прикладу);
4. в таблиці не повинно бути двох однакових записів;
5. всі кортежі відношення повинні мати однакову довжину;
6. порядок розміщення записів і полів в БД – довільний; він не впливає на зберігання та використання даних.