Класифікація варіантів виготовлення.

Загальні положення.

Обробка тиском виробів із пластмас.

Самостійно.

1. Лиття під тиском термопластів.

2. Екструзія для термопластів.

3. Пресування для термореактивних пластмас.

 

 

ГЛАВА Технологія друкованих плат у виробництві ЕА.

Друковані плати призначені для реалізації електричних з'єднань між різними елементами в ЕА.

 

На відміну від інших видів з'єднань в ЕА, друковані плати являють собою конструктивні вузли, на поверхні яких розташовані плоскі провідники різної конфігурації.

 

У залежності від кількості провідних шарів друковані плати бувають:

- однобічні;

- двобічні;

- багатошарові.

 

При розробці ЕА необхідно обрати друковану плату, що найбільш повно відповідає типу виробництва та функціональному призначенню розроблювального пристрою.

 

Для виготовлення вузлів ЕА широкого вжитку (радіо, телевізори, тощо) здебільшого використовують однобічні друковані плати.

 

Двобічні друковані плати застосовують для підвищення щільності компонування електрорадіоелементів та мікросхем, а також для дублювання монтажу з метою підвищення надійності.

 

Багатошарові друковані плати застосовують для істотного підвищення щільності компонування в ЕА, особливо бортової.

 

Найбільш поширена класифікація, яка проводиться на трьох рівнях (базових):

1. За принципом одержання провідникового малюнка;

2. За методом одержання провідникового малюнка;

3. За способом формування зображення провідникового малюнка.

Плакований діелектрик – з нанесеним шаром провідникового матеріалу.

Будь-яка точка на друкованій платі відноситься до провідникової ділянки, або прогальної.

 

1.

1.1. Субтрактивний (lat. – віднімання). Полягає у вибірковому видаленні провіднико­вого покриття з плакованого діелектрика.

1.2. Адитивний (lat. – додавання). Провідний малюнок одержують шляхом вибіркового нанесення провідного матеріалу на ізоляційну основу друкованої плати.

 

2.

2.1. Хімічне травлення (хімічний метод). Метод хімічного травлення плакованої заготівки.

2.2. Метод тиснення. Гаряче тиснення термопластичної заготівки рельєфним пуансоном.

2.3. Метод гравіювання. Видалення металу з плакованої заготівки тонкою фрезою.

2.4. Декалькоманія (метод тимчасової основи).

2.5. Гальваностегія.

2.6. Випалювання струмопровідних паст у термостійку основу.

2.7. Металізація гарячим розпиленням металу

2.7.1. Вакуумне розпилення (не придатне для великих плат).

2.7.2. Шоопіювання.

2.8. Комбінований метод.

 

3.

3.1. Фотоспосіб

Придатний для 2.1, 2.4, 2.5, 2.8

3.2. Офсетний спосіб

Придатний для 2.1, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8

3.3. Сіткографія (шовкографія)

Придатна для 2.1, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8

3.4. Малювання

Придатне для 2.1, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8

3.5. Тиснення

Придатне для 2.2

3.6. Гравіювання

Придатне для 2.3

3.7. Вакуумне розпилення

Придатне для 2.7

3.8. Шоопіювання

Придатне для 2.7

 

__Термінологічна тонкість­­­­­­­­ ____________________________________________________

Сполучення в назві методу та способу називають способом.

 

Приклад: На кресленні друкованої плати зазначено:

Плату виготовити хімічним методом, але фотохімічним способом.

___________________________________________________________________________