Психічні властивості.

Вищими і стійкішими регуляторами психічної діяльності є властивості особистості.

Під психічними властивостями людини слід розуміти стійкі утворення, що забезпечує певний якісно-кількісний рівень діяльності і поведінки, типовий для даної людини.

Кожна психічна властивість формується поступово в процесі віддзеркалення і закріплюється в практиці. Воно, отже, є результатом відбивної і практичної діяльності.

Властивості особистості багатообразні, і їх потрібно класифікувати відповідно до угрупування психічних процесів, на основі яких вони формуються. Звідси можна виділити властивості інтелектуальної діяльності людини. Для прикладу приведемо деякі інтелектуальні властивості — спостережливість, гнучкість розуму, вольові — рішучість, наполегливість, емоційні — чуйність, ніжність, пристрасність, афектна і т.п.

Рис.4.1. Форми прояву психіки людини

Психічні властивості не співіснують разом, вони синтезуються і утворюють складні структурні утворення особи, до яких необхідно віднести:

1) життєву позицію особи (систему потреб, інтересів, переконань, ідеалів, що визначає вибірковість і рівень активності людини);

2) темперамент (систему природних властивостей особи — рухливість, врівноваженість поведінки і тонус активності — характеризуючу динамічну сторону поведінки);

3) здібності (систему інтелектуально-вольових і емоційних властивостей, що визначає творчі можливості особи) і, нарешті

4) характер як систему відносин і способів поведінки.

5) мотиваційні властивості - обумовлені типом вищої нервової діяльності, актуалізовані потреби.

6) емоційні властивості - ієрархія потреб і стійких мотивів поведінки, ціннісних орієнтацій, емоційний тон відчуттів, емоційний відгук, настрій, стрес, афект, фрустрація.

7) рівні організованості – психофізіологічні регуляційні здатності психічної діяльності, можливості, що виявляються у конкретних видах діяльності.

У свою чергу психічні процеси, стани і властивості людини, особливо в їх вищих проявах, навряд чи можуть бути осмислені до кінця, якщо їх не розглядати залежно від умов життя людини, від того, яка організована його взаємодія з природою і суспільством (діяльність і спілкування). Спілкування і діяльність також тому складають предмет сучасних психологічних досліджень.

Психічні процеси, властивості і стани людини, його спілкування і діяльність розділяються і досліджуються окремо, хоча насправді вони тісно пов'язані один з одним і складають єдине ціле, зване життєдіяльністю людини.

Вивчаючи психологію і поведінку людей, учені шукають їх пояснення, з одного боку, в біологічній природі людини, з іншої — в його індивідуальному досвіді, з третьою — в законах, на основі яких будується і по яких функціонує суспільство. У останньому випадку досліджується залежність психіки і поведінки людини від місця, займаного їм в суспільстві, від існуючої соціальної системи, будуючи, методів навчання і виховання, конкретних відносин, що складаються у даної людини з навколишніми людьми, від тієї соціальної ролі, яку він грає в суспільстві, від видів діяльності, в яких безпосередньо бере участь.

Окрім індивідуальної психології поведінки в круг явищ, що вивчаються психологією, входять і відносини між людьми в різних людських об'єднаннях — великих і малих групах, колективах.

Підводячи підсумок сказаному, представимо у вигляді схеми основні типи явищ, які вивчає сучасна психологія (мал. 4.2, табл. 4.1).

На мал. 4.2 позначені основні поняття, через які визначаються явища, що вивчаються в психології. За допомогою цих понять формулюються назви дванадцяти класів явищ, що вивчаються в психології. Вони перераховані в лівій частині табл. 4.1. У правій її частині приведені приклади конкретних понять, що характеризують відповідні явища.

Відмітимо, що багато з явищ, що вивчаються в психології, не можна беззастережно віднести тільки до однієї групи. Вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими, виступати у вигляді процесів і станів. З цієї причини в правій частині таблиці деякі з перерахованих феноменів повторюються.

Рис. 4.2. Загальні поняття, за допомогою яких описуються явища, що вивчаються у психології

Таблиця 4.1.