Напівзанурені бурові основи.
Самопідіймаючі бурові основи.
Класифікація та характеристика стаціонарних основ.
Тема: Морські основи та плавучі засоби для буріння свердловин на морі.
План:
1. В наш час пошуки нафти і газу здійснюються не тільки на суші, а й на дні океанів і морів. Бурові роботи на акваторіях в даний час проводять головним чином в межах континентального шельфу, межею якого вважають глибину води в морях і океанах, рівну 200 м.
Для того, щоб мати можливість бурити свердловини на дні водного басейну, а потім добувати нафту або газ, необхідно споруджувати спеціальні основи, на яких і потрібно розміщувати бурове і експлуатаційне устаткування.
В залежності від глибини води, а також від призначення свердловини морські основи поділяються на стаціонарні, самопіднімаючі і напівзагружені.
Стаціонарні основи використовуються при глибині води до 150 м, і головним чином для буріння добуваючи свердловин.
Стаціонарні основи поділяються на насипні острови, основи із металоконструкцій і свайного і великоблочного типів, основи дуже великої маси – гравітаційного типу.
Насипні острови широко не використовуються внаслідок великої вартості. Уже на глибині 10м і більше споруджувати насипні острови не рентабельно. З кожного насипного острова бурять кущ із 12 і більше свердловин.
Основи із металоконструкцій свайного і великоблочного типів використовують широко. Основи свайного типу застосовують при глибині води до 8 м, а також у випадку різких змін рельєфу дна водоймища, що виключає використання великих блоків. Під сваї в дні моря буряті із спеціального судна свердловини. В кожну таку свердловину опускають сваю – трубу і цементують її. Потім сваї обрізають так, щоб їх кінці були під водою на однаковому рівні. Кінці труб зв’язують плоскими металічними фермами, на яких настилають підлогу і встановлюють вишку і бурове обладнання. Висота свай над рівнем повинен перевищувати висоту самих більших хвиль.
Великоблочні основи.Спочатку на дні моря установлюють блоки, різних великоблочних основ, в залежності від глибини. Після установки блока, який входить в основу МОС, через внутрішню поверхню опорних труб під дно моря бурять свердловини, в які потім опускають залізобетоні сваї, які зв’язують блоки з дном. Надводна частина блока устатковується фермами, які регулюються на висоті, що дозволяє використовувати блоки при зміні рельєфу до 1 метра. Для більш глибоких ділянок використовують основи інших типів.
При роботі на акваторіях велика увага приділяється захисту металічних конструкцій від корозії. Особливо інтенсивно корозія відбувається в зоні змінного змочування і висихання. Метал в цій зоні покривають спеціальним захисним шаром.
Основи гравітаційного типу дуже важкі, так як більша маса основи дозволяє установлювати їх на дно моря без допоміжного кріплення у виді свай. Гравітаційні основи забезпечені баластичними ємностями, з допомогою яких можна транспортувати основу на плаву від місця побудови до точки буріння і установляти на дні моря за рахунок заповнення баластичних ємностей за бортовою водою. Гравітаційні основи крім того, обладнані резервуарами для збору нафти місткістю 500-600тис.м³. Наявність резервуарів дозволяє не зупиняти видобуток нафти навіть у непогоду, коли до основи не можуть підійти танкери.
2. Самопіднімаючі бурові плавучі основи застосовують для буріння свердловин на акваторіях при глибині води 30-100м. В даний час самопіднімаючі основи використовують для буріння пошукових свердловин. Це пов’язано з тим, що роботи по організації підводних промислів не вийшли із стадії теоретичних і експериментальних досліджень. Крім того, для буріння і експлуатації свердловин рентабельніше застосовувати стаціонарні основи.
Самопіднімаючі на домкратах плавучі бурові основи складаються із понтона (баржі) з висувними опорами. Нижня частина опор оснащена опорними башмаками або вони зв’язані спільною опорною плитою. Після того, коли платформа підійде до наміченої для буріння точки, висувні опори опускають на дно. Потім домкрати піднімають понтон на необхідну висоту над рівнем води.
На баржі цієї основи установлюють наступне бурове обладнання: бурова вишка висотою 45,6м і вантажопідйомністю 4540кН, лебідка, два трьохциліндрові бурові насоси і інше оснащення. Також встановлюються ємності для бурового розчину, для сипучих глиноматеріалів, бункери для сухого цементу, для дизельного палива, питної і технічної води.
3. Напівзанурені бурові платформи використовують здебільшого для буріння пошукових свердловин при глибині води, не доступної для стаціонарних і само піднімаючих бурових основ. Найбільш ефективними виявились самохідні напівзанурені платформи.
Напівзануреними називають бурові платформи, які плавають за рахунок виштовхувальної сили Архімеда, яка впливає на колони, поплавки тощо. Фіксація платформи над гирлом забезпечується якірною системою.