В випадку для інтервальної оцінки похибки вимірювань використовується довірчий інтервал невилученої систематичної похибки, в випадку - довірчі границі її випадкової складової.
Кут нахилу кривих на рис.3.11 до горизонталі дозволяє вирішувати питання про приблизний вибір числа вимірювань n. При 
достатньо взяти n = 10, що вже зменшує повну похибку на 20%.
Доцільно прийняти деякий загальний підхід до формування критеріїв неістотності складових похибки. Уведемо позначення: 
- максимальне з можливих (наприклад, одержаних за різних умов вимірювань) значення повної похибки, яка включає в себе всі відомі складові незалежно від їх співвідношення; 
- максимальне значення повної похибки, що включає в себе тільки ті складові, що істотно на неї впливають. Нехай задана деяка частка 
повної похибки , тобто 
, яка вважається неістотною (нехтовно малою) при визначенні похибки . Тоді 
, або
. (3.48)
Вибирати значення x доцільно методом експертних оцінок. Деякі фахівці рекомендують приймати x = 0,1...0,15. В даному випадку похибка визначення повної похибки дорівнює біля 15...30 %, що допустимо, оскільки при технічних вимірюваннях похибки не будуть визначатися з більш високою точністю.
Вказаний критерій використовується в методики вирішення задачі при встановленні комплексу нормованих метрологічних характеристик ЗВТ, яка рекомендується ГОСТ 8.009-84 [4].