Планування чисельності працівників

На основі окреслених цілей та напрямів діяльності підприєм­ство планує потребу в трудових ресурсах. Планування трудових ре­сурсів на діючому підприємстві починається з оцінки їхньої наяв­ності та складу.

Планування чисельності працівників залежить від специфіки діяльності підприємств і факторів впливу зовнішнього середовища (кон'юнктура ринку, сезонність попиту, державні програми, юри­дичні аспекти регулювання трудових відносин тощо).

При плануванні чисельності працівників будь-якого підпри­ємства слід виходити з руху кадрів, який описується балансовою формулою

Ч_п + Ч_пр = Ч_зв + Ч_к, (8.21)

де Ч_п, Ч_пр, Ч_зв, Ч_к - чисельність працівників відповідно на по­чаток періоду, прийнятих, звільнених і на кі­нець періоду.

Загальними етапами планування кадрів підприємства будь-якої сфери діяльності є такі:

1) визначення очікуваної чисельності працівників на початок планового періоду;

2) розрахунок потреби в працівниках для виконання плано­вого обсягу робіт;

3) обґрунтування (прогнозування) вибуття працівників у плановому періоді;

4) розрахунок поповнення працівників, необхідного для за­безпечення планових обсягів діяльності.

Очікувана чисельність працівників на початок планового пе­ріоду визначається виходячи з наявної чисельності на момент ана­лізу з урахуванням можливих змін до початку планового періоду.

Найскладнішим етапом планування кадрів є визначення якіс­ного й кількісного складу персоналу як єдиного цілого.

Якісний склад персоналу визначається потребою в категоріях, професіях, спеціальностях різного рівня кваліфікації. З урахуван­ням якісних характеристик чисельність персоналу планується на основі таких передумов:

♦ штатного розпису підприємства, де наводиться перелік посад;

♦ вимог до посад і робочих місць, закріплених посадовими інструкціями або характеристиками робочих місць;

♦ документації, яка регламентує процеси діяльності з виді­ленням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців.

Розрахунки потреби в кадрах за професіями, спеціальностями і т. п. передбачають визначення кількості персоналу за кожним критерієм якості. Метод такого планування називається норматив­ним. Розрахунки ведуться окремо по кожній категорії працівників за видом діяльності. Загальна потреба в персоналі визначається під­сумовуванням кількісної потреби в кожній категорії працівників.

У сфері обслуговування туристів чисельність основних пра­цівників (обслуговуючого персоналу) визначається на основі роз­роблених кожним підприємством своїх нормативів. Установлені нормативи використовуються при розрахунку явочної чисельності працівників, що забезпечує безперервність роботи підприємства. Для кожної групи обслуговуючого персоналу, наприклад у готелях, установлюється зона (норма) обслуговування.

За наявності таких норм явочна чисельність працівників (Ч_яв) при однозмінній роботі розраховується за формулою

N_ом

Ч_яв = -------- (8.22.)

Н_п

де N_ом - кількість обслуговуваних місць (зона обслуговуван­ня) підприємства;

Н _п - норма обслуговування місць одним працівником.

При незмінному режимі роботи підприємства явочна чисель­ність працівників, які обслуговують робочі місця, може розрахову­ватися за даними одного тижня:

N_рм х К_зм х t_зм х Д_тиж

Ч_яв = ---------------------------------- (8.23.)

t_тиж

де N_рм - кількість робочих місць на підприємстві;

К_зм - кількість робочих змін;

t_зм - тривалість зміни в годинах;

Д_тиж - кількість робочих днів за тиждень;

t_тиж - тривалість робочого тижня одного явочного пра­цівника в годинах.

При безперервному режимі роботи, наприклад у готелі, на основі явочної чисельності визначається середньооблікова планова чисельність персоналу, в якій враховується потреба в заміні праців­ників на час святкових і вихідних днів, відпусток, днів хвороби і навіть прогнозних прогулів. Тому при розрахунку загальної потре­би в працівниках на плановий період враховується коефіцієнт збіль­шення явочної чисельності працівників на заміну відсутніх. При розрахунках використовується формула

Ч^пл_об =Ч_яв х К_зб (8.24)

де Ч^пл_об - середньооблікова чисельність працівників на плано­вий період (рік, сезон);

К_3б - коефіцієнт збільшення явочної чисельності праців­ників на тимчасову заміну відсутніх.

Коефіцієнт збільшення розраховується як відношення кількос­ті номінальних робочих днів (годин) у плановому періоді (Д_ном) до кількості планових днів (годин) роботи (Д_пл)

Д_ном

К_зб = -------- (8.25)

Д_пл

Кількість номінальних днів (годин) роботи одного працівни­ка за період визначається за формулою

Д_ном = Д_к - Д_вих - Д_св, (8.26)

де Д_к, Д_вих, Д_св - відповідно календарні, вихідні та святкові дні в плановому періоді.

При розрахунках кількості планових робочих днів (Д_пл) номі­нальна кількість робочих днів коригується на дні відпусток (Д_відп), се­редню кількість неробочих днів через хвороби (Д_хв) та прогули Д_прог

Д_пл = Д_ном - Д_відп - Д_хв - Д_прог (8.27)

Після розрахунків чисельності основних працівників на пла­новий період визначається середньооблікова чисельність адмініст­ративно-управлінського персоналу. При плануванні чисельності цього персоналу використовується метод прямих розрахунків. Най­частіше враховується доцільність кожного працівника апарату управління, рідше застосовуються коефіцієнти співвідношення кіль­кості адміністративно-управлінського персоналу до чисельності основних працівників.

При плануванні кількості фахівців (Ч_фах) застосовуються нор­мативні коефіцієнти насичення кадрів фахівцями. Потреба у фахів­цях при цьому розраховується за формулою

Ч^пл_фах = Ч_об х К_н, (8.28)

де Кн - нормативний коефіцієнт насичення персоналу фахів­цями.