Метод прискореної амортизації.
План
Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність виробничої програми туристичного оператора.
2. Які показники використовуються при аналізі та плануванні виробничих програм підприємств туристичної індустрії?
3. Охарактеризуйте розділи виробничої програми туристичного оператора.
4. Поясніть роль і значення банку потенційних клієнтів при обґрунтуванні виробничої програми.
5. Яке місце посідає виробнича програма в економічному управлінні туристичним оператором?
6. Виділіть і розкрийте сутність головних принципів розробки виробничої програми.
7. Наведіть схему обґрунтування виробничої програми туроператора.
8. Як розробляються тури (маршрути), що є передумовами обґрунтування виробничої програми підприємства?
9. Яка роль договорів з постачальниками туристичних послуг і товарів в обслуговуванні туристів?
10. Дайте визначення моніторингу якості обслуговування туристів.
11. Як використовуються результати моніторингу обслуговування туристів при обґрунтуванні виробничої програми та її ресурсного забезпечення.
12. Чим відрізняється валовий товарооборот підприємства харчування від роздрібного й оптового?
13. Що відноситься до роздрібного товарообороту підприємств харчування?
14. У чому сутність і роль виробничої програми підприємства харчування?
15. За якими етапами обґрунтовується виробнича програма та план товарообороту підприємств харчування?
16 Що впливає на вибір способу планування випуску продукції харчування для задоволення потреб туристів?
17. Якими методами враховується вплив сезонних змін в туристичних потоках на виробничу програму підприємств обслуговування туристів?
18. Охарактеризуйте виробничу потужність підприємства харчування та її вплив на його виробничу програму.
19. З яких структурних елементів складається план валового товарообороту підприємства харчування?
Рекомендована література
1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник./ Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. – Х. : Світ книг, 2013 с. 62-113.
2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. – К. : Кондор видавництво, 2012, с.124--135.
3. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник./ Л.П. Дядечко. –К. : Цент учбової літератури, 2007, с.94-98, 11-130.
Тема 5: ОСНОВНІ ЗАСОБИ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ТУРИЗМУ
5.1. Основнізасоби, їх класифікація і структура.
5.2. Види оцінки, спрацювання та амортизація основних засоби.
5.3. Показники відтворення і використання основних засоби.
5.1. Основні фонди, їх класифікація і структура
Окрім рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури найбільш важливими елементами ресурсного забезпечення і головним фактором розвитку туризму є персонал, капітал і виробничі фонди, оборотні кошти, нематеріальні та інвестиційні ресурси.
Виготовлення продукції або надання послуг здійснюється у процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва, які за своїм матеріально-речовим складом становлять основні фонди підприємства.
Жодне новостворене підприємство не зможе успішно функціонувати без наявності капіталу і основних фондів.
Капітал, у буквальному розумінні, означає ту суму коштів, яка необхідна для започаткування та здійснення діяльності підприємства. Це буде авансований капітал (грошова сума), який вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили і, відповідно, називається постійним і змінним капіталом.
У свою чергу, постійний капітал поділяється на основний та оборотний.
Основний капітал - частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівлі, споруди, машини, устаткування) та обертається протягом багатьох періодів виробництва. Вони переносять свою вартість на послуги та готовий туристичний продукт частинами і відшкодовуються підприємству в міру реалізації послуг чи туристичного продукту.
Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировина, матеріали, складові туристичного продукту тощо).
Надання послуг, формування або виробництво туристичного продукту здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва, які за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства. Їх поділяють на основні та оборотні.
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість послуг чи продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди - частина виробничих фондів у вигляді сукупності предметів праці, елементи яких повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість послуг або продукції.
Основними фондами готельно-туристичних підприємств називають матеріальні засоби, що використовуються в їх діяльності впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним спрацюванням.
Класифікація основних фондів підприємств:
1. За предметно-речовим складом: будівлі, споруди, транспортні засоби, машини, устаткування, інструмент, інвентар, інші основні фонди.
2. Залежно від прав власності на основні фонди, що знаходяться у розпорядженні підприємства: власні основні фонди; орендовані основні фонди, передані у використання підприємству на основі договору оренди приміщень.
3. Залежно від джерел фінансування виділяють: 1) основні фонди, внесені до статутного фонду засновниками; 2) основні фонди, придбані протягом діяльності за рахунок власних коштів; 3) основні фонди придбані за рахунок довгострокових кредитів; 4) безоплатно отримані основні фонди.
В готельно-туристичних комплексах виділяють такі групи основних : фондів:
1. Житлово-обслуговуючі будівлі - приміщення для надання основної послуги (проживання) та додаткових послуг (харчування, розваг, оздоровлення тощо).
2. Інженерно-технічні споруди - приміщення для обслуговування самих закладів розміщення (бойлерні, котельні, вентиляційно-очисні споруди, енергетичні підстанції та ін.).
3. Передавальні пристрої - мережі водопостачання і теплопостачання, каналізація, електромережа тощо.
4. Устаткування та обладнання - різноманітні робочі машини та механізми, за допомогою яких відбувається забезпечення готельних споруд.
5. Виробничий та господарський інвентар - меблі, засоби забезпечення санітарного стану, протипожежного призначення тощо.
6. Транспортні засоби - автобуси, катери, човни, легкові автомобілі.
Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум застосовують укрупнену класифікацію, відокремлюючи чотири групи основних фондів:
перша - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини;
друга - автомобільний транспорт та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти;
третя - основні фонди, не включені до першої та другої груп;
четверта - це комп'ютерні засоби та інші машини для автоматичного оброблення інформації, програмне забезпечення, телефони, рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.
Структура основних фондів - це співвідношення різних груп основних фондів до їх загальної вартості.
Натуральні показники характеризують кількість одиниць, що входять у склад кожного виду основних фондів, їх параметри - потужність, продуктивність, вантажність, рік введення в експлуатацію. Їх використовуються для оцінки технічного стану та морального зносу основних фондів. Кожній одиниці основних фондів у процесі їх обліку присвоюють інвентарний номер та відповідну первісну і залишкову вартість.
До основних фондів підприємств належить також обладнання для автоматичних систем управління: комп'ютери із периферією, програмне забезпечення, модеми, кабелі та інші пристрої.
5.2. Види оцінки, спрацювання та амортизація основних засобів
Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.
Основні фонди оцінюються:
1- залежно від моменту проведення оцінки -за первісною (початковою) вартістю або відновленою вартістю;
2-залежно від стану основних фондів - за повною або залишковою вартістю.
Оцінка основних фондів на підприємстві може здійснюватися залежно від моменту її проведення та стану засобів за такими видами:
1) первісна вартість;
2) відновлювана вартість;
3) справедлива вартість;
4) балансова (повна);
5) залишкова вартість;
6) ліквідаційна вартість.
Первісна вартість - це фактична вартість основних засобів при введенні їх в експлуатацію. За первісною вартістю основні засоби зараховують на баланс підприємства і зазначаються у звітності.
Відновлювана вартість основних фондів - це вартість їхнього відтворення при сучасних умовах. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Відновлювана вартість проводиться в разі індексації первісної вартості основних фондів відповідно до чинного законодавства, а також при добудуванні, реконструкції та модернізації, що призвело до додаткового їх укомплектування.
ОФ =ОФп/ (1+ Пп)т (5.1)
де ПП - індекс приросту продуктивності праці;
Т- кількість років експлуатації основних фондів.
Справедлива вартість - це ринкова вартість основних засобів, визначена шляхом експертної оцінки. Така оцінка основних засобів може здійснюватися з метою їх приватизації, передачі іншим суб'єктам господарювання.
Повна (балансова) вартість основних фондів - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.
ОФБ = ОФПР + ОФвв + ВКР+ВРЕК- ОФвив - АВ, (5.2)
де: ОФпр - балансова вартість групи основних фондів на початок року;
ОФвв ~ витрати на придбання нових основних фондів;
ВКР - вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;
Врек- витрати на реконструкцію основних фондів;
ОФвив ~ вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року;
АВ - сума амортизаційних відрахувань (або сума спрацювання).
Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реальну вартість, ще не перенесену на вартість виконаної роботи або наданої послуги. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.
Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. Тобто це вартість реалізації основних фондів після завершення терміну їх експлуатації. У практиці її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.
ОФ3 =ОФп-АВ . (5.3)
ОФп – первісна вартість основних фондів.
Середньорічну вартість основних фондів підприємства можна розрахувати двома способами:
1. Якщо основні фонди змінюються протягом року без конкретно зазначеного періоду, тоді:
ОФср = ОФПР + ОФКР (5.4)
Де, ОФср –середньорічні основні фонди
ОФпр - вартість основних фондів на початок року;
ОФкр - вартість основних фондів на кінець року.
2. Якщо основні фонди змінюються протягом року з зазначенням конкретного періоду часу, тоді:
ОФср = ОФпр + (ОФвв*n)/12 – (Офвив *n)/12 (5.5)
де: п - кількість повних місяців, які залишилися до кінця року.
3. Вартість основних фондів на кінець звітного року або на початок планового року визначається як:
ОФКР = ОФПР + ОФвв - ОФвив . (5.6)
Слід зазначити, що в процесі експлуатації всі основні фонди старіють і зношуються. Розрізняють два види спрацювання: фізичне і моральне.
Під фізичним (матеріальним) спрацюванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей.
Моральне спрацювання - це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Старіння властиве передовсім знаряддям праці та транспортним засобам.
Ступінь (коефіцієнт) фізичного спрацювання основних фондів визначається:
Кфс = С / ОФп * 100 % (5.7)
С - сума спрацювання основних фондів.
Ступінь (коефіцієнт) морального спрацювання визначається як:
Кмс = (ОФп – Офвд) / ОФвд *100% (5.8)
де:
Кмс –коефіцієнт морального спрацювання
Амортизація основних фондів - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість продукції або послуг з метою їх повного відшкодування.
Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного та морального спрацювання. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді.
Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.
Розрахунки норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів здійснюють за формулою:
На = (ОФп-ОФл) / (Ап-ОФп) 100 % (5.9)
де: ОФл - ліквідаційна вартість основних фондів;
Ап - амортизаційний період (нормативний строк функціонування) основних фондів.
Забезпечення нормального відтворення основних фондів потребує правильного нарахування амортизації за встановленими нормами. Щорічну суму амортизаційних відрахувань основних фондів обчислюють як:
АВ = ( ОФп*Н) / 100 (5.10)
Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. У практиці можуть застосовуватися різні методи, розглянемо основні чотири: рівномірний (лінійний), кумулятивний, балансовий (подвійно-залишковий) та прискореної амортизації.
Метод рівномірної (лінійної) амортизації
При використанні цього методу амортизаційні відрахування розподіляються рівномірно протягом всього нормативного терміну використання основних фондів. Норма є однаковою для всього періоду, а сума амортизаційних відрахувань визначається як:
АВ = (ОФп – Офд) *Н / 100 (5.11)
Для розрахунку за даним методом зручно складати таблицю, в якій відображені норма амортизації (НА), сума амортизаційних відрахувань (АВ), накопичення амортизації (НА) та залишкова вартість основних фондів (ОФз). Так, якщо первісна вартість основних фондів становить 5000 грн, а амортизаційний період часу - 5 років, тоді за даним методом складаємо таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 Лінійний (рівномірний) метод нарахування амортизації
| Рік | НА | АВ | НА | ОФ3 |
Розвязок:
1 - норма амортизації є однаковою для всього періоду часу і становить: НА= 5000 / (5*5000)100% = 20% .
2 - сума амортизаційних відрахувань в свою чергу становить:
АВ = (5000 -0)*20 /100=1000
3 -Накопичення амортизації (НА) для кожного року розраховується як сума амортизаційних відрахувань даного року та накопичення амортизації попереднього року. Так, для першого року накопичення амортизації дорівнює амортизаційним відрахуванням першого року.
4. залишкова вартість основних фондів (ОФ3) в розрізі кожного року розраховується як різниця між первісною вартістю основних фондів та накопиченням амортизації даного року.
Кумулятивний метод
При використанні цього методу амортизаційні відрахування є різними для кожного періоду часу і розраховуються як:
АВ = (ОФп - ОФл) * НА ,
Норма амортизації розраховується як частка в амортизованій вартості, що залишається до кінця строку амортизації. Частка визначається шляхом відношення кількості повних років, що залишилися до кінця амортизаційних відрахувань, до кумулятивного числа, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії. Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби основних фондів.
Так, якщо амортизаційний період становить 5 років (як було зазначено вище), то кумулятивне число дорівнює: 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15. Тоді норма амортизації для першого року розраховується як: 5/15 = 0,33; для другого року як: 4/15 = 0,27 і так далі.
Приведемо розрахунок за даними попереднього методу по таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Кумулятивний метод нарахування амортизації
| Рік | НА | АВ | НА | ОФ3 |
| 0,33 | ||||
| 0,27 | ||||
| 0,2 | ||||
| 0,13 | ||||
| 0,07 |
В даному методі накопичення амортизації та залишкова вартість основних фондів розраховуються аналогічно, як і при лінійній амортизації.
Балансовий (подвійно-залишковий метод
Особливість цього методу полягає в тому, що норма амортизації вдвічі вища, ніж при рівномірному методі. Також при розрахунку суми амортизаційних відрахувань не враховують ліквідаційної вартості основних фондів, тобто
АВ = ОФп*Н/100
Тут для кожного періоду часу розраховується окрема сума амортизаційних відрахувань. Тобто:
- для першого року: АВ1= ОФп*НА/ 100
де: АВ1 - сума амортизаційних відрахувань першого року.
Для другого року: АВ2 = (ОФп-АВ)*Н / 100
Для третього року: АВ3 =(ОФп-АВ1-АВ2) *Н / 100
Для четвертого року: АВ3 =(ОФп—АВ1-АВ2-АВ3)*Н /100
Приведемо розрахунок за даними попереднього методу по таблиці 3.3.
Таблиця3.3 Балансовий (подвійно-залишковий) метод нарахування
| Рік | НА | АВ | НА | ОФз |
| 259,2 | 4611,2 | 388,8 |
Вданому випадку сума амортизаційних відрахувань по роках наступна:
АВ1 = 5000*40/100 = 2000
АВ2 = (5000-2000) *40 / 100 =1200
АВ3 = (5000- 2000-1200) *40/ 100 = 720
АВ4= (5000- 200-1200-720-432)*40/100 =2592
У даному методі накопичення амортизації та залишкова вартість основних фондів розраховуються аналогічно, як і при лінійній амортизації.
Підприємство може самостійно прийняти рішення щодо застосування цього методу. Тут використовуються такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці: перший рік - 15%, другий -30%, третій - 20%, четвертий - 15%, п'ятий - 10%, шостий і сьомий - 5%. Цей метод використовується для підвищення конкурентоспроможності підприємства, переходу на нові види продукції, послуг тощо.
5.3. Показники відтворення і використання основних фондів
Показники використання основних фондів умовно поділяють на дві групи:
- загальні чи вартісні;
- часткові.
До загальних показників частіше відносять показники рентабельності, тобто показники ефективності у відносному вираженні.
1. Рентабельність майна підприємства.
Рм = П / А
де: П - розмір прибутку підприємства;
А - середня величина активів балансу.
2. Рентабельність власних коштів підприємства.
Рвк = П / ВК
де: ВК- середня величина власних коштів підприємства.
3. Рентабельність основних фондів підприємства.
Роф = П / ОФ ср
де: ОФСр - середньорічна вартість основних фондів підприємства.
Для аналізу якісного використання основних фондів застосовують показники:
фондовіддача (Фв)- Він показує, яка загальна віддача від використання кожної гривні, витраченої на основні фонди, і наскільки ефективно вони використовуються на підприємстві.
Фондовіддача розраховується як:
Фв = ВП / ОФср або Фв = Пп/ Фоз
де: ВП - річний випуск продукції (послуг) в натуральному чи вартісному вираженні.
Пп - продуктивність праці (виробіток) на підприємстві;
Фоз - фондоозброєність праці.
Фондоозброєність праці, яка розраховується як відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до чисельності персоналу.
Фоз = ОФср / Чпер
Зворотнім показником фондовіддачі є фондомісткість (Фм), яка показує частку витрат на основні фонди, що припадають на випуск 1 грн. продукції.
Фм = ОФ ср / ВП або Фм = 1 / Фв
Фондооснащеність підприємства (Фосн)
Фосн = ОФср / Ко
де: К0 - кількість обладнання на підприємстві.
При комплексному аналізі використання основних фондів на підприємстві розраховується ряд часткових показників:
1. Коефіцієнт вибуття основних фондів (Кв):
Кв = ОФвив/ ОФпр
2.Коефіцієнт оновлення основних фондів (Кон):
Кон = ОФвв/ ОФкр
3. Коефіцієнт спрацювання основних фондів (Кс):
Кс = С / ОФп
4. Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп):
Кп = (ОФп – С)/ ОФ п
Слід зазначити, що в сумі Кс + Кп = 1, тобто, якщо відоме одне значення, то можна знайти і інше.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення основним фондам підприємства.
2. Що називають основними фондами готельно-туристичних пілпри
3. Яка класифікація основних фондів?
4. Які виділяють групи основних фондів у готельно-туристичних коми.
5. Яка укрупнена класифікація основних фондів за чотирма групами?
6. Що таке структура основних фондів?
7. За якими видами здійснюється оцінка основних фондів?
8. Як ви їначається первісна вартість основних фондів?
9. Дайте визначення балансовій вартості основних фондів.
10. За якими способами розраховується середньорічна вартість основних фондів?
11. Що означає фізичне і моральне спрацювання основних фондів?
12. Що таке амортизація основних фондів, її визначення.
13. Які методи використовують для нарахування амортизації, їх характеристика.
14. Які є загальні показники використання основних фондів?
15. Які є часткові показники використання основних фондів?
Рекомендована література
1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник./ Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. – Х. : Світ книг, 2013 с. 166-194.
2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. – К. : Кондор видавництво, 2012, с.58--76.
Тема 6: Оборотні кошти підприємств туризму
та готельно - ресторанного бізнесу