Методи скорочення тривалості виконання проекту.
Визначення за допомогою сіткових графіків критичного шляху і тривалості виконання робіт інколи показує, що обчислені терміни перевищують планові завдання. Виникає потреба скорочення окремих робіт для забезпечення запланованого строку виконання проекту. Цю процедуру ще називають оптимізацією сіткового графіка.
Менеджер проекту може використовувати такі методи скорочення тривалості робіт:
1) перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт (з метою скорочення терміну їх виконання) в межах запасу часу;
2) зміна логічних зв’язків (там, де це можливо): замість послідовних – паралельні;
3) нове обчислення тривалості робіт критичного шляху (у міру надходження більшої інформації);
4) зміна режиму роботи (замість п’ятиденного тижня – шести- або семиденний), проте потрібно враховувати зниження продуктивності праці й збільшення затрат на оплату праці;
5) якщо внутрішні ресурси перевантажені, – використання субпідрядників (або тимчасових працівників);
6) зміна засобів транспортування матеріалів (якщо через застосовувані спричиняється затримка): замість залізниці або кораблів – літаки;
7) технічні зміни, які скорочують тривалість виконання роботи і спрощують її зміст (альтернативні матеріали, інші засоби складання тощо);
8) матеріальне стимулювання – премії за скорочення тривалості робіт;
9) підвищення рівня кваліфікації, яке підвищує ефективність праці;
10) поліпшення умов праці і мотивація (з використанням теорій Маслоу, Херзберга, Мак-Грегора);
11) якщо головні критерії – час і затрати, то скорочується обсяг робіт.
Зазвичай усі ці шляхи потребують збільшення ресурсів (використання додаткових працівників або позаурочного часу), що призводить до підвищення витрат на проект. Тому менеджер проекту кожного разу має шукати компроміс між скороченням часу виконання робіт і економією додаткових витрат на проект. При цьому він повинен враховувати «поведінку» різних витрат (рис. 6.18): прямі витрати, які становлять до 80 % усіх затрат за проектом, із скороченням тривалості виконання робіт збільшуються (треба залучати більше працівників, техніки та ін.), а накладні (орендна плата, амортизаційні нарахування тощо) – скорочуються. Як видно з рис. 6.19, можна знайти таку тривалість проекту, яка дозволяє мінімізувати сукупні витрати для здійснення запланованих робіт. Проте якщо час є пріоритетом «номер один» і постає завдання скоротити терміни виконання, що їх показав початковий сітковий графік, виникає потреба скорочення строків за рахунок збільшення витрат шляхом перегляду первісного сіткового графіка.
Рис. 6.18. Динаміка проектних витрат у часі:
а) прямих; б) непрямих
Рис. 6.19. Поведінка сукупних витрат
Як вирішується ця проблема, розгляньмо на прикладі проекту заміни устаткування на виробничій дільниці. Характеристика робіт подана у табл. 6.5.
Таблиця 6.5