ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА ПРОЕКТОМ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНОГО ЦЕНТРУ
Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.
Графіки передування порядок побудови і показники
Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розгляньмо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважити, що всі процедури, описані далі, значно спрощуються і прискорюються з використанням програмних продуктів, і менеджеру в основному потрібно вміти «читати» сіткові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Але для цього потрібно вміти це робити в «ручному» режимі, що і буде проілюстровано на прикладі описаного у попередньому розділі проекту з організації комп’ютерного центру.
1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначалося, цю інформацію потрібно занести у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Код роботи | Назва (зміст) роботи | Безпосередньо попередня робота | Тривалість роботи, тижнів |
Добір і підготовка операторів | – | ||
Добір і підготовка програмістів | – | ||
Добір і підготовка системних аналітиків | – | ||
Підготовка приміщення | – | ||
Розміщення замовлення | – | ||
Доставка і монтаж устаткування | 821; 822 | ||
Розробка програмного забезпечення | 811; 812; 813 | ||
Тестування програмного забезпечення | 823; 831 | ||
Усього |
2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.
Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 52 тижні. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 811, 812, 813) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж потрібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання. Треба накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Сітковий графік проекту
Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 6.4).
Ранній початок ES | Тривалість роботи t | Раннє завершення EF |
Код і назва роботи | ||
Пізній початок LS | Запас часу F | Пізнє завершення LF |
Рис. 6.4. Розміщення параметрів сіткового графіка («ключ»)
Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв’язків між ними.