Сіткове планування
Загальна характеристика і види сіткових графіків.
ТЕМА 6. Сітьове і календарне планування проекту
6.1. Загальна характеристика і види сіткових графіків.
6.2. Графіки передування порядок побудови і показники.
6.3. Особливості стрілчастих графіків.
6.4. Переваги і додаткові можливості графіків передування
6.5. Сіткове планування в умовах невизначеності.
6.6. Методи скорочення тривалості виконання проекту.
6.7. Календарне планування проектів.
Структуризація проекту, про яку йшлося у попередньому розділі, є початковим кроком у плануванні проекту і вирішує завдання визначення першої його основної цілі – планування обсягів робіт. Паралельно застосуванню багатоспрямованої структуризації йде оцінка затрат і ресурсів по роботах і проекту в цілому. Проте етап структуризації не дає змоги відповісти на запитання: скільки часу потрібно, щоб виконати всі роботи за проектом, якими є календарні терміни виконання окремих робіт, субпроектів, як розподіляється у часі потреба у різних ресурсах упродовж виконання проекту? Тобто постає потреба планування ще однієї головної мети проекту – виконання його у часі.
Для вирішення цього завдання у проектному менеджменті застосовується сіткове і календарне планування. Враховуючи, що для успішної роботи над проектом менеджеру треба швидко опрацьовувати значний масив інформації, життєво необхідними стають такі спеціальні інструменти, як сітковий і календарний графіки. Їхня роль посилюється ще й тим, що вони поєднують у собі параметри часу, вартості й ресурсів.
Використання цих інструментів у плануванні проекту дає низку переваг, до яких належать можливості:
· визначити і наочно представити повний обсяг робіт у вигляді графіка;
· встановити такі цілі проекту щодо часу виконання робіт, вартості й обсягів ресурсів, що їх реально можна досягнути;
· оцінити бюджет проекту;
· за ходом здійснення проекту контролювати виконання робіт і передбачати подальший перебіг подій;
· ефективно розподілити відповідальність за проектні роботи між членами команди;
· визначивши критичні роботи, переміщувати ресурси, зменшувати ризики і невизначеність.
Сіткове планування виникло у 50-х роках, коли почали розвиватися комп’ютерні засоби. Його методи мають таку відому міжнародну назву та абревіатуру, як метод критичного шляху – СРМ (Сritical path method), або аналіз критичного шляху – СРА (Сritical path analysis), або метод оцінки й огляду програми – РЕRT (Рrogramme evaluation and rewiew technique). У нашій практиці ці методи мають назву «сіткові графіки». Зараз вони застосовуються дуже широко, особливо у великих і складних проектах, за допомогою обчислювальної техніки і програмного забезпечення.