Замальовування.
Щупи.
Свердла;
Моделювання;
Експеремент;
Опис;
Спостереження;
Абстрагування
Синтез
Це процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин, або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле.
Індукція
Це спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків. Це рух знання від одиничних стверджень до загальних положень.
Індукція тісно пов'язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукцію.
У криміналістиці має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого.
Дедукція
Це спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом, від загальних положень до окремих висновків.
Це рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідків із припущень.
Вона являє собою метод, що використовується у слідчому мисленні в процесі пізнання істини.
Аналогія
Це подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями.
Аналогія, це спосіб пізнання, який лежить в основі метода моделювання та теорії подібності. В криміналістиці використовується в декількох напрямках.
Наприклад:
1 .Висування версій за аналогією;
2.Використання типових ситуацій;
3.Типових слідчих дій;
4.Систем тактичних прийомів.
Це прийом пізнання (метод), при якому відмітається все несуттєве. Це одна із основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші - несуттєві.
Абстракція є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.
2.Класифікація методів криміналістики та їх види.
Вчення про методи криміналістики - суттєвий елемент її методологічних основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки.
Методи криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:
1 .Методи діалектичної та формальної логіки.
2. Загальнонаукові методи.
3.Спеціальні методи криміналістики.
І. Загальнонаукові методи.
Вони застосовуються в усіх або більшості наук.
До таких методів можуть бути віднесені:
3.Порівняння;
4.Вимірювання;
7.Математичні методи.
1. Спостереження — це метод дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об'єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшкодуванні смислу цих явищ.
У криміналістиці спостереження використовуються як безпосереднє, так і опосередковане.
2.Опис - це метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об'єкта.
Це може бути усне або письмове перелічення кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності.
Опис є засобом фіксації інформації і використовується при складанні:
1.Протоколів слідчих дій;
2.Експертних висновків;
3.Словесного портрета, тощо.
3. Експеримент - це метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ в штучно створених аналогічних умовах.
Головне в експерименті - це серія дослідів в різних варіантах.
Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези.
В криміналістиці - слідчий експеримент.
4. Порівняння - це метод, який заснований на зіставленні властивостей або ознак кількох об'єктів.
У криміналістиці порівнюються фактичні данні. уявлення, предмети, люди, тварини.
Порівняння має на меті виявити те загальне, що є у об'єктів.
5. Вимірювання - це метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, що прийнята за одиницю виміру.
Використовується під час проведення слідчих дій, у експертній практиці, при попередженні злочинності.
Об'єктами вимірювання можуть бути:
1.Відстані;
2.Розміри;
З.Вага;
4.Температура;
5.Об'єм та інші
6. Моделювання - це метод, який полягає у побудові моделей яких-небудь явищ об'єкта для детального вивчення.
Моделі - це спеціально створені аналоги. До моделювання звертаються, коли вивчення самого об'єкта неможливе чи недоцільне.
7. Математичні методи це:
1. Методи математичної статистики;
2.Теорія вірогідності;
3.Геометричний та графічний аналіз;
4.Вимірювання;
5.Рахування.
У криміналістиці з математикою пов'язане:
1. Використання обчислювальної техніки;
2. Значну роль математика відіграє в криміналістичній техніці, особливо це стосується методів роботи з:
а) Речовими доказами;
б) Слідами злочину.
II. Спеціальні методи криміналістики
До спеціальних методів відносяться техніко-криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки, це:
1. методи судової фотографії:
а) посилення кольорових контрастів;
б) кольоророзділення;
в) мікро або макрозйомка;
г) сигналітична зйомка;
д) панорамний метод, тощо.
2. методи судової балістики
а) розгортання кулі чи гільзи;
б) метод визначення місця пострілу;
в) встановлення моделі вогнепальної зброї за гільзою та інші
3. методи дослідження документів:
а) огляд в косо падаючому світлі;
б) запилення поверхні порошком;
в) метод фотографічного включення.
Спеціальними методами є також ідентифікаційні методи, наприклад:
• встановлення цілого по частинам.
До спеціальних методів ще можна віднести:
1. планування;
2. криміналістичний аналіз ситуації;
3. криміналістичне експериментування.
Джерелом формування криміналістичних методів є:
1. природничі і технічні науки;
2. слідча, судова та експертна практика.
Так, в криміналістиці широко застосовуються:
1. фізичні методи:
а. спектральний аналіз;
б. дослідження в невидимих променях спектра;
в. застосування радіоактивних ізотопів.
2. хімічні;
3. біологічні;
4. ґрунтознавчі.
Таким чином, спеціальні методи криміналістики можуть бути розподілені на:
1. методи науки криміналістики;
2. методи практичної діяльності, які використовуються:
а. оперативно-розшуковими працівниками;
б. слідчими;
в. прокурорами;
г. судцями.
Методи криміналістики застосовують завжди комплексно.
Література
1. Бахин В.П. Предмет науки криминалистика. - К., 1999.
2. Белкин Р.С. Сущность экспериментального метода исследования в советском уголовном процессе и криминалистике. - М., 1961.
3. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. - М., 1970.
4. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. - М., 1964.
5. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы) . - К., 1980.
6. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000. – 608 с.
7. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. - К., 1997.
8. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М, 1973.
9. Протасевич А.А., Степаненко Д.А., Шиканов В.И. Моделирование в реконструкции расследуемого события. – Иркутск, 1997.
Тема № 6 „Загальні положення криміналістичної техніки”
План
1. Поняття, система, завдання і правові основи застосування засобів криміналістичної техніки.
2. Техніко - криміналістичні засоби і методи , що застосовуються при збиранні речових доказів .
3. Методи і засоби попереднього та експертного дослідження речових доказів .
Самостійна робота
1. Комплектація науково - технічних засобів , що використовуються у слідчій діяльності.
2. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки .
3. Особливості використання технічних засобів у розслідуванні податкових злочинів .
1. Поняття, система, завдання і правові основи застосування засобів криміналістичної техніки.
Криміналістична техніка - це одне із найперших визначень криміналістики.
На етапі становлення криміналістики, криміналістична техніка (тоді вона називалась «кримінальною») була основою науки.
Криміналістична техніка - це один із розділів криміналістики, де висвітлюється система наукових положень і обґрунтованих ними технічних засобів, прийомів і методів, призначеннях для збирання і дослідження доказів в процесі судового провадження у кримінальних і цивільних справах, здійснення інших заходів розкриття і попередження злочинів.
СИСТЕМА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
Криміналістична техніка, як розділ криміналістики, складається із наступних елементів, що складають власну систему.
Загальні положення:
1. Криміналістична фотографія, відеозапис;
2. Габітоскопія (це криміналістичне дослідження зовнішніх ознак людини );
3. Трасологія (криміналістичне дослідження слідів);
4. Криміналістичне дослідження зброї,
спорядження вибухових пристроїв і слідів їх застосування;
5. Криміналістичне дослідження документів, в які входять:
• судове вивчення почерку;
• судове авторознавство;
• техніко - криміналістичне дослідження документів.
6. Криміналістична фоноскопія (встановлення людини за голосом);
7. Криміналістична одорологія (вивчення запахових слідів людини);
8. Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів;
9. Криміналістична реєстрація.
Завдання, що вирішуються із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів:
1. Виявлення, фіксація, вилучення різноманітних слідів і ін. об'єктів. Починаючи від простих засобів, таких як дактилоскопічні порошки, пасти для зліпків і закінчуючи наборами технічних засобів спеціальними скриньками, криміналістичними пересувними лабораторіями.
2. Накопичення, обробка і використання інформації, що має криміналістичне значення, і містить в собі сліди злочину (це різноманітні картотеки, колекції, криміналістичні обліки).
3. Попереднє і експертне дослідження різноманітних об'єктів, у тому числі речових доказів.
4. Наукова організація роботи слідчих, експертів, суддів.
В процесі розкриття і розслідування злочинів суб'єктами застосування кримінал ястичної техніки є:
1. Слідчі (при провадженні слідчих дій);
2. Спеціалісти (експерти при провадженні слідчих дій чи оперативно - розшукових міроприємств, а також при провадженні експертиз і попередніх досліджень);
3. Оперативні працівники (при проведенні оперативно - слідчих міроприємтсв).
Суб'єктами застосування криміналістичної техніки в цивільному і арбітражному процесі, в адміністративному провадженні є : експерти і спеціалісти (при проведенні експертах і попередніх досліджень), а також особи , уповноважені складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Закон не дає вичерпного переліку засобів і методів криміналістичної техніки, що застосовуються в процесі розслідування злочинів і судового розгляду . Це практично неможливо , оскільки їх чисельність була б дуже великою.
Криміналістична техніка не стоїть на місті , вона постійно примножується і розширюється , а тому коло об'єктів , що можуть набути значення речових доказів у справі, також розширюється.
В КПК України містяться норми , що визначають загальні принципи допустимості використання техніко-криміналістичних засобів з метою розкриття і розслідування злочинів:
1. Ст. 85-1 (застосування звукозапису);
2. Ст. 85-2 (застосування кінозйомки);
3. Ст.174 (пред'явлення особи для впізнання, а при необхідності впізнання може проводитись по фотознімках);
4. Ст.175 (пред'явлення предметів для впізнанні, а по можливості такі предмети фотографуються);
5. Ст. 176 (протокол пред'явлення для впізнання/ до протоколу додаються фотознімки, якщо особи і предмети, пред'явленні для впізнання були сфотографовані).
Іншими словами , застосування науково-технічних засобів і спеціальних знань повинно бути законним.
Застосування криміналістичної техніки , згідно з нормами КПК України , повинно бути зафіксовано в протоколі слідчих дії або у висновку експерта.
А фотокартки , негативи , зліпки та ін., оформлюються . як додатки до протоколу, про що йшла мова вище.
Якщо слідчий застосовує технічні засоби , то перед їх використанням про це повідомляються учасники слідчих дій , що виключає їх негласне використання , в протилежному випадку результати застосування криміналістичної техніки не мають доказової сили,
Поняті повинні обмірковано приймати роботу слідчого і спеціалістів по застосуванню техніки, бо не виключено, що вони можуть давати покази в суді.
Застосовуючи той чи інший технічний засіб чи метод, необхідно піклуватись про збереження об'єктів, оскільки їх знищення може негативно відобразитись на розслідуванні справи в суді.
2. Техніко-криміналістичні засоби і методи , що застосовуються при збиранні речових доказів.
Процес збору доказів передбачає їх виявлення, фіксацію і вилучення. Техніко - криміналістичні засоби і методи , що використовуються для виявлення слідів та інших об'єктів досить різноманітні і вони можуть бути розподілені на декілька груп :
Засоби освітлення - це різноманітні освітлювальні пристрої , що дозволяють утворювати різноманітні режими освітлення : загальне , розсіяне, направлене, моно та поліхроматичне.
В якості джерела світла використовуються :
1. Переносні фотоосвітлювачі;
2. Переносні ліхтарики;
3. Побутові ліхтарики;
4. Електронні фотоспалахи.
Інша освітлювальна техніка найважливішими частинами якої є :
1. Розсіювачі;
2. Відображувачі;
3. Світофільтри ;
4. Захисні екрани , які впливають на напрямок , інтенсивність , хвильовий діапазон та інші характеристики світлового потоку.
До спеціальних джерел відносяться :
1. Ультрафіолетові освітлювачі (що дозволяють виявити видимі чи невидимі сліди : крові , сперми, поту, та ін. Виділення людини) ;
2. Можна виявити деякі хімічні речовини (нафтопродукти, клей та інше).
Слід зазначити, що дія ультрафіолетового проміння повинна бути короткочасною ( не більше 5-й секунд), у протилежному випадку об'єкт може зазнати змін.
Джерелами інфрачервоного проміння є:
- електронно-оптичні прибори (ЕОП ), що дозволяють виявити частки накипу, фарби, металу, сліди пострілу.
Оптичні пристрої — це збільшувальні засоби, що дозволяють розширити діапазон чуттєвості ока, які застосовуються для виявлення і огляду незначних за розмірами об'єктів, чи їх деталей.
1. Це різноманітні лупи (лупи складні, штативні з підсвіткою вимірювальні, дактилоскопічні та інші).
2. Мікроскопи (які використовуються значно рідше при проведенні слідчих дій), як правило застосовуються на стадії вивчення речових доказів.
Для виявлення слідів рук: на глянцевих поверхнях використовують косопадаюче світло, а якщо об'єкт прозорий, то його вивчають на просвіт, в важкодоступних для огляду місцях і для цього використовують освітлювач і спеціальну дзеркальну приставку.
Непомітні чи слабопомітні сліди рук виявляються за допомогою різноманітних порошків:
1. Оксиду міді;
2. Свинцю;
3. Графіту та ін., які наносяться за допомогою спеціальних пензликів, пульверизаторів, аерозольних розпилювачів ; обробки парами йоду, деякими спеціальними реактивами (наприклад розчином нінгідрину в ацетоні).
Пошук тайників проводять простукуванням молотками, використовують:
2. Металошукачі;
Для просвічення дерев'яних стін, меблів , інших перегородок використовуються переносні просвічуючи рентгенівські установки, принцип дії яких аналогічний рентгенівській апаратурі , яка використовується з метою контролю багажу в аеропортах.
Для просвічування цегляних і залізобетонних перешкод застосовуються радіоізотопні відображувальні товщиноміри.
Трупи та їх частини виявляють пристроями типу « ПОШУК».
Принцип дії пристрою ґрунтується на вимірюванні концентрації в ґрунті і в повітрі сірководню, який зростає поблизу трупа.
З цією метою використовується також електрощуп, яким вимірюють електропровідність ґрунту, яка значно зростає поблизу трупа, де ґрунт насичений трупними виділеннями.
Пошук трупів в водоймах здійснюють за допомогою гаків, та спеціальних пристроїв (тралів).
Для виявлення мікрооб'єктів використовуються :
1. Лупи з підсвіткою ;
2. Мікроскопи;
3. Ультрафіолетові освітлювачі ЕОПи .
ФОРМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ.
Використовують різноманітні форми фіксації:
1. Вербальна складання протоколів, звукозапис;
2. Графічна - графічні зображення (схематичні і масштабні плани, креслення, малюнки).
3. Предметна — вилучення предмета в натурі, виготовлення матеріальних моделей (реконструкція, копіювання, отримання зліпків і відтисків);
4. Наглядно-образна - фотографування (у видимому і невидимому промені, кінозйомка, відеомагнітний запис);
Фіксація може бути направлена, як на збереження самого об'єкта (консервування) так і на збереження визначених його сторін, властивостей і якостей.
Консервування здійснюється шляхом закріплення структури речовини об'єкта, створенням спеціального середовища або пристосування, з розміщенням в ньому об'єкта.
Таким чином, забезпечується збереження, обугленних чи старих документів, шляхом їх розміщення між двома скляними пластинами, або слідів взуття на піску, шляхом їх обробки спеціальним лаком.
А в спеціальне середовище ( морозильну камеру) розміщують об'єкти, що швидко псуються.
Фіксуючі способи:
1. Складання планів і схем ;
2. Виготовленнякопій за допомогою різноманітних речовин;
3. Фотозйомка;
4. Відеозапис;
В залежності від характеру вилучаємого об'єкта засоби виїмки поділяються на :
1. Засоби виїмки твердих ( предметів) об'єктів;
2. Засоби виїмки сипучих об'єктів;
3. Засоби виїмки рідких і газоподібних речовин;
4. Засоби виїмки макро- і мікрооб'єктів.
Для виїмки твердих об'єктів застосовуються найпростіші набори інструментів, таких як:
1. Плоскогубці;
2. Бокорізи;