Лентичні системи: озера і стави.

Лекція № 10-10

Контрольні питання

1. Розкажіть про поширення та значення морських водойм?
2. Дайте характеристику морському середовищу?
3. Розкажіть про основні екологічні області океанів і про вплив людини на них?
4. Наведіть відомості про основні сучасні екологічні проблеми морів?
5. Що вам відомо про зусилля світової спільноти щодо збереження морських екосистем?
6. Стан морських екосистем в Україні?

Тема: «Прісноводні екосистеми та їх характеристика»

План: 1. Поширення та значення прісних водойм. 2. Властивості води. 3. Лентичні системи: озера і стави. 4. Лотичні системи: ріки і струмки. 5. Заболочені ділянки: марші і болота. 6. Збереження водно-болотних угідь.

Мета. Розкрити основні екологічні характеристики прісноводних екосистем, їх органічного світу та висвітлити проблеми охорони природи.

1. Поширення та значення прісних водойм. Прісні водойми поширені на суші скрізь і їх поділяють на 3 групи:

а) стоячі води або лентичні (“lenis” – спокійний (лат.) – озера, стави;

б) текучі води або лотичні (“lоtus” – той, що омиває) – джерела, ріки та струмки; в) заболочені ділянки з коливаннями рівня за сезонами та (або) роками – марші, болота. Порівняно з морем та сушею, прісні водойми займають малу площу, але мають велике значення:

§ це – зручне і найдежевше джерело води для побутових та промислових потреб (з моря можна, але задорого – АРЕ);

§ це – вразливе місце планетарного гідрологічного циклу (втрати в космос, в літосферу тощо);

§ це, разом з лиманами і естуаріями, – найдешевша і зручна система переробки третинних відходів. Всі найбільші міста світу розташовані на берегах великих рік і озер, які служать безплатними колекторами. Зловживання людини прісними водоймами – лімітуючий чинник для людства.

2. Властивості води.Вода має унікальні термодинамічні властивості, що зменшують коливання температури: а) висока питома теплоємність – для підвищення t 1 мл води на 1º (від 15 до 16º) треба 1 кал. Лише аміак та невелика к-ть інших речовин мають темлоємність понад 1; б) висока прихована теплота плалення для перетворення 1 г льоду у воду потрібно лише 80 ккал.: в) найвища прихована теплота пароутворення – при випарюванні 1 г води асимілюється 536 кал.; г) найвищу щільність вода має при +4ºС, а вище і нижче цього показника вона стає легшою, що запобігає промерзанню водойм. Тому значна частина сонячної енергії в екосистемах світу витрачається на випаровування води, що пом`якшує клімат і сприяє існуванню життя.

А) Більшість з них геологічно молоді і сформувались в післяльодовиковий час (виключення – Байкал, Танган`їка).

Б) Вони змінюються із швидкістю, яка корелює з глибиною та площею.

В) Географічні ізоляція сприяє видоутворенню і низькому видовому різноманіттю.

Г) Часто спостерігається зональність і стратифікація – літораль (прибережжя з укоріненими рослинами); – лімнічна зона (відкрита вода – домінує планктон); – профундаль (глибоководна зона – гетероторфи).

В помірному поясі часто стратифікація через охолодження і нагрівання води – верхня тепла вода – епілімніон тимчасово ізольована від охолодженої води глибин (гіполімніона) – зоною термоклина, який перешкоджає обміну речовинами. Весною і осінню t всієї води вирівнюється завдяки перемішуванню вітрами. Тому в кінці літа на початку осені – спалах розвитку фітопланктону. В країнах з теплим кліматом перемішування води 1 раз на рік – взимку; в тропіках – поступово, нерегулярно. Первинна продуктивність дуже залежить від хімічного складу і речовин, що надходять з суші. За продуктивністю виділяют: оліготрофні (малокормні) озера і евтрофні (кормні). Парадокс: бідні озера цінніші для господарства і рекреації – мало бактерій, багато кисню, прозора вода та інше. Водосховища, їх конструкція та режим: верхній злив експорт теплої води, пастка для біогенів; верхній злив – е. холодної води, біогенів, О_2. Незалежно від будови – вплив на екологічні умови нижче за течією. Але часто сумнівна вигода: затоплення земель, під`йом рівня грунтових вод, зростання евтрофікації, ризик накопичення опадів. – прискорена сукцесія.