ПЛАН ПРОВЕДЕНИЯ ЗАНЯТИЯ

ЛЕКЦИЯ

.

Допоміжні рухи.При переміщенні рукояток Р від себе муфта М2 вимикається; в цьому випадку поворотом рукояток Р відносно вісі полого валу XII можна здійснювати вручну переміщення пінолі зі шпінделем.

Ручне точне переміщення (подача) шпінделяздійснюється маховичком Мх, закріпленим на порожнистому валу XIII при включеній муфті M1 і нейтральному положенні трьохвінцевого рухомого блоку шестерень Б5 коробки подач

Переміщення бабки шпінделя по напрямним траверсипроводиться обертанням маховичка Мх1, закріпленого на валу XIV, який проходить усередині порожнистих валів XII і XIII, розташований співвісно. На іншому кінці валу XIV, умовно зображеного на схемі зігнутим, встановлена рейкова шестерня 13, що знаходиться в зачепленні з рейкою т = 3 мм. Рейка жорстко закріплена на траверсі.

Вертикальне переміщення і затиск траверсина порожнистій поворот-ній колоні здійснюються електродвигуном потужністю 1,3 КВт. Від двигуна через шестерні 23—66, вал XV і зубчасті колеса 16—54 приводить-ся в рух вертикальний ходовий гвинт XVI. На гвинті знаходяться дві гайки, розташовані усередині траверси. З них верхня — гайка Г1 підйому — може вільно обертатися з ходовим гвинтом XVI, але уздовж гвинта вона рухається тільки разом з траверсою. На нижньому кінці гайки Г1 підйому є зубці, якими вона може з'єднуватися з внутрішніми зубцями гайки Г2, тоб- то гайки затиску. Ця гайка обертатися з ходовим гвинтом не може, оскіль-ки вона пов'язана з траверсой направляючою шпонкою Ш. При обертанні ходового гвинта гайка Г2 переміщується уздовж його вісі.

На нижньому кінці гайки Г2 затиску є кільцева проточка, в яку входить вилка важільно- затискного механізму траверси.

При обертанні ходового гвинта XVI спочатку гайка Г1 підйому вільно обертатиметься, а гайка Г2 затиску переміщатиметься уздовж ходового гвинта, звільняючи затискний механізм траверси. Після деякого переміщення гайки Г2 затиску її зубці увійдуть до зачеплення із зубцями гайки Л підйому. Гайка Г1 не зможе більше обертатися разом з ходовим гвинтом, унаслідок чого вона почне переміщатися уздовж гвинта разом з траверсою, переміщуючи її вгору або вниз залежно від напряму обертання електродвигуна і ходового гвинта.

Після переміщення траверси до необхідної висоти кнопку пуску електродвигуна звільняють; завдяки відповідній електричній схемі електродвигун отримує обертання у зворотному напрямку. Внаслідок цього гайка затиску Г2 також почне рухатися в протилежному напрямку, вийде із зачеплення з гайкою Г1 підйому, дійде до нейтрального положення і заклинить затискний механізм траверси.

Затиск порожнистої поворотної колони проводиться електродвигуном потужністю 0,52 КВт, при обертанні вала якого через черв'ячну передачу 2/60 приводиться в рух гвинт XVII, що стягує хомут, який зв'язує поворотну і нерухому колони.

Гвинт має диференціальну різь з кроком 5,5 і 6 мм; при кожному оберті гвинта хомут стискається або розходиться на різницю кроків (на 0,5 мм) Черв'ячне колесо пов'язане з хвостовиком гвинта шліцьовим з'єднанням.

Після закінчення затиску хомута електродвигун автоматично виключається. Для налагоджування свердлувальних верстатів найчастіше використовуються: ріноманітні патрони та перехідні конуси (мал. 37 ), різні тиски та угольники ( мал. 38 ), універсальні багатошпіндельні голівки та коробки, ділильні голівки та ділилні поворотні столи.

Ручне точне переміщення (подача) шпінделяздійснюється маховичком Мх, закріпленим на порожнистому валу XIII при включеній муфті M1 і нейтральному положенні потрійного рухомого блоку шестерень Б5 коробки подач

Переміщення бабці шпінделя по тих, що направляють траверсипроводиться обертанням маховичка Мх1, закріпленого на валу XIV, який проходить усередині порожнистих валів XII і XIII, розташований співісний. На іншому концевала XIV, умовно зображеного на схемі зігнутим, встановлена рейкова шестерня 13, що знаходиться в зачепленні з рейкою т = 3 мм. Рейка закріплена на траверсі.

Вертикальне переміщення і затиск траверсина порожнистій поворотній колоні здійснюються електродвигуном потужністю 1,3 КВт. Від електро-двигуна через шестерні 23—66, вал XV і зубчаті колеса 16—54 приводиться в рух вертикальний ходовий гвинт XVI. На гвинті знаходяться дві гайки, розташовані усередині траверси. З них верхня — гайка Г1 підйому може вільно обертатися з ходовим гвинтом XVI, але уздовж гвинта вона руха-ється тільки разом з траверсою. На нижньому кінці гайки Г1 підйому є зуби, якими вона може з'єднуватися з внутрішніми зубами гайки Г2, тобто гайки затиску. Ця гайка обертатися з ходовим гвинтом не може, оскільки вона пов'язана з траверсой направляючою шпонкою Ш. При обертанні ходового гвинта гайка Г2 переміщується уздовж його вісі. На нижньому кінці гайки Г2 затиску є кільцева проточка, в яку входить вилка затискно-го важеля пристрою траверси.

При обертанні ходового гвинта XVI спочатку гайка Г1 підйому вільно обертатиметься, а гайка Г2 затиску переміщатиметься уздовж ходового гвинта, звільняючи затискний пристрій траверси. Після деякого переміщення гайки Г2 затиску її зуби увійдуть до зачеплення із зубами гайки Л підйому. Гайка Г1 не зможе більше обертатися разом з ходовим гвинтом, унаслідок чого вона почне переміщатися уздовж гвинта разом з траверсой, переміщаючи її вгору або вниз залежно від напряму обертання електродвигуна і ходового гвинта.

Після переміщення траверси до необхідної висоти кнопку пуску електродвигуна звільняють; завдяки відповідній електричній схемі електродвигун отримає обертання у зворотному напрямі. Внаслідок цього гайка затиску Г2 рухатиметься в протилежному напрямі, вийде із зачеплення з гайкою Г\ підйому, дійде до нейтрального положення і заклинить затискний пристрій траверси.

Затиск порожнистої поворотної колони проводиться електродвигуном потужністю 0,52 квт, при обертанні якого через черв'ячну передачу 2—60 приводиться в рух гвинт XVII, що стягує хомут, який зв'язує поворотну і нерухому колони. Гвинт має диференціальне різьблення з кроком 5,5 і 6 мм; при кожному оберті гвинта хомут стискається або розходиться на різницю кроків, т. е на 0,5 мм. Черв'ячне колесо пов'язане з хвостовиком гвинта шліцьовим з'єднанням. Після закінчення затиску хомута електродвигун автоматично зупиняється.

Мал. 54. Патрони для закріплення інструменту при свердлуванні

Мал. 55. Закріплення заготовок на свердлувальних верстатах

Демонструються файли 41 – 45: робота свердлувальних верстатів з багатошпиндельними голівками та агрегатних багатосторонніх верстатів

Завдання на самостійну роботу:

по дисциплине «Криминалистика»

«Общие положения методики расследования преступлений по горячим следам»

Рабочая лекция по дисциплине «Криминалистика» по теме № 24 «Общие положения методики расследования преступлений по горячим следам»

для курсантов 4-го курса очной формы обучения высшего профессионального образования Ставропольского филиала Краснодарской академии МВД РФ по специальности 023100 – Правоохранительная деятельность подготовил преподаватель кафедры криминалистики старший лейтенант милиции Волков М.А.

Рабочая лекция по дисциплине «Криминалистика» по теме №24 «Общие положения методики расследования преступлений по горячим следам» для курсантов 4-го курса очной формы обучения высшего профессионального образования Ставропольского филиала Краснодарской академии МВД РФ по специальности 023100 - Правоохранительная деятельность обсуждена и одобрена на заседании кафедры криминалистики Ставропольского филиала Краснодарской академии МВД РФ 2004 г., протокол №

ЦЕЛЬ ЗАНЯТИЯ: Дать курсантам понятие расследования преступлений «по горячим следам».

Количество часов: 1 час

Место проведение: аудитория

Метод проведения: лекция

Материальное обеспечение: план-конспект, криминалистическая техника, слайды

План занятий - 45 мин.

1. ПОДГОТОВИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ - 5 МИН.

Организационный момент (доклад, приветствие, проверка наличия л/с, сообщение о предстоящем занятии)

2. ОСНОВНАЯ ЧАСТЬ - 35 МИН. Изложение нового материала по вопросам:

1. Организационное и криминалистическое обеспечение расследования преступлений по горячим следам

2. Установление по горячим следам лиц, совершивших преступление

3. Особенности тактики отдельных следственных действий, проводимых по горячим следам

4. Использование предварительных исследований и экспертиз в расследовании преступлений по горячим следам

3. ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ - 5 МИН. Закрепление нового материала, задание на самоподготовку. ЛИТЕРАТУРА:

1. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х томах. Т. 2,3. — М., 1997.

2. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. - М., 1997.

3. Криминалистика /Под ред. Р.С. Белкина. - М., 1999.

4. Криминалистика /Под ред. Б.П. Смагоринского. Т. 2. Волгоград, 1994.

5. Криминалистика/Под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1995.

6. Криминалистика /Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. - М., 1999.

7. Лавров В.П., Сидоров В.Е. Расследование преступлений по горячим сле­дам.-М., 1988.

8. Сидоров В.Е. Начальный этап расследования: организация, взаимодейст­вие, тактика. - М., 1992.