На хімічно небезпечному об’єкті і транспорті

Виявлення та оцінювання хімічної обстановки при аварії

Мета і зміст виявлення та оцінювання хімічної обстановки

Хімічна обстановка (ХО) – це зараження атмосфери, місцевості сильно діючоми отруйними речовинами (СДОР) унаслідок промислової аварії, що потребує певного захисту людей і довкілля.

Хімічна обстановка характеризується масштабом (розмірами зон) і ступенем зараження (концентраціями СДОР, мг/л, г/м3) і може бути виявлена методом прогнозування або за даними хімічної розвідки.

Виявлення ХО – це отримання ймовірної інформації про хімічну обстановку, що може скластися на території регіону, об’єктах господарювання. Вона може здійснюватись мотодлм прогнозування або за даними розвідки.

Оцінювання ХО – це розв’язання задач і формування висновків з аналізу наслідків і ступеня впливу хімічного забруднення на життєдіяльність людей регіону, об’єктів господарювання та визначення заходів щодо їх захисту.

Прогнозування і оцінювання ХО у разі аварій на ХНО і транспорті (автомобільному, трубопровідному, залізничному, річковому, морському) здійснюється для визначення можливих наслідків аварії, послідовності дій у зоні зараження і вживання заходів щодо захисту людей (аварійне прогнозування). Для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують СДОР, та адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, для якого існує ризик ураження СДОР, а також для завчасного складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварій проводять довгострокове прогнозування.

Критеріями, за якими класифікують території та об’єкти щодо їх хімічної небезпеки, є кількість населення і розмір площі, що можуть опиниться в зону можливого хімічного зараження у випадку аварії на ХНО (табл. 4.11).

 

Таблиця 4.11.Критерії класифікації адміністративно-територіальних
одиниць і хімічно небезпечних об’єктів (крім залізниць)

 

Об’єкт класифікації Критерій класифікації, одиниця виміру Ступінь хімічної небезпеки
I II III IV
1. Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного зараження за аварії на ХНО, осіб Більше 500 Від 300 до 500 Від 100 до 300 Менше 100
2. Хімічно небезпечна територіальна одиниця Частка території АТО, що потрапляє в зону можливого хімічного зараження за аварії на ХНО, % Більш 50 Від 30 до 50 Від 10 до 30 Менше 10

 

Під час прогнозування хімічної обстановки визначають параметри двох зон: зони можливого хімічного зараженя і прогнозованої зони хімічного зараження.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – це територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари СДОР з небезпечними для людини концентраціями. Зону наносять на карту (план місцевості) у вигляді кола, півкола, чвертькола, однієї восьмої кола залежно від швидкості вітру.

Радіус кола (сектора) дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря Г, а бісектриса сектора збігається із віссю сліду хмари та орієнтована в напрямку вітру (рис. 4.5).

Вихідні дані для аварійного прогнозування та оцінювання ХО такі:

а) для хімічно небезпечного об’єкта:

– тип та кількість СДОР на об’єкті Q, т;

– умови зберігання СДОР: у баках (не обваловані, обваловані, висота обвалування Н, м), у трубопроводах;

– характер місцевості між ХНО та об’єктом господарювання, відносно якого здійснюється прогнозування: відкрита, закрита (міська, сільська забудова, ліс); ширина закритої місцевості L, км; відстань до закритої місцевості, R, км (рис. 4.6);

 

 

ХНО
ХНО
ХНО
ХНО
ХНО
ХНО
ХНО

 

Рис. 4.5. Зони можливого хімічного зараження залежно від швидкості вітру

ХНО

Рис. 4.6. Положення зон хімічного зараження під час аварії на ХНО
за прогнозом:

1 – хімічно небезпечний об’єкт (район аварії); 2 – напрямок приземного вітру;
3 – лісовий масив; 4 – об’єкт господарювання; L – довжина лісового масиву;
R0 – відстань об’єкта господарювання від XHО; ЗМХЗ – зона можливого хімічного зараження; ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного зараження; ГПЗХЗ – глибина прогнозованої
зони хімічного зараження; ШПЗХЗ – ширина прогнозованої зони хімічного зараження;
b0 – азимут об’єкта господарювання (90°); bВ – азимут вітру (270°);
R – відстань закритої ділянки місцевості (лісу) від ХНО

 

 

б) для об’єкта господарювання, відносно якого здійснюється прогнозування та оцінювання ХО:

– розташування ОГ відносно ХНО (азимут bо, ...°);

– відстань ОГ від ХНО R0, км;

– розмір ОГ (довжина, ширина або діаметр), км;

– забезпеченість виробничого персоналу засобами захисту, %;

в) для метеорологічних умов:

– напрямок (азимут bо, ...°); швидкість вітру (V, м/с);

– температура повітря(oС);

– ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція.

Визначають:

1. Параметри зон хімічного зараження (глибину Г, ширину Ш, площу S).

2. Час підхода хмари зараженого повітря до об’єкта господарювання, стосовно якого здійснюється прогнозування та оцінювання обстановки tпідх, хв.

3. Час уражальної дії СДОР tур, год.

4. Можливі втрати на об’єкті господарювання від урожаючої дії СДОР.

У висновках з розв’язання задач зазначають:

– чи опиниться об’єкт в зоні хімічного зараження;

– можливі способи захисту людей залежно від параметрів зони зараження, часу підходу хмари СДОР і тривалості уражаючої дії СДОР;

– доцільні заходи щодо захисту людей і запобігання втратам.

Примітки:

Для довгострокового (оперативного) прогнозування щоб визначити масштаби хімічного зараження, а також класифікацію хімічно небезпечних об’єктів та АТО (див. табл. 4.11) використовують такі умови і вихідні дані:

а) масу викинутої СДОР – в одиничній максимальній ємності; розлив залежно від умов зберігання («вільно» або «у піддон»). На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів – загальну кількість СДОР на об’єкті, розлив – «вільно».

б) метеоумови: швидкість вітру V = 1 м/с; температура +20 °С; СВСП – інверсія; напрямок вітру не враховується, а поширення хмари СДОР (зона можливого зараження) беруть у колі 360° з радіусом, що дорівнює глибині поширення хмари ГПЗХЗ.