Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабів і особливостей НС рішенням органу виконавчої влади у межах конкретної території можуть встановлюватися такі режими функціонування системи ЄС ЦЗ:
1. Режим повсякденного функціонування – за нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної обстановки. у цьому режимі провадять такі заходи:
– спостереження і контроль за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій;
– розробку і виконання заходів щодо запобігання НС, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних утрат;
– створення і поновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС;
– постійне прогнозування обстановки, погіршення якої може призвести до НС.
2. Режим підвищеної готовності – у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної та іншої обстановки. у цьому режимі здійснюють заходи режиму повсякденного функціонування, і додатково:
– формування оперативних груп для виявлення причини погіршення обстановки;
– посилення спостереження і контролю за ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, а також обстановкою, і прогнозування можливості виникнення нс та її масштабів;
– здійснення заходів для запобігання виникнення нс, захисту населення і територій;
– приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів тощо.
3. режим надзвичайної ситуації – у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС. у цьому режимі:
– організовують захист населення і територій;
– організовують роботу, пов’язану з локалізацією або ліквідацією наслідків НС;
– забезпечують стале функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
– постійно контролюють стан довкілля тощо.
4. Режим надзвичайного стану – встановлюють відповідно до вимог закону україни «про правовий режим надзвичайного стану».
Для своєчасного та ефективного реагування на нс організовують взаємодію органів управління та підпорядкованих їм сил територіальних і функціональних підсистем на загальнодержавному, регіональному рівнях під керівництвом відповідної комісії з ТЕБ та НС.
Надзвичайний стан – це передбачений конституцією україни особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, та покладає на них додаткові обов’язки.
Режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій та епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу у разі масових порушень правопорядку або спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу україни через насильство.
Надзвичайний стан вводять по всій території україни або в окремих регіонах постановою верховної ради україни з негайним повідомленням президента україни або указом президента, який підлягає затвердженню верховною радою україни. під час надзвичайного стану держава може вжити таких заходів:
– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування;
– обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення а також діяльність можливих об’єктів народного господарства;
– заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних та інших масових заходів;
– заборона страйків.
5. режим воєнного стану встановлюється в умовах воєнних дій; порядок підпорядкування ЄС ЦЗ військовому командуванню визначається відповідно до закону україни «про правовий режим воєнного стану».