Відшкодування збитків постраждалим.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

План

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Лекція 5.

1. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

2. Відшкодування збитків постраждалим.

3. Страховий механізм відшкодування збитків від НС.Забезпечення цільових видів страхування.

4. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Утримання і розвиток системи державного резерву.

 

Фінансування заходів ЦО відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів госпрозрахункових підприємств і організацій.

Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади і підприємства відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання і захисту населення, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління і формувань, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Фінансування заходів ЦО, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем звʼязку і оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Міністерство економіки України та Держкомрезерв забезпечують потреби ЦО у техніці, приладах і спеціальному майні з оплатою замовникам вартості виділених матеріальних засобів.

Органи управління ЦО України, областей, міст, районів, міністерств і відомств утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок держаного і місцевих бюджетів, а також коштів на утримання міністерств.

Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують органи управління та установи ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами та службовим автотранспортом.

 

Фінансування заходів ЦО здійснюється за рахунок
Коштів
Бюджетів

 

Державного та місцевих
Підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарської діяльності

 

 


Важливе значення має порядок визначення збитків. Згідно з інструкцією [6 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15 лютого 2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)] збитки визначаються, виходячи з наслідків надзвичайної ситуації, для зобов’язання, а не зі змісту надзвичайної ситуації. Одна й та сама надзвичайна ситуація може викликати різні наслідки, так само, як різні надзвичайні ситуації можуть спричинювати такий самий наслідок. Якщо потерпілій стороні заподіяно збитки декількох видів, то збиток кожного видурозраховується окремо, а отримані результати додаються.

Економічний механізм безпосередньо пов’язаний із структурою збитків. Існує багато визначень і методик дослідження структури збитків. Економічні збитки проявляються в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства, і їх можна класифікувати за галузями народного господарства, компонентами середовища, елементами процесу праці. За класичною теорієюекономічні збитки поділяють на прямі й непрямі збитки.

Слід враховувати той факт, що збитки є тими матеріальними благами і вартістю, які могли б бути створені в процесі експлуатації виробничих об’єктів і навколишнього природного середовища. Тому структурне відображення досліджуваної проблеми має наступний вигляд (табл. 1).

Проведемо класифікацію економічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм наступним чином:

- збитки від скорочення власної сировинної бази;

- збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

- збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції;

- збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів;

- збитки від втрати сільськогосподарських угідь;

- збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

- збитки пов’язані із порушенням нормального режиму функціонування господарства.

Таблиця 1

Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

№ з/п Ознака класифікації Тип збитків
Фактор який спричинив збитки, або джерело збитків   1.1. Збитки від забруднення атмосфери
1.2. Збитки від забруднення поверхні землі і ґрунту
1.3. Збитки від забруднення поверхневих і підземних вод
Об’єкти (реципієнти), якимспричинено збитки 2.1. Соціальні збитки
2.2. Екологічні збитки
2.3. Економічні збитки
Рівень динаміки і наслідківдії вражаючих факторів, або інтегральні (узагальнюючі)показники 3.1. Прямі збитки
3.2. Непрямі збитки
3.3. Сукупні збитки
Часовий фактор 4.1. Попереджувальні збитки
4.2. Компенсаційні збитки
4.3. Відновлювальні збитки
Джерело відшкодування 5.1. Державний бюджет
5.2. Добровільні внески
5.3. Кошти міжнародних інституцій

 

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-мавидами:

- фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, щовиникають від забруднення навколишнього природногосередовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітномуперіоді;

- можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективічерез можливе забруднення навколишнього середовища, тобтомають умовно-теоретичний характер;

- відвернені збитки, що становлять різницю міжфактичними і можливими збитками;

- ліквідовані збитки, що становлять ту частину збитків, наяку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохороннихзаходів;

- потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству вмайбутньому через нинішнє забруднення навколишньогоприродного середовища.

Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданихнадзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяєвиділити наступні види збитків:

- збитки від руйнування ґрунтового покрову;

- збитки від пошкодження рослинного покрову;

- збитки від пошкодження тваринного світу;

- збитки від забруднення джерел та водойм;

- збитки від забруднення атмосфери;

- збитки від порушення кліматичного балансу;

- збитки від погіршення якісних характеристик природнихресурсів.

Соціальні ж збитки найскладніше визначити, тому їхкласифікацію за об’єктовим критерієм у роботі проведемонаступним чином:

- збитки від витрати трудових ресурсів;

- збитки, пов’язані із затратами на перерозподіл трудовихресурсів;

- збитки від зміни умов і характеру праці;

- збитки, пов’язані із наданням соціальних пільг і гарантійдля забезпечення можливості збереження життєвого рівня;

- збитки від зміни структури споживання;

- витрати, спрямовані на забезпечення комунальнимипослугами;

- витрати, спрямовані на забезпечення послугами охорониздоров’я.

Щодо дослідження соціальних збитків, завданих НС, тоосновною категорією цих збитків по суті є «вартість людськогожиття», яку можливо визначити тільки умовно, оскільки людськежиття – безцінне. Під поняттям «вартість життя»зазвичай розуміється економічнийеквівалент збитку, що може бути завданий людині за ризикованихумов. Встановлено, що економічна суть його полягає в грошовихчи інших виплатах, що компенсують громадянину підвищенийризик втрати життя чи здоров’я через виконання певних функцій занебезпечних умов.

 

Збитки відшкодовуються за рахунок цільових страхових фондів (формують систему соціального страхування): фонду пенсійного страхування, фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонду страхування на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання — надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, безробіття, а також у старості. Законодавство визначає умови і порядок здійснення такого страхування: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страхуванню особи, які працюють на умовах трудового договору, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.