Правосуб’єктність аграрних об’єднань.

Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, підприємства прагнуть об’єднання. Згідно із законодавством усі суб’єкти аграрного підприємництва мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, комерційну, наукову та іншу діяльність, незаборонену законодавством, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.

Об’єднання можуть утворюватися за галузевою чи територіальною ознакою, створюватися на невизначений строк або тимчасово.

Відповідно до ст. 118 ГК України об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Як суб’єкт права, об’єднання підприємств має свої ознаки:

1) економічна ознака – основою об’єднання є єдність матеріальних інтересів засновників. Матеріальні інтереси визначаються в статуті чи установчому договорі про створення об’єднання.

2) економіко-юридична – об’єднання як суб’єкт правовідносин має майно, відокремлене від майна членів об’єднання (- майно, передане членами на підставі договору чи статуту; - майно, набуте внаслідок господарської діяльності; - майно створених об’єднанням підприємств). Майно передається у господарське відання чи оперативне управління (ст. 123 ГК України). Майно членів об’єднання не входить до складу майна об’єднання. Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями свої членів, а члени не відповідають за зобов’язаннями об’єднання і один одного, якщо інше не встановлено у статутних документах. Порядок розподілу майна після припинення діяльності об’єднання встановлюється договором або статутом.

3) організаційно-правова – централізація в руках об’єднання функцій і повноважень його членів. Перелік цих функцій міститься у статуті чи договорі (виробничі, господарські, науково-технічні, комерційні функції)

4) юридична – особлива правосуб’єктність. Членами об’єднання можуть бути лише підприємства, юридичні особи (цим об’єднання відрізняється від підприємства, яке не має у своєму складі інших юридичних осіб), які є самостійними господарюючими суб’єктами. Разом з тим об’єднання також є самостійним суб’єктом. Воно створюється і проходить державну реєстрацію, є суб’єктом права, діє на підставі статуту або установчого договору, володіє майном, має самостійний баланс, рахунки в установах банків. Об’єднання проходить державну реєстрацію в порядку, встановленому для інших суб’єктів господарювання.

Організаційно-правовими формами об’єднання підприємств виступають асоціації, корпорації, концерни, консорціуми та інші. (ст. 120 ГК України).

Для с/г підприємств найбільш придатними виступають асоціації та корпорації.

Асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Згідно із ст. 26 ЗУ “Про с/г кооперацію” об’єднання с/г кооперативів створюються за рішенням установчих зборів уповноважених представників кооперативів. Об’єднання, що створюються обслуговуючими кооперативами, можуть мати асоційованих членів, на тих же умовах, що й обслуговуючі кооперативи. Такі об’єднання є неприбутковими. Вихід з об’єднання відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Право на створення об’єднань ФГ передбачено ст. 26 ЗУ “Про ФГ”.