Тахеометрична зйомка або тригонометричне нівелювання називають також геодезичним або нівелюванням похилим променем.
Тахеометрична зйомка
Воно виконується теодолітом; для визначення перевищення між двома точками потрібно виміряти кут нахилу й відстань.
В точку А встановлюють теодоліт, у точку В - рейку або віху відомої висоти V ( рис.2.17)
Вимірюють кут нахилу зорової труби теодоліта при наведенні її на верх віхи або рейки.
Рис. 2.17 - Схема тригонометричного нівелювання
Довжину відрізка LK можна представити як суму відрізків LC і CK з одного боку і як суму відрізків LB і BK з іншого. Відрізок LC знайдемо з ΔJLC:
LC = S*tg ν , (2.38)
інші відрізки позначені на рисунку.
Тоді LC + CK = LB + BK і S * tg( ν) + i = V + h (2.39)
Звідси виразимо перевищення h
h = S * tg(ν) + i - V, (2.40)
де i − висота, виміряна від точки Адо осі обертання труби,
ν− висота наведення візирного променя (на рис. 2.17 - відрізок LB, висота рейки V)
Таким чином ,
S * tg(ν) + p + i = r + V + h, (2.41)
звідки
h = S * tg(ν) + (i - V) + (p - r), (2.42)
або
h = S * tg(ν) + (i - V) + f. (2.43)
При вимірі відстані за допомогою нитяного далекоміра формула перевищення декілька змінюється;
тому що S = (Cl + c)* Cos2(ν), то
h = 0.5*(Cl + c)*Sin(2ν) + i - V + f = h'+ i - V + f, (2.44)
Величину
h'= 0.5*(Cl + c)*Sin(2ν)(2.45)
називають тахеометричним перевищенням.
Помилка виміру перевищення з тригонометричного нівелювання оцінюється величиною від 2 см до 10 см на 100 м відстані.
При послідовному вимірі перевищень виходить висотний хід; у висотному ході кути нахилу вимірюють двічі: у прямому і зворотному напрямах.
Тахеометрія- грецьке слово і в перекладі означає швидкий вимір.
Швидкість виконання тахеометричних робіт пояснюється отриманням при одному положенні візирної осі труби 1 - напряму, визначеного по бусолі або по лімбу горизонтального круга, 2 - відстані, вимірюваної по далекоміру, і 3 - перевищення, відлічуваного по рейці або обчисленого по виміру вертикального кута.
Тахеометричні роботи проводяться під час знімального обґрунтування (прокладкою тахеометричних ходів) і зйомки ситуації і рельєфу (зазвичай полярним способом).
План тахеометричної зйомки складається в камеральних умовах.
Роздільне виконання польових і камеральних робіт є її недоліком, оскільки можливі промахи в роботі при камеральному складанні плану (особливо в зображенні рельєфу) можуть залишитися непоміченими. Щоб уникнути цих промахів, під час польових робіт необхідно складати кроки (план окомірної зйомки).
Тахеометричну зйомку виконують для складання планів в крупних масштабах. Найдоцільніше застосовувати тахеометрію при зйомці місцевості з ясно вираженим рельєфом.
При тахеометричній зйомці застосовують інструменти двох типів: тахеометри-автомати і кругові тахеометри. Найбільшу продуктивність дають тахеометри-автомати, що мають різні пристосування, за допомогою яких можна отримати без обчислень горизонтальні прокладення ліній і відмітки точок або перевищення між суміжними точками.