Сума поправок має дорівнювати неув'язкі з протилежним знаком, а сума виправлених приростів повинна дорівнювати нулю.
Dx Dy
ПнС + +
ПдС – +
ПдЗ – –
ПнЗ + –
11. Неув'язку в приростах координат для замкнутого ходу знайдемо за формулами:
fx =åDx ; fy =åDy. (2.19)
Для визначення допустимості неув'язки підраховують абсолютну лінійну неув'язку fp у периметрі
(2.20)
і відносну неув'язку fp /p, яка має бути менше 1/2000.
Якщо отримана неув'язка допустима, то вона розподіляється на прирости пропорційно довжинам сторін з протилежним знаком з округленням до 0,01 м. Поправки в прирости обчислюються за формулами:
и
(2.21)
12. За координатами вихідної точки, отриманих в результаті прив'язки ходу до геодезичної мережі, і виправленим приростам координат визначають координати всіх точок за формулами:
Xi = Xi-1 +DXвипр. ; Yi = Yi-1 +DYвипр. (2.22)
Контролем правильності обчислення координат є отримання в кінці обчислень координат вихідної точки.
Обчислення координат точок розімкненого (діагонального) ходу проводять в тій же послідовності, що і для замкнутого ходу.
Кутова неув'язка знаходиться в цьому випадку за формулою:
fb =åbвимір. - [(aH - aK) + 180°× n,] (2.23)
де aH и aK - кути дирекцій сторін, до яких примикає розімкнений теодолітний хід.
13. Після розподілу неув'язки і обчислення виправлених значень кутів знаходять кути дирекцій і румби сторін ходу і обчислюють прирости координат.
Неув'язку в приростах координат для розімкненого ходу знаходять за формулою:
fx = åDX - ( Xк - Xн ); fy = åDY - (Yк - Yн ) , (2.24)
де Xн , Yн , Xк , Yк - відомі координати початкової і кінцевої точок ходу.
Подальші обчислення координат виконуються так само, як і для замкнутого ходу.
За результатами оброблених даних таблиці 2.4 будують план теодолітної зйомки і наносять на нього ситуацію.