Орієнтування на місцевості. Азимути ліній, дирекціоні кути і магнітні азимути ліній, їхній взаємозв'язок.

 

Всі роботи які пов’язані з обстеженням територій і вишукуваннями, проектуванням та будівництвом об’єктів народного господарства нашої держави вимагають їх орієнтування відносно сторін світу і існуючих об’єктів на місцевості.

Орієнтування виконують відносно початкових орієнтирних напрямків. Початковими орієнтирними напрямками в геодезії прийняті наступні: істиний, магнітний і осьовий меридіани.

Таким чином через будь - яку точку на місцевості можна провести істиний, магнітний та осьовий меридіани або лінію паралельну осьовому меридіану.

Розташування всіх меридіанів відносно один одного може бути будь - яке тому, що воно залежить від місця розташування самої точки на земній поверхні.

Орієнтування лінії на земній поверхні полягає в визначенні горизонтального кута між початковим орієнтирним напрямком і даною лінією. Оскільки існує три початкових напрямки, то горизонтальні кути визначені відповідно них мають свої назви. Все залежить від того, відносно якого початкового напрямку виконують орієнтування.

Коли орієнтування виконують відносно істинного меридіану то визначають істиний азимут.

Істинним азимутом називається горизонтальний кут, який відраховується від північного напрямку істинного меридіану за ходом годинникової стрілки та напрямом на предмет і змінюється від 0° до 360° позначається великою буквою А.

Якщо орієнтування виконують відносно магнітного меридіану то визначають магнітний азимут.

Магнітним азимутом називається горизонтальний кут, який відраховується від північного напрямку магнітного меридіану за ходом годинникової стрілки та напрямком на предмет і змінюється від 0° до 360°, позначається великою буквою Ам.

Якщо орієнтування виконують відносно осьового меридіану то визначають дирекційний кут.

Дирекційним кутом називається горизонтальний кут, який відраховується від північного напрямку осьового меридіану або лінії паралельної йому за ходам годинникової стрілки та напрямом на предмет і змінюється від 0° до 360° позначається грецькою буквою a.

 

Рис. 1.16 - Орієнтування лінії АВ

відносно вихідних

 

На рис. 1.17 приведено положення точок М і N, які розташовані на земній поверхні, та їх азимути і дирекційні кути.

Істинний і магнітний меридіани, як правило, не співпадають.

Напрямок - це горизонтальна лінія в площині магнітного меридіана, тобто прямовисної площині, що проходить через вісь вільно підвішеною магнітної стрілки.

Через нерівномірний розподіл магнітних мас всередині Землі напрям магнітного меридіана не співпадає з напрямком на магнітний полюс. Крім того, магнітна вісь Землі відхилена від осі обертання Землі приблизно на 12 °. Під впливом цих факторів між напрямками географічного і магнітного меридіанів в який-небудь точці на поверхні Землі утворюється кут δ (рис.1.17).

Цей кут називають схиленням магнітної стрілки і відраховують від істинного меридіана до магнітного. Східному схиленню приписують знак плюс, західному - знак мінус.

 

 

Рис. 1.17 - Залежність між істинним і магнітним азимутами

та дирекційними кутами

 

Напрям No - це напрямок, як правило, паралельне осьовому меридіану або осі абсцис координатної сітки зони. Якщо точка розташована на осьовому меридіані, то напрями Nі та No збігаються.

Якщо точка не на осьовому меридіані, то між осьовим та істинними меридіаном утворюється кут γ.

Цей кут називають зближенням меридіанів. Він відраховується від істинного меридіана до осьового меридіану. Східному зближенню приписують знак плюс, західному - мінус.

Зближення меридіанів можна вибрати зі схеми під південною рамкою топографічної карти або обчислити за формулою

g= Δλ Sinj (1.7)

де Δλ - різниця довгот географічного меридіана точки і осьового меридіана зони;

φ - широта точки.

 

Орієнтування лінії місцевості щодо вихідних напрямків здійснюють за допомогою орієнтирних кутів.

Кут між північним напрямком істинного меридіана і напрямом даної лінії АВ називають істинним азимутом. (Рис.1.17). Істинний азимут А відраховують від істинного меридіана за годинниковою стрілкою, він змінюється від 0 ° до 360 °.

Між істинним і магнітним азимутами та дирекційними кутами при відомих схиленнях магнітної стрілки і зближеннях меридіанів існує наступна математична залежність:

 

A=AM+d; A=a+d (1.8)