Виявлення неоднорідності (ліквації) сірки

Для виявлення в сталевих і чавунних виробах ліквації сірки використо­вують метод Баумана, який полягає в тому, що на підготовлений макрошліф емульсійним боком при­кладають лист глянцевого бромосрібного фотографічного паперу, попере­дньо змоченого у 5-ти процентному водному роз­чині сульфатної кислоти. Пригладжу­ючи зверху папір рукою, видаляють залишки повітря між папером і поверх­нею макрошліфа. Через 3 хв фотопапір знімають із макрошліфа, промивають у воді й переносять у ванночку з 25-ти процентним водним розчином гіпосульфіту. Через 10–15 хв фотопапір промивають во­дою і сушать.

Отримані на фотопапері ділянки коричневого кольору (рис. 4) позна­чають місця, збагачені сіркою (скуп­чення сульфідів FeS, MnS). Бромисте срібло утворюється в процесі реакцій (1), (2) і (3), які відбуваються під час взаємодії сульфідів із су­льфатною кислотою, що є на змоченому папері:

MnS + H2SO4 = H2S + MnSO4; (1)

FeS + H2SO4 = H2S + FeSO4. (2)

Утворений сірководень (H2S) діє на бромисте срібло емульсійного шару паперу, в результаті чого утворюється сірчисте срібло, що має темно-коричневий колір (див. рис. 4):

2AgBr + H2S = Ag2S + 2HBr. (3)

Отриманий фотовідбиток прикладають до звіту, описавши харак­тер розподілення сірки. Приклад виявлення ліквації сірки наведе­но на рис. 4 для темплета рейки.

Рис. 4. Ліквація сірки в сталевій рейці

Наявність у сталі сульфідів заліза негативно впливає на її влас­тивості. Це пояснюється тим, що легкоплавка евтектика заліза з сір­чистим залізом (Fe + FeS) розміщується на межах зерен і плавиться за температури 985...988 °С. При гарячому обробленні тиском таких сталей за температур понад 1000 °С евтектика швидко пла­виться, розділяючи зерна, що призводить до виникнення трі­щин, надривів. Таке явище на­зивають червоноламкістю і во­но підсилюється за нерівно­мірного розподілення (ліквації) сірки.

Виявлення прогартованості сталевої деталі. Для при­кладу розглянемо виявлення прогартованості сегмента різа­льного апарата косарки або ком­байна.

На поверхню макрошліфа се­гмента ватним тампоном рівно­мірно наносять 5–10-и процентний розчин сульфатної кислоти у воді. Після витримування 1–2 хв поверхня, що піддавалася гартуванню стру­мами високої частоти, матиме темніше забарвлення порівняно з усією поверхнею сегмента (рис. 5).

Рис. 5. Виявлення глибини гарту­вання різального сегмента