Реакція з купфероном C6H5N(NO)ONH4.

Реакції Станума (IV) іонів

Реакції Sn2+-іонів

Станум утворює два ряди сполук, у яких має ступінь окиснення +2 і +4. Розчини солей станума незабарвлені (безкольорові).

48. Реакція з лугами. Гідроксиди лужних металів осаджують із розчинів солей Станума(ІІ) білий осад, розчинний у надлишку лугу і в кислотах:

Sn²⁺ + 2OH^- ® Sn(OH)₂¯

Sn(OH)₂ + 2OH^- ® [Sn(OH)₄]^2–

Sn(OH)₂ + 2H⁺ ® Sn²⁺ + 2H₂O

49. Реакція з H₂S. При пропусканні H₂S через розчини солей Станума(ІІ), які підкислені хлоридною кислотою з С_н =2, утворюється темно-бурий осад SnS основного характеру, нерозчинний у лугах і сульфідах амонію та натрію, розчинний в (NH₄)₂S₂:

Sn²⁺ + H₂S ® SnS¯ + 2H⁺

G SnS не розчиняється в розчинах сульфідів лужних металів і амонію, чим відрізняється від сульфідів Арсену.

SnS легко окиснюється зокрема амоній полісульфідом, з утворенням тіосолей:

+2 +4

SnS + (NH₄)₂S₂ ® (NH₄)₂SnS₃

Тіосолі розкладаються мінеральними кислотами:

(NH₄)₂SnS₃ + 2HCl ® SnS₂¯ + 2NH₄Cl + H₂S

50. Реакції відновлення.Солі Станума(ІІ) – сильні відновники, відновлюють солі бісмуту (ІІІ) і меркурію (ІІ) у лужному середовищі:

3[Sn(OH)₄]^2– + 2Bi(OH)₃ ® 2Bi¯ + 3[Sn(OH)₆]^2–

[Sn(OH)₄]^2– + Hg²⁺ + 2OH^- ® Hg¯ + [Sn(OH)₆]^2–

Утворюються чорні осади Bi i Hg.

51. Реакція з їдкими лугами.Їдкі луги утворюють з йонами Станума (IV) білий драглистий осад Станума(IV) гідроксиду:

[SnCl₆]^2- + 4OH^– ® Sn(OH)₄ + 6Cl^–

Осад розчиняється у концентрованій хлоридній кислоті та в надлишку лугу:

Sn(OH)₄ + 4Н⁺ + 6Cl^– ® [SnCl₆]^2- + 4H₂О

Sn(OH)₄ + 2OH^- ® [Sn(OH)₆]^2–

52. Реакція з H₂S. При пропусканні H₂S через розчини солей Станума(ІV), які підкислені хлоридною кислотою з С_н=2, утворюється осад SnS₂:

[SnCl₆]^2- + 2H₂S ® SnS₂¯ + 4H⁺ + 6Cl^–

Осад розчиняється в концентрованій хлоридній кислоті, лугах, розчинах сульфідів і полісульфідів лужних металів і амонію, наприклад:

SnS₂ + Na₂S ® Na₂SnS₃

2SnS₂ + 6OH^– ® [Sn(OH₆]^2– + SnS₃^2– + S^2–

G На відміну від сульфідів Арсену, SnS₂ не розчиняється у (NH₄)₂СО₃.

Реактив утворює з станум (IV) у кислому середовищі малорозчинний осад. За допомогою цього реактиву можна кількісно осадити і вилучити станум (IV) від більшості інших елементів.

Реакції As(III) та As(V)

54. Реакція з сульфідами.У сильнокислотному середовищі сільфіди при взаємодії з солями Арсену утворюють жовті осади, сульфідів Арсену, які розчиняються в розчинах сульфідів лужних металів і амонію з утворенням тіосолей, а також у (NH₄)₂СО₃ та лугах, але не розчиняються у концентрованій хлоридній кислоті:

2As³⁺ + 3S^2– ® As₂S₃¯

2As⁵⁺ + 5S^2– ® As₂S₅¯

Виконання реакції. До 4-5 крапель розчину, що містить солі As(III) або As(V), добавляють 2-3 краплі розчину хлоридної кислоти (С_м=2) і пропускають у розчин сірководень. Спостерігають утворення жовтого осаду.

55. Реакція Марша.Атомарний водень, що утворюється при взаємодії цинку з сульфатною кислотою, відновлює сполуки As(III) та As(V) до арсину AsН₃. Утворений газ легко розкладається з утворенням миш’яку, який виявляють за допомогою аргентум нітрату:

AsO₃^3– + 3Zn + 9H⁺ ® AsH₃↑ + 3Zn²⁺ + 3H₂O

AsO₄^3– + 4Zn + 11H⁺ ® AsH₃↑ + 4Zn²⁺ + 4H₂O

2AsH₃ 2As + 3H₂

Реакція високочутлива і дає змогу виявити навіть незначні кількості сполук Арсену.

Виконання реакції. У пробірку вносять 2-3 см³ сульфатної кислоти, додають кілька кусочків металічного цинку та 3-4 краплі досліджуваного розчину. У верхню частину пробірки вставляють ватний тампон, просочений розчином плюмбум ацетату (для того, щоб зв’язати можливі домішки сірководню). Отвір пробірки накривають фільтрувальним папером, змоченим розчином AgNO₃. За наявності в розчині сполук арсену на фільтрувальному папері з’являється бура або чорна пляма Ag₃AsO₃ або Ag₃AsO₄. Дослід проводять у витяжній шафі.