План заняття
1. Основні поняття економічної інформації
2. Структура інформації
3. Особливості перетворення економічної інформації
4. Застосування комп'ютерної техніки для розв'язування економічних задач
1. Основні поняття економічної інформації
Вираз «економічна інформація » розуміють як сукупність даних (відомостей), які використовуються під час здійснення функцій управління економікою та її ланками. До найважливіших властивостей економічної інформації належать:
— переважання алфавітно-цифрової форми подання;
— висока питома вага вхідних даних, які підлягають обробці;
— значний обсяг умовно-постійної інформації;
— висока точність результатів розв'язання задач; дослідження таких інформаційних одиниць, як обліково-планові показники;
широке використання документної форми носіїв даних; - переважання дискретної форми числових величин.
2. Структура інформації
У процесі обробки даних на комп'ютері використовується поняття структури інформації. Структурою визначається виділення елементів інформації (частин), які називаються одиницями інформації. Одиниці інформації поділяють на прості та складні. До простих одиниць відносять такі елементи, які не можна поділити на частини. Складні одиниці інформації утворюються з інших інформаційних одиниць — як простих, так і складних. У багаторівневій структурі економічної інформації одиницею найнижчого рівня є реквізит, який є простою одиницею інформації, тобто це можуть бути слова або числа. Реквізити, що якісно характеризують об'єкт управління, називаються ознаками, а реквізити, що кількісно характеризують об'єкт — основами. Кожен реквізит окремо не забезпечує всебічну характеристику явища в економіці, тому вони поєднуються в таку одиницю інформації, як показник. Показник, у свою чергу, також може бути простим (складатися з однієї основи та одної ознаки) чи складним (налічувати кілька ознак). В управлінні також використовуються такі одиниці інформації, які складаються з одних реквізитів — ознак. Такі одиниці інформації прийнято називати інформаційними повідомленнями. Інформаційне повідомлення — власне показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит — ознака.
Більш високий рівень інформаційної одиниці — це набір даних, який є сукупністю однорідних показників і реквізитів — ознак на зовнішньому запам'ятовуючому пристрої. Набір даних також називається файлом.
Файл, у свою чергу, поділяється на частини, що не збігаються з одиницями інформації; сукупність наборів даних, що належить до однієї ділянки управлінської роботи, часто називають інформаційним потоком. Будь-які складені інформаційні одиниці (від окремих показників до інформаційної системи в цілому) можна розкласти на реквізити і, таким чином, підрахувати кількість мінімальних одиниць інформації, що лежить в основі її структурної будови.
3. Особливості перетворення економічної інформації
Розв'язання економічних задач зводиться до виконання інформаційних процедур (від збирання та обробки вхідних даних до використання отриманих результатів). Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес, який є основою
управлінської діяльності. Інформація, що надходить з інформаційного середовища, має відношення до того, що заведено називати системою управління. Ця інформація пов'язана з подіями, рішеннями, непередбаченими обставинами тощо. При цьому послідовність пропроцедур перетворення інформації не є фіксованою — вона може не містити певних процедур взагалі, а деякі, навпаки, можуть бути повторені. Але, як правило, економічна інформація проходить через усі інформаційні процедури перетворення, до яких належать:
а) відбір показників оцінки поточного стану об'єкта управління;
б) збирання та реєстрація;
в) кодування і декодування;
г) передання;
д) збереження; є) обробка;
є) оформлення та розмноження результативної інформації;
ж) прийняття рішення про подальше функціювання об'єкта управління.
Використовуючи процедури обробки економічної інформації, технологічний процес обробки інформації можна визначити як послідовність процедур б—є, а систему, що реалізує вказаний процес, визначити як систему обробки даних.
За ступенем автоматизації процедури перетворення інформації можна поділити на системи ручної обробки даних, автоматизовані системи обробки даних за участю людини та системи автоматичної обробки даних з виключенням людини з процедури перетворення даних.
До останнього часу процедури відбору показників оцінки поточного стану об'єкта управління та прийняття рішення про подальше функціювання об'єкта управління виконувалися тільки людиною, але використання систем управління, базованих на принципах штучного інтелекту (експертних систем), суттєво Розширили можливості застосування комп'ютера в дослідженні об'єктів і явищ, у процесі прийняття рішення.
4. Застосування комп'ютерної техніки для розв'язування економічних задач
Одним з основних напрямків застосування персональних комп'ютерів є створення програмно-апаратних комплексів, що забезпечують оперативне задоволення інформаційних та обчислювальних потреб спеціалістів, при цьому від користувача не вимагається спеціалізованих знань у галузі системного та приприкладного програмування. Такі апаратно-програмні комплекси називають АРМами (автоматизованими робочими місцями), які націлені на роботу прикладних спеціалістів: бухгалтерів, плановиків, кадровиків, технологів та ін. АРМи забезпечують:
— зручне введення проблемно-орієнтованої інформації;
— швидкий доступ до раніше введених даних;
— формування та обробку документів складної структури;
— створення особистих картотек, ділових записників тощо.
АРМи почали створюватися в міру накопичення досвіду розробки різних прикладних програмних продуктів типу інтегрованого пакета Microsoft Office, до складу якого входить потужний текстовий редактор Microsoft Word, процесор електронних таблиць Microsoft Excel, система управління базами даних Microsoft Access, процесор презентацій Power Point тощо.
В АРМах усі програмні компоненти взаємно узгоджені між собою і підтримують єдиний стиль взаємовідносин користувача з комп'ютером, який називається «дружнім» інтерфейсом (friendly interface). Такий інтерфейс передбачає мінімум операцій з клавіатурою, наглядне відтворення інформації, просте управління ходом діалогу, швидке передавання даних різним компонентам.
Концепція АРМ передбачає, що подання даних і робота з ними з погляду користувача ґрунтуються на об'єктно-орієнтованому підході, тобто кожна логічно замкнена інформаційна одиниця розглядається як окремий об'єкт, який може бути проаналізований користувачем у різних аспектах. При цьому одні об'єкти можуть бути подані у вигляді таблиць, інші — як текстові документи, а також можна подавати об'єкти і їх характеристики у вигляді діаграм та графіків
Економісти, бухгалтери й інші працівники управління звичайно працюють з плановими та звітними документами. Крім того, вони використовують різні відомості, довідки, картотеки, записники та інші документи, які часто можуть представлятися у матричному (табличному) вигляді. Для перегляду такої інформації використовується багатовіконний підхід, коли на робочому вікні комп'ютера одночасно в окремих вікнах може бути подана вся потрібна інформація з певною темою.
Користувач, отже, може виконувати такі базові операції:
1. Змінювати текстові або числові дані в окремих комірках довідкової таблиці чи в текстових документах, виведених на екран;
2. Переміщуватися по таблиці або тексту, відкриваючи для перегляду чи зміни інші документи і таблиці, в тому числі й ті яких у цей час на екрані не видно;
3. Розкривати окремі комірки таблиці чи позиції тексту в документах, викликаючи на екран допоміжні таблиці, текстові документи.
Також передбачається можливість використання графічного відображення даних. Засоби ділової графіки дають можливість <користувачеві просто виділити ті дані, які він хоче графічно представити, а комп'ютер сам відобразить їх у вигляді стовпчикових гістограм, лінійних та точечних графіків або кругових діаграм — за бажанням користувача. Засоби ділової графіки підносять наочність відображення числової інформації й особливо часто застосовуються для проведення фінансових аналізів, складання звітної та іншої документації.
Сучасні системи обробки інформації широко застосовують обчислювальні мережі. Працюючи на одному комп'ютері можна звернутися до іншого, який підімкнутий до мережі, і вибрати всі дані, що потрібні для роботи, тобто тепер не треба всі дані тримати в одному місці, а можна користуватися ними за допомогою засобів мережі, викликаючи потрібні дані за потребою. При цьому можна використовувати гіперпосилання на документи чи таблиці, розміщені в іншому комп'ютері, для їх швидкого перегляду.
Контрольні питання
1. Що таке економічна інформація?
2. Які найважливіші властивості економічної інформації?
3. Яку структуру має економічна інформація?
4. Які інформаційні процедури проходить економічна інформація для перетворення?
5. Що таке АРМ?
6. 
Як АРМ використовується для обробки економічної інформаці
Список рекомендованої літератури
1. Войтюшенко Н.М., Останець А.І. Інформатика і комп’ютерна техніка, К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564с.
2. Рзаєв Д.О., Шарапов О.Д., Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 486 с.
3. Гаевский А.Ю., Информатика: 7-11 класс: Учебное пособие – 2-е издание, доп. – К.: А.С.К., 2006. – 576с.: ил.
4. Інформатика та комп’ютерна техніка: Конспект лекцій / Укладач д.т.н., професор З.Д. Коноплянко.- Львів: Вид-во УБС НБУ, 2009.-131 с.
5. Інформатика та комп’ютерна техніка: Конспект лекційз дисципліни “Інформатика” для студентів напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит”/ Укладач З. Д. Коноплянко. - Львів: ЛІБС УБС НБУ, 2010. - 451 с.
6. Пушкар І.О., Браткевич В.В. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищіх навчальних закладів. К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 704 с.
7. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика та компьтерна техніка: Навч. Посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 359с.
8. Руденко В. Д., Марчук О. М., Паланжоглу М. О., Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В. М. – К.: Фенікс, 1997. – 304с.: іл.
9. Браткевич В.В, Бутов М.В, Золотарьова. Інформатика : Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології.: Посіб.-Видавничий центр «Академія», 2001.-696 с.(Альма-матер). Учебное пособие – К.:Центр «Методика-информ»., 2002.- 351с.
10. Заборовский Г.А., Лаппо А.И., Пупцев А.Е., Информатика: учебное пособие для 9 класса общеобзазоват. учереждений с рус.яз. обучения. – Минск: Напр.авсета, 2009. – 191с. ил.
11. Угринович Н.Д., Информатика и ИКТ. Базовый уровень: учебник для 10 класса. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. – 212с. ил.
12. Валецька Т.М., Бабій П.І., Григоришин І.А. та ін., Інформатика та комп’ютерна техніка в лабораторних роботах: Навчальний посібник. Ч. І. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 536 с.
13. Валецька Т.М., Бабій П.І., Григоришин І.А. та ін., Інформатика та комп’ютерна техніка в лабораторних роботах: Навчальний посібник. Ч. ІІ. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 536 с.
14. Кинкоф Ш., Microsoft Excel 2000 / Перевод с англ. А.Г. Парфенов. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2007. – 401с.: ил.
15. Виткуп М.Е., Петренко В.В., Информатика и компьютерная техника MS Office в примерах и задачах с методикой их решения: Учебное пособие – К.:Центр «Методика-информ»., 2002.- 351с.