Геометричні застосування визначеного інтегралу
Наближені обчислювання визначених інтегралів
1.Формула прямокутників
, n-кількість інтервалів Δxi
y
Δxi x
a b
2.Формула трапецій
, n-кількість інтервалів Δxi
y
Δxi
a b x
3.Формула парабол (Симпсона)
y
x
a b x
Приклад:
Обчислити беспосередньо та за формулами прямокутників,
трапецій та парабол. Оцінити похибку
розіб’ємо інтервал на вісім частин, з кроком h=1
I | |||||||||
X | |||||||||
y | 1,0000 | 2,6458 | 3,6056 | 4,3589 | 5,0000 | 5,5678 | 6,0828 | 6,5574 | 7,0000 |
Формула прямокутників
абсолютна похибка Δ=│38-34,8183│=3,1817, відносна
Формула трапецій
похибка:
Δ=│38-37,8183│=0,1817
Формула Симпсона
(8+4·19,1299+
+2·14,6884)37,9655
Δ= 38-37,9655 =0,0345
Отже меншу похибку дав метод Симпсона
1.Площа в прямокутних кординат ax
На основі геометричного змісту визначеного інтегралу площа криволінійної
трапеції aABb, обмеженою зверху неперервною кривою y=f(x), f(x)0
, вертикалю х=a та х=b і віссю ОХ
S = (1)
Якщо ,
Якщо f(x) міняє знак скінчене число раз на проміжку [ a,b ] то інтеграл по [a;b] розбиваємо на суми інтегралів по частинними відрізкам . Щоб отримати площу потрібно знайти суму абсолютних величин інтегралів по всім відрізкам.
|
|
В більш складних випадках фігуру представляють у вигляді суми або різниці криволінійних трапецій.
|
Визначити площу S обмежену параболою
Y=x2+1 та x+y=3
1.Визначимо межі інтегрування
|
| ||||
|
Якщо криволінійна трапеція обмежена кривою, яка задана параметрично х=х(t); y=y(t) tÎ[t1 ; t2]
| |
|
|
|
Якщо криволінійна трапеція обмежена кривою , заданою в полярних координатах ρ=ρ(φ),
φÎ[ α;β ]. Визначимо площу . Нехай в полярній системі координат маємо криву ρ=ρ(φ), де ρ(φ) неперервна функція на [ α;β ]. Визначимо площу сектора , обмеженого кривою ρ=ρ(φ) та радіус-векторами φ1=α, φ2=β. Розіб’ємо дану площу радіус-векторами на n частин , позначимо через Δφ1,Δφ2, ... , Δφn кути між проведеними радіус-векторами
i – довжина радіус-вектора ,що відповідає будь-якому куту φі, що знаходяться між φі-1 та φі .Площа кругового сектора з радіусом ρі та центральним кутом Δφі
| |||
| |||
, тоді
| |
при n®¥ маємо
|
Обчислити площу обмежену лінією
;
j | -p/4 | p/4 | |
r |
|
2. Довжина дуги плоскої кривої
Під довжиною дуги АВ розуміють границю до якої прямує довжина ламаної , вписаної в цю дугу, коли число частин ламаної необмежено зростає, а довжина найбільшої частини прямує до нуля.
Нехай y=f(x) рівняння кривої на [a;b]
Розіб’ємо криву точками Мі на n частин, маємо М0М1... Мn -ламану.
Довжина Мі-1 Мі буде дорівнювати:
|
|
|
|
при n®¥
або, якщо
|
Обчислити довжину кола x2+y2 = r2, y= r2-x2
Якщо дуга кривої задана параметрично x=x(t), y=y(t), tÎ[t1;t2]
|
| |||
|
Обчислити довжину дуги x = a cos3 t , y = a sin3t
|
Межі інтегрування знайдемо надаючи параметру f значення:
t | p/3 | p/2 | |
x | a | 0.35a | |
z | 0.35a | A |
|
|
|
| |||
|
Тоді
Приклад
|
Обчислити довжину кардіоїди
j | p/3 | p/2 | p | |
r | 2a | 1.5a | a |
3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
Нехай задано тіло Т, та відомо площу будь-якого перерізу цього тіла площиною,перпендикулярною до осі ОХ. Ця площа залежить від положення січної площини і являється функцією від Х : S=S(x) . необхідно визначити об’єм тіла Т, якщо S(x) — неперервна
функція. Спроектуємо тіло на вісь ОХ ,
отримаємо [a;b], який дає лінійний розмір тіла в напрямку ОХ , розділимо [a;b] точками xi на n частин і через них проведемо площини , перпендикулярні ОХ, тіло розіб’ється на суму циліндрів, об’єми яких
Знайти об’єм піраміди з площею основи та висотою Н. Нехай S(x) — площа перерізу. Площі їх перерізів відносяться як квадрати їх відстаней до вершини.
| |||
| |||
;
|
4.Об’єм тіла обертання.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та прямими x=a , x=b.
S(x)= py2 — коло в розрізі
|
аналогічно
|
|
|
Отже
|
Визначити об‘єм тіла.
|
|
|
|
|
|