Завдання 4

Завдання 3

На основі вхідних даних, наведений у таблиці, виконати прогноз прибутку туристичної компанії на 3 періоди використовуючи статистичні функції.

Розв’язати задачу оптимізації. Дві хлібопекарні забезпечують чотири готеля свіжою випічкою. Відомі транспортні витрати на перевезення цієї випічки від хлібопекарень до готелей.

Визначити план закріплення готелей за хлібопекарнями, щоб транспортні витрати були мінімальні.

Розділ 4
МЕРЕЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ТУРИЗМІ

4.1 Організація мережі Інтернет

У сучасних умовах для підприємств індустрії туризму глобальна мережа Інтернет стає одним з найефективніших засобів комунікації і реклами. У зв’язку з цим з’являється завдання виявлення перспективних напрямів використання мережі Інтернет у практичній діяльності підприємств цієї галузі.

Internet - відкрита світова комунікаційна інфраструктура, що складається з взаємозв’язаних комп’ютерних мереж та забезпечує доступ до віддаленої інформації та обмін інформацією між комп’ютерами.

Згідно статистичним даним кількість абонентів широкосмугового доступу в Інтернет на початок 2011 р. перевищило відмітку в 3,93 млн. Аналітики оцінюють обсяг аудиторії он-лайн користувачів у 13,9 млн. З них 89,7% використовують домашнє і/або робоче підключення. Тому можливості інтернет-технологій стають привабливими для все більшої кількості компаній. Це створює прекрасні перспективи для подальшого розвитку українського сегменту мережі.

Одиницею мережі Інтернет є локальна обчислювальна мережа, сукупність яких об’єднується деякою регіональною (глобальною) мережею (відомчою або комерційною). На вищому ступені регіональні мережі об’єднуються з однією з так званих опорних мереж Інтернет.

У якості з'єднувальних ліній в Інтернеті використовуються дротові лінії зв'язку, оптоволоконні, радіозв'язок і супутниковий зв'язок та ін.

Структуру підключення користувачів до мережі Internet наведено на рисунку 4.1.

Для організації зв'язку між двома комп'ютерами в глобальній мережі, кожний з них повинен мати унікальне позначення. Найбільшого поширення набули три схеми адресації вузлів.

1. Апаратні адреси – призначені для мережі невеликого або середнього розміру, тому не мають ієрархічної структури. Типовим представником адреси такого типу є адреса мережного адаптера локальної мережі (MAC-адреса), що присвоюється кожній одиниці обладнання мережі. Вона має компактний запис у вигляді двійкового або шістнадцятирічного значення, наприклад 0081005е24а8. У широкомовних мережах (на основі Ethernet) MAC-адреса дозволяє унікально ідентифікувати кожний вузол мережі та доставляти дані тільки цьому вузлу.

Рисунок 4.1 – Структура підключення користувачів до мережі Internet

2. Символьні адреси – призначені для запам'ятовування людьми і тому зазвичай несуть смислове навантаження. Символьні адреси використовуються як у невеликих, так і крупних мережах. Для роботи у великих мережах символьне ім'я може мати складну ієрархічну структуру, наприклад dl.donduet.edu.ua. Ця адреса говорить про те, що даний комп'ютер знаходиться у мережі Донецького національного університету економіки і торгівлі (donduet), що є освітньою установою (edu) української мережі Internet (ua).

Домен (англ. Domain) — частина простору ієрархічних імен мережі Інтернет, що обслуговується групою серверів доменних імен (DNS-серверів) та централізовано адмініструється.

DNS-сервери зберігають інформацію про вузли, імена яких належать домену і виконують трансляцію їх імен в адреси. Кожний домен має унікальне ім'я, а кожен комп'ютер, підключений до Інтернет, має, як правило, доменне ім'я. Домени мають між собою ієрархічні відношення. Два домени, що знаходяться на сусідніх рівнях ієрархії, називаються відповідно доменом вищого та нижчого рівнів. Домени найвищого (верхнього) рівня можуть бути сформовані за організаційною або географічною ознаками. Відповідність останнього елементу адреси типу організації або країні наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Домени деяких типів організацій і країн

Кожний ресурс в глобальній мережі також повинен мати унікальне позначення, для чого використовується універсальний локатор ресурсів URL (Uniform Resource Locator). Таке позначення складається з трьох частин:

- позначення служби (сервісу), що забезпечує доступ до ресурсу;

- DNS-адреса комп'ютера, на якому знаходиться ресурс;

- повна назва ресурсу на комп'ютері, де він знаходиться.

3. Числові складені адреси. Символьні імена зручні для людей, але, із-за змінного формату і потенційно великої довжини їх передача мережею не дуже зручною. Тому у багатьох випадках для роботи у великих мережах у якості адрес вузлів використовують числові складені адреси фіксованого і компактного форматів. Прикладом адреси цього типу є IP-адреса.

IP-адреса (Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережного рівня, що використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, що побудовані з використанням протоколу TCP/IP (наприклад Інтернет).

IP-адреса складається з чотирьох 8-бітних чисел (октетів), де значення кожного октету знаходиться у діапазоні від 0 до 255. Прикладом IP-адреси може бути адреса 192.168.0.31.

IP-адреса має дворівневу ієрархію, адреса ділиться на старшу частину - номер мережі і молодшу - номер вузла (хоста). Для того, щоб визначити яка частина IP-адреси вузла мережі відноситься до адреси мережі, а яка — до адреси хоста в цій мережі використовується маска підмережі. Наприклад, вузол з IP-адресою 192.168.30.15 і маскою підмережі 255.255.255.0 знаходиться у мережі 192.168.30.0, а 15 – це номер комп’ютера.

Використання маски підмережі дозволяє спростити маршрутизацію. Наприклад, якщо таблиця маршрутизації деякого маршрутизатора містить такий запис:

Якщо маршрутизатор отримує пакет даних з адресою призначення 192.168.1.2, обробляючи таблицю маршрутизації, він зіставить маску 255.255.255.0 з адресою 192.168.1.2 та отримає адресу мережі 192.168.1.0, якій у таблиці маршрутизації відповідає шлюз 10.20.30.1. Цим шлюзом і відправляється пакет.

Останнім часом, щоб зробити маршрутизацію в крупних мережах ефективнішою, пропонуються складніші варіанти числової адресації, відповідно до яких адреса має три складові і більше. Такий підхід, зокрема, реалізований в новій версії протоколу IPv6, призначеного для роботи в мережі Internet.

У сучасних мережах для адресації вузлів застосовуються, як правило, одночасно всі три приведені вище схеми. Проблема встановлення відповідності між адресами різних типів, якою займається служба розподілу імен, може вирішуватися як повністю централізованими, так і розподіленими засобами. У разі централізованого підходу в мережі виділяється один комп'ютер (сервер імен), в якому зберігається таблиця відповідності імен різних типів, наприклад символьних імен і числових номерів. Решта всіх комп'ютерів звертається до сервера імен, щоб за символьним ім’ям знайти числовий номер комп'ютера, з яким необхідно обмінятися даними. Найбільш відомою службою централізованого дозволу імен є служба Domain Name System (DNS) мережі Internet.

Доменна система імен (англ. Domain Name System, DNS) — розподілена система перетворення імені хоста (комп'ютера або іншого мережного пристрою) в IP-адресу.

При розподіленому підході кожен комп'ютер сам вирішує завдання встановлення відповідності між іменами. Розподілений підхід не передбачає виділення спеціального комп'ютера, але вимагає широкомовних повідомлень, що перевантажують мережу, оскільки вимагають обов'язкової обробки всіма вузлами, а не тільки вузлом призначення. Тому розподілений підхід використовується тільки у невеликих локальних мережах, а для крупних мереж характерний централізований підхід.

Отже, для пошуку того чи іншого інформаційного ресурсу у мережі Інтернет користувач повинен знати його URL-адресу, яку потрібно ввести її URL-адрес в рядку адреси Web-браузера, а потім слідувати за гіперпосиланнями. На запит буде відкрита Web-сторінка сайту, на якій знаходитиметься потрібна інформація.

Web-сайт – це об’єднана під одним доменним ім’ям (адресою) сукупність документів приватної особи або організації.

Web-документ - це текстовий документ, в якому міститься опис web-сторінки для інтерпретування його програмою браузером спеціальною мовою HTML (Hyper Text Markup Language - мова гіпертекстової розмітки текстів). Файли web-документів мають розширення .htm або .html.

Пошук необхідної інформації при величезній кількості інтернет-ресурсів також може здійснюватися за допомогою різних пошукових систем. При виконанні пошуку потрібно користатися правилами виконання запитів, які частково можуть розрізнятися в різних пошукових системах, однак основні принципи схожі. Правила виконання запитів завжди можна довідатися на web-сторінці конкретної пошукової системи в розділі Допомога (цей розділ може називатися Help, Як шукати, Поради пошуку, Правила виконання запитів та ін.).

Правила запитів звичайно містять у собі використання мови запитів для розширеного пошуку. Найпростіше правило, що існує для всіх пошукових систем, - указати будь-яку фразу й клацнути Пошук.

Зазвичай запит - це просто одне або кілька ключових слів, наприклад: мікропроцесори компанії Intel. За таким запитом перебувають документи, у яких зустрічаються всі слова запиту. Деякі слова в запиті ігноруються (союзи, прийменник та ін.), оскільки не несуть смислового навантаження. Наприклад, на запит ціна у гривнях будуть знайдені всі документи, у яких зустрічаються одночасно два слова: «ціна» і «гривня» (однак порядок їхнього відображення в списку може бути різним). Де в межах документа розташовані слова, у якій граматичній формі вони перебувають - не важливо. Прийменник у ігнорується. Тому наведений запит можна написати й так: ціна гривня. Результат пошуку буде тим же.

Важлива й дуже корисна властивість пошукових систем: незалежно від того, у якій граматичній формі ви пишете в запиті слово, воно перебуває в документах у всіх своїх формах. Наприклад, за запитом співробітник прийшов будуть знайдені серед інших і документи, що містять текст співробітники прийдуть. Розпізнавання всіх форм працює для звичайних слів російської та української мови. Для екзотичних слів, неологізмів тощо воно не здійснюється. Найпопулярніші оператори, їх призначення і приклади використання наведені в таблиці 4.2.

Для візуального створення складних запитів можна використовувати можливості розширеного пошуку на сторінці «Расширенный поиск».

Таблиця 4.2 - Оператори мови запитів пошукових системи

4.1 Аналіз інформаційних ресурсів Інтернет

Багато компаній і підприємств туристичної галузі впроваджують нові перспективні технології, програмні продукти і апаратне забезпечення. Це дозволяє різко підвищити ефективність бізнесу, витрачати менше, заробляти більше і отримувати кошти для подальшого інтенсивного розвитку. У багатьох турфірмах використовуються інтернет-технології (e-mail, IP-телефонія, форуми, блоги тощо), сучасні глобальні комп’ютерні мережі Amadeus, Galileo, Worldspan, Appolo, Sabre, що використовуються для бронювати авіаквитків, місць в готелях, орендування автомобілів.

За рівнем представлення у мережі туристичні ресурси класифікують таким образом:

- сайти загального призначення з туристичними розділами;

- спеціалізовані туристичні портали та сайти;

- глобальні системи бронювання;

- сайти фірм-туроператорів;

- сайти туристичних агентств;

- сайти готелів;

- особисті сторінки подорожуючих.

За даними рейтингу сайту Bigmir.net встановлено, що у липні 2012 року у групі «Подорожі» («Путешествия») нараховувалось 591 561 хостів (число унікальних IP-адрес комп’ютерів в Інтернеті, з яких були зареєстровані звернення до сторінки) та 2 694 738 хітів (загальна кількість звернень користувачів до сторінки). Рейтинг сайтів у червні-липні 2012 р. по групі «Подорожі» (http://top.bigmir.net/show/travel/?u=1&t2=1) наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Рейтинг сайтів по групі «Подорожі»

Продовження таблиці 4.3

У сучасних умовах туристичні фірми можуть використовувати Інтернет такими способами: створити веб-сторінку, на якій розмістити інформацію про фірму і її послуги; розмістити на сайтах рекламу; брати участь в групах з обміну новинами; спілкуватися за допомогою електронної пошти, ICQ, IP-телефонії; створити віртуальний тур.

Прикладом туроператорів, що активно впроваджують інформаційні технології, є TURTESS. Компанія відкрила власний сервер в Інтернет (www2.turtess-online.com.ua), який щоденно оновлюється та через який клієнт отримує можливість не тільки передивитися цікаву для нього інформацію, але і одразу відправити замовлення на бронювання турпродукту. Замовлення одразу потрапляє відповідальному менеджеру з продажів. Фірма «Фантазія-Світ» добивається мінімальних термінів оформлення поїздок завдяки власній системі бронювання авіаквитків SVIT.AERO.

Туристам доступні такі сервіси Інтернет: пошук інформації про компанію, тури тощо; пошук і он-лайн бронювання турів, готелів, авіа, з/д і автобусних квитків; оплата послуг з використання електронних платіжних систем; он-лайн страхування туристів; участь у тематичних групах в соціальних мережах; створення віртуальних туристичних агентств.

Як правило, пошук необхідної інформації клієнтами та співробітниками туристичних компаній здійснюється за допомогою різних пошукових систем. Найчастіше туристичні розділи зустрічаються в каталогах тих пошукачів, що представляють систематизовані збірки посилань. На основі каталогів пошукових систем, таких як Яндекс («Відпочинок - Туризм») і BIGMIR (Туризм), можна виявити найпопулярніші туристичні сайти, призначені для потенційних клієнтів. Тут також представлені новини туризму, тематичні статті, відгуки відпочиваючих, запропоновані різноманітні послуги (авіаквитки, паспорти, візи, страхування).

З метою сприяння продажів туристичних операторів та агентств розробляються туристичні портали - це великі веб-сайти, що є посередниками між фірмами та потенційними туристами. Вони надають можливість туристичним операторам заявити про себе та про свої послуги, а звичайний користувач за допомогою пошукової системи може вибрати необхідний тур та відправити замовлення, заповнивши спеціальну форму. Отже, туристичні портали як рекламні он-лайн площадки покликані сприяти продажам послуг рекламодавців — туроператорів і турагентств. Джерелом доходів порталів є банерна реклама, платне розміщення інформації про туристичні послуги, комісійні, отримання від турфірми за факт замовлення з серверу.

Туристичні портали поєднують у собі різноманітні функції: вони надають відвідувачам даних сайтів повну інформацію про тури, готелі, аеропорти, візи і паспорти, розклад авіарейсів і потягів, посилання на інші туристичні ресурси. Вони містять додаткову інформацію про курси валют, погоду і вакансії. Один з найцікавіших розділів будь-якого порталу – відгуки туристів про відвідані ними країни, готелях, думки про роботу тієї або іншої турфірми (розділи «Форум» на сервері TOURUA.com, Туристичний форум на сайті Українська туристична мережа www.ukrtravel.net, рубрика «Курилка» на порталі ТурДом.Украина, відгуки на порталі ТурПравда тощо).

Найбільш відомими туристичними порталами в Україні є:

1) «Незабаром» (http://www.nezabarom.ua/) – туристичний інформаційний портал розваг і туризму України.

2) «Tourua.com» (www.tourua.com) – католаг горящих турів, турів вихідного дня, екскурсійні тури; існує з 07 квітня 2004 р.

3) ТурДом.Украина (tourdom.ua) – професійний туристичний портал України: новини, спеціальні пропозиції, туроператори України, рейтинги, робота в туризмі. Проект інформаційної служби «Банко».

4) ТурПравда (www.turpravda.com) - відгуки туристів про готелі, рейтинг готелів і курортів за відгуками туристів.

Докладніше зупинимося на сайті TopHotels (http://tophotels.ru) — найпопулярніший каталог готелів з відгуками та фотографіями. Інформаційний рейтинг готелів засновується на думці спеціалістів туристичного бізнесу і відгуках туристів.

Так, наприклад, у результаті оцінки 26 туристами і 1 спеціалістом турагентства за критеріями розміщення, сервіс і харчування готель «Ялта-Інтурист» отримав рейтинг «4», майже 70% туристів рекомендують відвідати цей заклад (рис. 4.2).

У кожного готеля на TopHotels є власна сторінка з рейтингом, описом, фотографіями, відгуками туристів і турагентів, форми зворотнього зв’язку. Відомості про частину готелів на TopHotels оновлюють самі готельєри, що гарантує користувачам доступ до найсвіжішої та найактуальнішої інформації, що стосується обраних готелів.

Рисунок 4.2 – Рейтингова оцінка готелю «Ялта-Інтурист» на сайті tophotels.ru

Користувачі сайту можуть редагувати свої відгуки у приватному кабінеті, додавати до них фотографії, коментувати відгуки інших користувачів, отримувати інформацію про коментарі до відгуків на електронну пошту, додавати готелі у обране і багато чого іншого.

Щомісячно більш 2 000 000 мандрівників з країн СНД використовують TopHotels для вибору готеля, а щорічний приріст відвідування сайту складає близько 50% .

Проект TopHotels є цікавим не тільки туристам, але і суб’єктам галузевого бізнесу, конкретно - менеджерам туристичних агентств, оскільки думка мандрівників і є головною оцінкою якості роботи співробітників компаній відповідного профілю. Також для менеджерів, що беруть участь у рекламних турах, передбачена можливість дати експертну оцінку відвіданого готеля. Це надає шанс залучити клієнта і показати наявність професійного досвіду.

При виборі готеля для відпочинку менеджери туристичних агентств, як привило, звертаються до рейтингу TopHotels та орієнтують клієнта за відповідністю готеля заявленим стандартам. Найчастіше вимогам клієнтів відповідають готелі, що мають рейтинг «4» та вище.

Подібну рейтингову схему має проект Booking.com (www.booking.com). Рейтинг готеля створюється повністю автоматизованою системою оцінки (алгоритмом) і оснований на наборі критеріїв: чистота, комфорт, розташування, послуги, персонал, відповідність ціна/якість (рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Рейтингова оцінка готелю «Шахтар Плаза» на сайті www.booking.com

Компанія Booking.com B.V. (заснована у 1996 році) є власником і оператором Booking.com™, одного з провідних світових агентств у галузі бронювання готелів он-лайн. Кожний місяць до цього інформаційного ресурсу звертається більше 30 млн відвідувачів зі всього світу. Сайт компанії перекладений на 41 іноземну мову і пропонує вибір із 223 225 готелів, що розташовані у більше ніж 170 країнах. Бронювання на Booking.com гарантує найвигідніші тарифи на проживання у найрізноманітніших готелях – від невеликих приватних до розкішних п’ятизіркових.

На основі даних рейтингу «Рамблер ТОП100» [6] встановлено, що джерелом туристичної інформації для 64% користувачів є Інтернет, 53% інтернет-користувачів цікавлять готові тури, 47% - самостійні поїздки. Найбільш цікавою інформацією є відгуки і рейтинги курортів і готелів (49%) та ціни на тури (39%). Доля продажів туристичних послуг через Інтернет складає 13%, переважна частина перепадає на оплату авіаквитків.

Унікальні властивості Інтернет дозволяють використовувати його як ефективний засіб для проведення рекламних кампаній. Дослідження показують, що реклама в Інтернет може впливати на користувачів туристичних продуктів навіть більш ефективно, ніж теле- або радіореклама. Згідно оцінкам спеціалістів, у 2010 році дохід від реклами в Інтернет збільшився на 15% і склав $26 млрд [7]. Така ж тенденція властива і українському ринку.

Іншою проблемою для фірм індустрії туризму є пошук сайтів і інформації, що представляє маркетинговий інтерес для конкретної туристичної фірми [33]. До основних ресурсів необхідної інформації відносяться розділи туристського профілю на сайтах загального призначення, туристичні портали України, сайти туристичних операторів та агентств тощо. Якщо сайт фірми достатньо добре відвідується, то можна провести анкетування відвідувачів. Але оскільки заповнення анкети потребує деяких зусиль, необхідна достатня мотивація для того, щоб змусити відвідувача сайту витратити декілька хвилин на її заповнення. Такою мотивацією може стати об’ява про розіграш путівки серед тих, хто заповнив анкету.

Іншим важливим напрямом використання Інтернет у туризмі є розвиток у останній час так званого віртуального туризму. Це може бути подорож по музеях (Києво-Печерська Лавра - www.lavra.ua; Національний музей історії Києва - www.nmiu.org.ua та ін.) або іншим видатним місцям, не покидаючи власний будинок з використанням комп’ютера. Такі подорожі здійснюють подвійний вплив на "віртуальних туристів" - вони не тільки піднімають їх інтелектуальний рівень, але і спонукають побачити в реальному світі те, що вони зустріли у мережі. Інтернет також надає можливість побувати у різних частинах земної кулі, де встановлені численні веб-камери, наприклад, постежити за життям вулиць міста Донецьк - webcam.guru.ua/city/Doneck). Транслюючи зображення в Інтернет, туристичні фірми можуть заохочувати відвідувачів Інтернет відвідати певні готелі або курорти.

Схема реалізації туристичних послуг з використанням інтернет-технологій зображена на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 – Схема реалізації туристичних послуг з використанням інтернет-технологій

У сучасній Україні діє значна кількість різних туроператорів, кожен з яких має власні веб-сторінки в Інтернеті. Через них здійснюється просування турпродуктів в регіони і формування турагентської мережі. Найбільшої популярністю користуються сторінки тих туроператорів, які надають не тільки інформацію про фірму та турпродукти, що пропонуються, але й здійснюють електронне бронювання турів. На одних туроператорських сайтах бронювання доступно тільки для турагентств, на інших – і для приватних осіб. Багато сайтів туроператорів надають можливість бронювання не тільки турів, але й авіа- і залізничних квитків, замовлення візової підтримки тощо.

Виокремимо основні напрями створення сайтів для реалізації задач турбізнесу:

1. Створення сайту зі списком послуг, реквізитами, прайс-листом, картинками (сайт-візитка) та іншою інформацією, що дублює рекламні проспекти фірми. У цьому випадку сайт являє собою додатковий рекламний засіб, що дозволяє всім бажаючим ознайомитися у режимі постійного доступу з інформацією про фірму, її діяльність, координати. Недоліком є те, що інформація на сайті представлена у статичному виді без урахування думки користувачів.

2. Створення інтерактивного сайту для швидкого зв’язку клієнтів з фірмою через Інтернет, що здатний видавати інформацію за запитом користувача, відповідати на його питання, має засоби зворотнього зв’язку з фірмою (гостьова книга, форум, відповіді на питання, що задаються найчастіше, форма запиту інформації та інше). Такий сайт являє собою електронний офіс фірми, що сприяє збільшенню числа потенційних клієнтів. Недолік – неможливість безпосередньої участі у процесі реалізації туристичних послуг.

3. Створення сайта-магазина, здатного приймати платежі за туристичні послуги, бронювати путівки, квитки, укладати договори з клієнтами, оповіщати їх про вільні місця, путівки тощо. Такий сайт виконує функцію повноцінного паралельного механізму реалізації туристичних послуг, дозволяє розвантажити менеджерів, прискорити виконання рутинних операцій (прийом платежів, підготовка та підпис паперів, приїзд клієнта в офіс тощо). Недолік – ризик, пов’язаний з можливістю злому сайту хакерами, шахрайство, відсутність законодавчої підтримки з боку держави.

4. Підключення турфірми до бізнес-систем на основі абонентської плати. Тут пропозиції послуг розміщує один туристичний оператор, а бронювання дозволено тільки агентам цієї фірми, це так названі агентські мережі. Агенти звертаються до однієї бази даних, в ній підшукують потрібні послуги своїм клієнтам, а потім здійснюють бронювання.

Перші три системи працюють за принципом В2С (Business-to-Consumer) – взаємодія «продавець-клієнт». Остання система – за принципом В2В (Business-to-Business) — взаємодія «продавець-посередник».

В2С – визначає напрям електронної роздрібної торгівлі і реалізується за допомогою Інтернет-магазинів. Клієнт може зайти на сайт турагентства, туроператора, готеля, обрати потрібну послугу і придбати її.

В2В – включає всі рівні взаємодії між компаніями. Турагентство може самостійно заходити на сайт туроператора, формувати із запропонованих послуг тур і продавати клієнтам. Туроператор, у свою чергу, відслідковує продажі на своєму сайті і виставляє нові послуги.

Індекс конкурентоспроможності сайту підприємства сфери туризму складається з чотирьох субіндексів: навігація по сайту; інформація про компанію; функціональні можливості; мультмедіа (рис. 4.5). Вони містять 28 показників.

Рисунок 4.5 - Показники конкурентоспроможності сайту підприємства сфери туризму

Розгалуженість каталогів та рубрикаторів веб-сайту є визначальним важелем у комунікативному процесі із споживачами, адже лояльність потенційного споживача туристичного продукту в даному випадку залежатиме від обсягу та якості опублікованої підприємством інформації. Ефективність застосування веб-сайту також визначають його функціональні можливості – пошук, on-line бронювання, продаж та консультування. Привабливість та цікавість сайту визначається застосуванням мультимедійних технологій.

Розрахунок коефіцієнту конкурентоспроможності сайту дозволяє оцінити електронний інформаційний ресурс з метою ефективного його використання, визначення прибутковості та розробки методики управління інформаційними системами підприємства.

Найбільш вагомими критеріями якості сайту з точки зору рекламної цінності є його навігація, швидкість завантаження, якість обслуговування (рис. 4.6) [13].

Рисунок 4.6 – Критерії якості сайту з точки зору рекламної цінності

У переважній більшості на сайті туристичних підприємств розміщується загальна інформація і лише в деяких випадках сайт має потужні функціональні та мультимедійні можливості.

Великим турагентством Донецької області є підприємство ТОВ ТФ "САМ", що було засноване у 1991 році. На сайті цієї фірми можливий пошук турів по Україні та за кордоном. Робота ТОВ ТФ "САМ" автоматизована на основі пакету Само-Тур. Замовлення турів в режимі он-лайн від туристичних агентств приймаються тільки за наявністю відповідної угоди.

Компанія «Туртесс Тревел», заснована у 2002 році, займає лідируючі позиції як туроператор за напрямами Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Таїланд, Об’єднані Арабські Емірати і Туніс. На сайті цієї фірми можливий пошук турів за цими країнами (рис. 4.7).

Рисунок 4.7 – Параметри пошуку туру у системі Turtess-online

Компанія TEZ TOUR є одним з провідних міжнародних туроператорів. TEZ TOUR основана в 1994 році, сьогодні в асортименті компанії чотирнадцять напрямів: Туреччина (з 1994 р.), Таїланд (з 1997 р.), Єгипет (з 1999 р.), Іспанія (з 2003 р.), Куба і Домінікана (з 2004 р.), Мальдіви і Шрі-Ланка (з 2007 р.), Греція (з 2008 р.), Австрія й Андорра (з 2009 р.), ОАЕ, Бразилія і Мексика (з 2010 р.).

Компанія TUI Ukraine - це підприємство, створене у серпні 2009 року у результаті угоди з придбання компанією TUI Russia & CIS 75% активів української туристичної компанії "Вояж-Київ".

Туроператор «Вояж-Київ» існує на ринку України з 1997 року та є лідируючим багатопрофільним туристичним оператором.

Рисунок 4.8 – Параметри пошуку туру у системі TEZ TOUR

Основними напрямами в організації відпочинку є Болгарія, Хорватія, Кіпр, Греція, Чорногорія, Іспанія, Франція, Австрія, ОАЕ, Туніс та інше. Компанією створена власна франчайзингова мережа туристичних агентств, яка у період з 2003 по 2010 рр. працювала під торговою маркою «Галопом по Европам». На даний момент мережа нараховує 75 агентств по всій території України. Критерії пошук турів на сайті www.tui.ua/toursearch представлені на рис. 4.9.

Рисунок 4.9 – Вікно пошуку туру на сайті компанії TUI Ukraine

4.2 Автоматизовані системи бронювання готелів і квитків

Системи резервування і бронювання представлені внутрішньоофісними комп'ютерними системами та системами глобальної мережі Інтернет.

На сьогоднішній день існують такі основні види систем бронювання:

- глобальні системи бронювання (Sabre, Galileo, Worldspan Amadeus);

- національні (українські) системи бронювання (Сирена, е-Квіток, UHBS тощо);

- корпоративні системи бронювання (готелів, ресторанів, розважальних центрів тощо);

- інтернет-системи бронювання (www.booking.com, ukr-hotels.com, ukrainehotel.ru).

Глобальні системи бронювання, засновані на всесвітній інтеграції внутрішніх баз даних і систем обліку, є об'єднанням авіакомпаній, готелів, компаній з оренди авто, страхових компаній, туроператорів, які самостійно надають інформацію про себе, указують ціни і наявність місць за допомогою бек-офісів, встановлених у офісах компаній, або через Інтернет. Тим самим туристичні послуги стають доступними для будь-якого користувача Інтернет, що підвищує їх продажі. При бронюванні послуги замовлення напряму піде до постачальника послуг.

Розглянемо характеристики основних глобальних систем бронювання (GDS):

SABRE заснована у 1964 р. авіакомпанією «American Airlines», штаб-квартира знаходиться у м. Тулса (штат Аклахома, США), персонал – 6500 осіб у 45 країнах світу. Через систему пов’язані більш ніж 55000 туристичних агентств з одного боку і 420 авіакомпаній, 86000 готелів, 25 компанії з оренди авто, 12 круїзних і 33 залізні дороги – всі типи постачальників туристичних послуг у світі – з іншого боку. Система обробляє близько 1 млн операцій за хвилину - більше, ніж будь-яка інша організація у світі.

AMADEUS заснована у 1987 р. трьома великими європейськими авіакомпаніями – «Air France», «Iberia», «Lufthansa». Штаб-квартира – Мадрид, Іспанія, персонал – 4250 осіб, ресурс – 470 авіаліній, 59600 готелів, 48 компаній з оренди авто, всі основні круїзні компанії, залізні дороги, пороми, страхові компанії і сотні туроператорів. Користувачами системи є більш 70000 турагентств. Amadeus почала свою діяльність в Україні у 1997 році. Компанія реалізує взаємодію з авіакомпаніями та іншими провайдерами індустрії, розробляє локальні програмні продукти і рішення, що підвищують ефективність роботи користувачів. Разом з партнерами, Amadeus Ukraine бере участь у розвитку туристичної і транспортної галузі країни, адаптуючи найбільш передові технології до особливостей українського ринку.

GALILEO заснована у 1987 р. компаніями Air Lingus, Air Canada, Alitalia, Austrian Airlines, British Airways, KLM, Olympic Airways, Swissair, TAP Air Portugal, United Airlines і US Airways, штаб-квартира знаходиться у Парсипані (Нью-Джерсі, США), персонал – 3000 осіб у 116 країнах світу. Ресурс – 420 авіакомпаній, 90000 готелів, 30 000 локацій з оренди авто, всі основні круїзні компанії, 430 туроператорів, користувачів – 47000 турагентств.

Система Galileo представлена на всіх континентах, її використовують більш ніж 67 000 туристичних агентств у 160 країнах світу. Galileo обробляє близько 197 млн запитів у день, створює 2 млрд розрахунків тарифів та генерує більше 250 млн квитків за рік. Саме у Galileo представлено більше Low Cost перевізників, ніж у будь-якій іншій GDS.

З 2000 р. компанія Galileo відкрила власне представництво в Україні, де зараз пропонує 120 готелів, більшість з яких розташовані у Києві (33%), Одесі (22%), Львові (8%), Донецьку (6%) та Дніпропетровську (4%).

WORLDSPANз’явилася у результаті об’єднання комп’ютерної системи бронювання PARS європейського відділу американської авіакомпанії TWA і комп’ютерної системи бронювання DATAS американського авіаперевізника Delta Airlines. Контрольний пакет акцій Worldspan належить компанії Delta Airlines, центр управління системою знаходиться у м. Атланта (США). Worldspan — найпоширеніша система бронювання в Америці, займає третє місце з популярності в Європі після Amadeus і Galileo та розширює сфери впливу на Ближньому Сході і Південній Азії.

Worldspan — інформаційна система, що здійснює резервування головним чином на авіатранспорті (487 авіакомпанії), а також в готелях (39 000 готеля та 216 готельні мережі), екскурсійні бюро, театри та інші організації культури, компанії з оренди автомобілів. Worldspan дозволяє також отримати всю необхідну довідкову інформацію, пов’язану з мандрівками і туризмом. У теперішній час системою користуються більш 25 000 туристичні фірми по всьому світу.

BEDSONLINE – це провідний постачальник он-лайн бронювання туристичних послуг. Головний офіс компанії знаходиться в Іспанії. Система надає можливість бронювання місць у більш ніж 35000 готелях категорій від 1* до 5* у 130 країнах світу, апартаментів та інших типів розміщення у містах і на курортах; докладний опис, фотографії та карти місцезнаходження готелів; замовлення трансферу із аеропорту, морського порту, залізничного вокзалу у готель і навпаки; замовлення екскурсій, квитків у музеї і парки розваг, проїзних квитків, квитків на музичні шоу, на спортивні матчі та інші розваг; оренди автомобілю.

Більшість GDS надає Internet-інтерфейс до своїх баз даних та декілька варіантів підключення до системи.

Електронний авіаквиток або e-ticket - це електронна форма авіаквитка, що пропонується замість звичайного квиткового бланка (дод. А). Бронювання місць на рейс здійснюється стандартним чином, однак інформація про подорож, що відображається на авіаквитку, не друкується на бланку, а зберігається у спеціальній базі даних авіакомпанії в електронному вигляді. Так само як і звичайний авіаквиток, електронний квиток є документом, що засвідчує договір повітряного перевезення між пасажиром і авіакомпанією. Відмінність полягає лише у зручності використання - електронний квиток можна придбати не виходячи з дому, його неможливо забути або втратити, випадково залити кавою або викинути після польоту (забувши про те, що той же бланк є і квитком «назад»).

Існування електронного квитка передбачено національним законодавством. Стаття 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (від 31.05.2005, ВВР, 2005) передбачає, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Основою для функціонування електронного квитка на авіаперевезення в Україні є Монреальська «Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень» [11], яка була прийнята 28.05.1999 p. Її учасниками є 86 країн, в Україні положення цієї конвенції застосовуються з 21.01.2009 р., коли вступив в силу Закон України «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень»[9]. У ст.3 Конвенції передбачена можливість використання електронного квитка, копія якого на паперовому носії може надаватися за бажанням пасажира. Основою для функціонування електронного квитка на залізничні перевезення є Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України № 1318/717 від 18.12.09, яким затверджено зміни до Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, що регулюють порядок застосування електронного квитка. Правовими підставами для запровадження електронного квитка на залізничні перевезення в Україні є також Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.97 №252 «Про порядок обслуговування громадян залізничним транспортом» [23].

При покупці електронного авіаквитка пасажир повинен отримати документ під назвою «маршрут-квитанція» (itinerary receipt), у якому містяться відомості про придбаний квиток, а також повідомлення, які є обов’язковими у відповідності до законів країни та міжнародних конвенцій. Маршрут-квитанція роздруковується на будь-якому принтері на звичайному листі формату А4.

Авіакомпанії та IATA зробили вибір на користь електронного авіаквитка, оскільки це більш зручний та сучасний вид авіа перевізного документу:

- електронний квиток економить час пасажира — не обов’язково їхати в касу і стояти у черзі за авіаквитком, можна просто купити його через Інтернет;

- електронний квиток зберігається в надійно захищеній інформаційній базі авіаперевізника, тому більше не потрібно хвилюватися про те, що квиток можна забути або загубити, адже за видачу дубліката втраченого квитка авіакомпанії стягують штраф від 300 до 1500 грн.;

- купівля електронного квитка може здійснюватися з будь-якої точки світу, де є вихід в Інтернет;

- купити електронний квиток можна для своїх родичів або друзів, навіть, якщо вони знаходяться в іншій країні, їм залишиться тільки приїхати в аеропорт та сісти у літак;

- електронний квиток дешевше, ніж паперовий, оскільки у вартість квитка на паперовому бланку входить також вартість самого бланку (а також витрати на його виробництво, поширення та облік, що складає близько 50 грн.);

- для електронних квитків є додаткова можливість он-лайн реєстрації на рейс, яка починається за 24 години до вильоту, а не за 2–3 години, як звичайно.

Використання електронних авіаквитків за кордоном вже стало нормою. Про це свідчать і статистичні дані, надані IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту), згідно з якими середньосвітовий рівень продажу електронних квитків складає близько 96%. Сьогодні ринок он-лайн продажів авіаквитків в Україні не досяг світового рівня, однак стрімко розвивається. Он-лайн бронювання здійснюється через Глобальну дистрибутивну систему (GDS), найбільші провайдери якої (Amadeus, Galileo, Sabre та Worldspan) були розглянуті раніше.

В Україні існує ряд вітчизняних систем бронювання, які використовуються в туристичному бізнесі. Система бронювання «Сирена» - є першою вітчизняною автоматизованою системою резервування авіаційних квитків. Українська система бронювання готелів UHBS є проектом компанії «Новий Стандарт ділових подорожей» www.nst.com.ua (2009 р.). Мета проекту - зробити мешкання в готелях України доступнішим, а бронювання номерів швидким, зручним і надійним. ТОВ «Експрес-2» запропонувало автоматизовану систему самообслуговування «е-Квіток», що надає можливість бронювання місць у поїздах з подальшим викупом проїзних документів в квитковій касі.

Щоденно більш 40000 осіб по всій Україні через сайт www.bus.com.ua користуються послугами комплексу «Автовокзал» («Автостанція») - основного програмного продукту розробленого, впровадженого і супроводжуємого підприємством «Впровадження, Програмування, Інформація» («ВПІ»).

Програмне забезпечення, запропоноване цим підприємством, успішно експлуатується на 280 автовокзалах по всій території України.

Правила бронювання:

- бронювання виконується безкоштовно, однак за оформлення квитка по броні автовокзал може брати плату;

- заброньовані місця повинні бути викуплені;

- одна особа може оформити не більше двох замовлень;

- після придбання квитків на заброньовані місця відкривається можливість наступних замовлень;

- пасажир має можливість спостерігати за проходженням замовлення он-лайн;

- є можливість відмови бронювання (якщо до відправлення залишилося більше 18 годин);

- якщо користувач не викупить заброньовані квитки, адміністрація серверу має право відмовити пасажиру у подальшому сервісі бронювання, а також у всіх інших послугах, що надається сервером.

Для бронювання квитка необхідно вказати такі параметри:

- дата, на яку планується поїздка;

- станція прибуття;

- кількість місць для бронювання;

- e-mail адреса для отримання підтвердження про бронювання;

- часовий діапазон для пошуку рейсу;

- час покупки квитка (наприклад, за годину до відправлення рейсу).

У системі є можливість придбання квитка на автобус і оплати його покупки платіжною банківською картою. Оплата квитків на автобус здійснюється за допомогою платіжної системи. У результаті оплати користувач отримує ваучер, що підтверджує факт оплати і резервування місць у автобусі, оформлення квитка здійснюється безпосередньо перед поїздкою.

UkraineHotel.ru працює під управлінням Українського туроператора ДІСКАВЕР УКРАЇНА (місто Київ), який пропонує послуги з розміщення у готелях, трансфери, екскурсії та інші туристичні послуги по Україні. На цьому сайті просто і зручно забронювати місце у готелі в режимі он-лайн. Сайт пропонує знижки у багатьох готелях України для розміщення на будь-яку кількість днів.

Розглядаючи корпоративні системи бронювання, зазначимо, що у кожного туроператора є внутрішня база, де зберігаються дані про наявність викуплених місць. Завдяки прямим контрактам з готелями, постійним оборотам і закупівлі блоків місць готелі дають оператору комісію до 70% від початкової ціни. Системи бронювання туроператорів – це їх внутрішні бази даних, викладені в Інтернет. Бронюючи номер в системі туроператора, клієнт бронює одне з місць, вже викуплених туроператором у готелю.

Корпоративні системи бронювання, об'єднуючі готелі за принципом приєднання до консорціумів і готельних груп, діють за самостійно розробленими програмами. Провідні українські туристичні оператори («Туртесс Тревел»,TUI Ukraine та ін.) використовують для підключення до корпоративних систем бронювання В2В-системи (Busines-to-biisines), розроблені для взаємодії туроператорів з турагентами.

Приклади систем:

1) Tez Tour (www, teztour.ru) здійснюєон-лайн бронювання готелів і турпакетів у Турцію, Єгипет, Таїланд, авіаквитки на чартерні рейси по блокам компанії. Доступ у систему надається тільки турагентствам. Будь-які зміни у бронюванні можливі за запитом, тобто оф-лайн.

2) Натали-Турс (www.natalie-tours.ru) здійснюєон-лайн бронювання турпакетів в Іспанію, Таїланд, Кіпр. Доступ у систему: перегляд наявності місць – для всіх, бронювання – для турагентств.

Інтернет-системи бронювання представляють собою web-сайти з бронювання готелів «Вooking.com» (www.booking.com), «ukr-hotels.com» (http://www.ukr-hotels.com/), «ukrainehotel.ru» і «hrs.com».

Електронна комерція у сфері туризму представлена не тільки можливістю бронювання турів. В глобальній мережі діють декілька десятків могутніх туристичних сайтів, що надають послуги з бронювання готелів, авіа- і залізничних квитків, а також інші види туристичного сервісу. Завдяки цьому всі операції тепер виконуються комп'ютерами, а сам процес бронювання, як правило, займає декілька хвилин.

Перша в нашій країні система резервування готельних номерів через Інтернет – сервер «Все гостиницы Украины» (www.hotels24.ua) – працює на ринку туристичних послуг з 1997 р. На сьогоднішній день він співробітничає з готелями більше 500 міст Росії, країн СНД і Балтії. Бронювання номерів в готелях Росії і України підтримує цілодобовий інтернет-проект «booking.com» (Вooking.com).

Значна частка порталів орієнтована на резервування готелів не тільки в межах України, але і по всьому світу. Більшість проектів призначені для бронювання готелів тільки у режимі он-лайн і надають доступ до спеціальних сезонних пропозицій, спеціальних цін і унікальних знижок, які не завжди доступні при бронюванні готелю напряму.

4.3 Страхування туристів через Інтернет

У теперішній час на вітчизняному ринку страхових послуг придбання полісів через Інтернет починає користуватися попитом у споживачів. Оформити поліс або розрахувати його вартість тепер можна у режимі реального часу. Серед широкого спектру послуг, що надаються страховими компаніями, важливе місце займає страхування в сфері туризму. Воно не потребує попередньої оцінки страхового експерта, тому процедура оформлення документів не викликає особливої складності.

За даними Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), обсяги реалізованих українськими компаніями страхових полісов через Інтернет за 2010 рік у порівнянні з 2009-м зросли більш ніж у чотири рази. Але у цілому сьогодні в Україні через Інтернет продається близько 1% страхових полісів, а приміром, у Великобританії - 60%. Проте вітчизняні експерти стверджують, що за електронним видом торгівлі полісами велике майбутнє. Приклад страхового поліса наведено у дод. Б.

Послуги зі страхування туристів через Інтернет пропонують практично всі крупні страхові компанії України: «Оранта», «АЕРОСВІТ», «ІНТЕР» та ін. Деякі з них, бажаючи залучити до он-лайн страхування як можна більше клієнтів, навіть пропонують знижки туристам, що роблять замовлення через Інтернет. Вони гарантують, що поліс, придбаний таким чином, забезпечить організацію необхідних екстрених медичних послуг та їх оплату, що дорівнює покупці страхового документу звичайний чином.

Страховий порталe-polis.uaнадаєклієнтам нові можливості у галузі страхування. Клієнти можуть застрахувати життя, нерухомість, автомобіль і багато іншого, не покидаючи глобальну мережу Інтернет.

Е-polis вирішив задачу своєчасної доставки поліса клієнту незалежно від його місця проживання або роботи. Базова вартість доставки поліса по всій території України складає 0 грн. Надає можливість вибору страхової компанії із списку, що постійно розширюється. Також клієнт обирає метод та місце оплати (платіжні системи, платіжні термінали Об’єднаної системи моментальних платежів або банківські платіжні карти).

У клієнтів є можливість ознайомитися на форумі з відгуками про страхові компанії або оставити свій коментар.

Отримання інформації дистанційно (через Інтернет) дозволяє витрачати на процес страхування набагато менше часу: людина знаходить на сайті обраної ним страхової компанії он-лайн калькулятор, сама розраховує на ньому орієнтовний тариф і суму страхового платежу по обраному виду страхування. При цьому найчастіше після отриманих даних система пропонує варіанти мінімізації тарифу за допомогою зміни деяких параметрів вручну - це так званий конструктор, коли клієнт підбирає умови страхового договору у відповідності зі своїми потребами і побажаннями. У разі потреби користувач може звернутися до он-лайн консультанта.

Заявка на страховку заповнюється одразу на сайті страховика, після чого менеджери компанії передзвонять для уточнення умов доставки та оплати поліса. У разі страхового випадку, передбаченого програмою страхування, застрахована особа має повідомити про подію в будь-який час за телефоном екстреного виклику. При цьому необхідно повідомити прізвище та ім’я застрахованої особи, номер контактного телефону, місце знаходження, номер Свідоцтва страхування, що відбулося і яка потрібна допомога. Страховик здійснює виплати на основі умов передбачених програмою страхування.

Купувати страховки через Інтернет вигідніше не тільки через економію часу і додаткові інтерактивні зручності, але і за вартістю. Знижки на поліси при продажу їх через Всесвітню павутину досягають іноді 40%. Більш низька вартість страховки при прямому страхуванні досягається за рахунок значного скорочення операційних витрат: не включаються комісійні агентам та іншим посередникам, оптимізований документообіг і прийняття рішень. Правда, страховики визнають, що такі великі знижки компанії надають тільки за окремими продуктами. Більшість страховиків обмежується зниженням ціни в середньому на 10%.

4.4 Електронні платіжні системи

В умовах розвитку електронної комерції майже усі підприємства та організації туристичного бізнесу підтримують такі види оплат за придбання того або іншого туристичного продукту:

1. Банківський переказ - один з найдешевших способів оплати замовлення, який можна здійснити у будь-якому банку країни за наданим рахунком. Клієнт крім вартості послуги має сплатити комісію банка-відправника та комісію банка-посередника.

2. Оплата через системи миттєвих платежів Western Union або Moneygram - достатньо зручний, але менш вигідний варіант. Перевага – велика кількість пунктів відправки грошей та простота оформлення платежу. Недолік – відносно висока вартість послуг, окрім комісії, ці системи мають ще і не дуже вигідний курс обміну валюти.

3. Кредитні карти Visa, Master Card, American Express через міжнародну систему PayPal або інші платіжні шлюзи.

4. Електронні платіжні системи, такі як Webmoney, CyberPlat, QIWI та інші.

Перешкодою до розвитку систем он-лайнових продажів у нашій країні сьогодні служить нерозвиненість застосування електронних платіжних систем та кредитних карток для оплати туристичних послуг. Незважаючи на те, що інструменти безготівкової оплати для приватних осіб активно розвиваються, туристичні інтернет-компанії не поспішають впроваджувати платіжні технології, тому що існує певна частка ризику понести великі витрати. Крім того, українські туристи звикли купувати путівки в офісі фірми, бажаючи заплатити власне менеджерові та переконатися у надійності переказу коштів.

Електронна платіжна система– це система проведення розрахунків між фінансовими, бізнес-організаціями та Інтернет-користувачами у процесі покупки/продажу товарів і послуг через Інтернет. Саме платіжна система дозволяє покупцеві здійснити платіж, не відходячи від свого комп’ютера.

Розрахунки в платіжних системах здійснюються за допомогою електронних грошей.

Електронні гроші — це грошові зобов’язання емітента в електронному вигляді (послідовність чисел або файли, що грають роль грошей), що фіксуються та зберігаються на електронному носії у розпорядженні користувача, випускаються емітентом при отриманні від інших осіб грошових засобів в обсягу не меншому, ніж емітована грошова вартість та приймаються як засіб платежу іншими (окрім емітента) організаціями.

У системі електронної комерції платежі здійснюються при дотриманні ряду умов:

- дотримання конфіденційності;

- збереження цілісності інформації;

- перевірка справжності суб’єктів взаємодії (аутентифікація);

- багатоваріантність засобів оплати: можливість оплати будь-якими доступними покупцю платіжними засобами;

- наявність коштів у покупця (авторизація);

- мінімізація плати за транзакцію. Плата за обробку транзакцій замовлення та оплати товарів входить до їх вартості, тому зниження ціни транзакції збільшує конкурентоспроможність системи. Важливо відзначити, що транзакція повинна бути сплачена в будь-якому випадку, навіть при відмові покупця від товару.

Всі зазначені умови повинні бути реалізовані у платіжній системі Інтернет.

Електронні платіжні системи за наявною схемою платежів можна поділити на: дебетові (які працюють з електронними чеками і цифровою готівкою) та кредитні (які працюють з кредитними картками) (рис. 4.10).

Кредитні електронні платіжні системи є аналогами звичайних систем, працюючих з кредитними картками. Відмінність полягає в проведенні всіх трансакцій через Internet і, внаслідок цього, в необхідності додаткових засобів безпеки і аутентифікації. Загальна схема платежів в такій системі наведена на рис. 4.11.

Рисунок 4.10 – Класифікація електронних платіжних систем

Процес проведення платежів через Internet за допомогою кредитних карток складається з таких кроків:

1. Покупець, що має комп'ютер з Web-браузером і доступом в Internet, заходить на сайт електронного магазину, формує кошик товарів і обирає засіб оплати "кредитна картка".

Рисунок 4.11 - Схема електронних платежів за кредитними картками

2. Параметри кредитної картки (номер, ім'я власника, дата закінчення чинності) повинні бути передані платіжній системі Internet для подальшої авторизації. Це може бути зроблено двома шляхами: через крамницю, тобто параметри картки вводяться на сайті крамниці, після чого вони передаються платіжній системі Internet або параметри картки вводяться на сервері платіжної системи. Другий варіант є більш прийнятним, оскільки відомості про картку не залишаються в крамниці, і, відповідно, знижується ризик отримання їх третіми особами або шахрайства продавців.

3. Електронна платіжна система передає запит на авторизацію у процесінговий центр (установа, що забезпечує інформаційну і технологічну підтримку з обробки карткових трансакцій та широкий спектр інноваційних продуктів, які сприяють підвищенню ефективності роботи банка).

4. Наступний крок залежить від того, чи підтримує банк-емітент (де знаходиться розрахунковий рахунок покупця) “он-лайнову” базу даних рахунків. При наявності такої бази у банку-емітенті процесінговий центр передає йому запит на авторизацію картки та отримує її результат. Якщо бази немає, то процесінговий центр сам зберігає відомості про стан рахунку власників карток, стоп-аркуші і виконує запити на авторизацію. Ці відомості регулярно оновлюються банками-емітентами.

5-7. Результат авторизації передається покупцеві через платіжну систему або магазин.

8. При позитивному результаті авторизації, магазин надає послугу або відвантажує товар; процесінговий центр передає в розрахунковий банк відомості про здійснену трансакцію. Гроші з рахунку покупця в банку-емітенті перераховуються через розрахунковий банк на рахунок магазину в банку-еквайєрі (обслуговує продавця).

Дебетові схеми платежів побудовані аналогічно їх “оф-лайновим” прототипам: чековим і звичайним грошовим. До схеми включені дві незалежні сторони: емітенти і користувачі.

Під емітентом розуміється суб'єкт, який управляє платіжною системою. Він випускає деякі електронні одиниці, які обслуговують платежі (наприклад, гроші на рахунку в банках). Користувачі систем виконують дві головні функції. Вони здійснюють і приймають платежі в Internet, використовуючи випущені електронні одиниці.

Процес оплати товару або послуги за допомогою електронних платіжних систем представлено на рис. 4.12.

Рисунок 4.12 - Проведення платежів за допомогою електронних грошей

1. Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Спосіб зберігання електронної готівки у клієнта визначається платіжною системою (на спеціальному рахунку у платіжній системі, жорсткому диску комп'ютера або на смарт-картках). При емісії кожна грошова одиниця засвідчується електронною печаткою, яка перевіряється структурою, що їх випустила перед погашенням. Одна з особливостей фізичних грошей - їх анонімність, тобто на них не вказано, хто і коли їх використав. Деякі системи дозволяють покупцю отримувати електронну готівку так, щоб не можна було визначити зв'язок між ним і грошима. Це здійснюється з допомогою схеми сліпих підписів. Слід ще відзначити, що при використанні електронних грошей немає необхідності в аутентифікації, оскільки система заснована на випуску грошей в обіг перед їх використанням.

2. Покупець перераховує на сервер продавця електронні гроші за придбаний товар або послугу.

3. Гроші надаються емітенту, який перевіряє їх справжність.

4. У випадку справжності електронних купюр рахунок продавця збільшується на суму купівлі, а покупцю відвантажується товар або надається послуга.

Однією з найважливіших характерних рис електронних грошей є можливість здійснювати мікроплатежі. Це пов'язано з тим, що номінал купюр може не відповідати реальним монетам (наприклад, 19 копійок).

Емітувати електронну готівку можуть як банки, так і небанківські організації. Однак, досі не вироблена єдина система конвертування різних видів електронних грошей. Тому тільки самі емітенти можуть гасити випущену ними електронну готівку. Крім того, використання подібних грошей від емітентів - не фінансових структур не забезпечене гарантіями з боку держави. Однак, мала вартість трансакції робить електронну готівку привабливим інструментом пл