Порядок роботи

Попередньо підготовляють рН-121 до роботи, для чого настроюють і перевіряють прилад по буферній або контрольній рідині згідно з інструкцією, яка додається до приладу.

Для вимірювання водневого показника рН фільтрат бурового розчину заливають у спеціальну склянку і занурюють в неї електроди. Відлік величини рН проводять за шкалою показуючого приладу тільки після стійкого положення стрілки.

Виконання роботи:

► відібрати три проби по 300 мл бурового розчину без домішок;

► одну пробу залишити без хімічної обробки у другу додати 10 мл 10% NаОН, а в третю – 50 мл 25%-ого розчину ФХЛС;

► заміряти фільтрацію кожної проби на приладі ВМ-6;

► при появі фільтрату із отвору піддону приладу, кілька крапель його нанести на смужку індикаторного (лакмусового) паперу;

► після стабілізації забарвлення візуально порівняти зі стандартним (еталонним) забарвленням і встановити значення рН.

6.6.10 Визначення вмісту газу в буровому розчині

Вміст газу визначають з метою контролю початку газопроявів у свердловині і здатності бурових промивних рідин створювати тиск на вибій і стінки свердловини.

Наявність газу суттєво погіршує роботу насосів, збільшує в’язкість промивальної рідини та знижує її густину. Бульбашки газу. які знаходяться в промивній рідині, складаються із природного газу, який проник зі стінок свердловини або із вибуреної породи, із повітря, захопленого на поверхні і внесеного у буровий розчин насосами та із повітря, яке потрапило у буровий розчин з реагентами, схильними до ціноутворення. У деяких випадках газ знаходиться у розчиненому стані і внаслідок зменшення тиску у свердловині утворює бульбашки. Присутність газу (повітря) у буровому розчині може стати причиною зменшення густини і створити передумови для виникнення пластових проявлень.

Газ може поступати у свердловину також в результаті дифузійних та осмотичних перетоків, капілярних і гравітаційних заміщень та при розбурюванні потужних газоносних горизонтів.

Тому актуальним є визначення вмісту газу у буровому розчині. Вміст газу (Vг), % – характеризує об’єм газу в одиниці об’єму бурового розчину і визначається в процентах.

Вміст газу визначають або за допомогою приладів ПГР-1 (рисунок 6.17) та ВГ-1М (рисунок 6.18) або методом розведення.

Принцип роботи приладів ПГР-1 і ВГ-1М оснований на властивостях газів стискатися під дією надлишкового тиску.

Основні характеристики

– діапазон вимірювання, % – 0-10;

– абсолютна похибка вимірювання, % – ± 0,5;

– ціна поділки шкали, % – 0,5;

– температура бурового розчину. °С – +5 - +80;

– тиск в робочій ємності, МПа – до 0,3.

Визначення вмісту газу приладом ПГР-1

  Рисунок 6.17– Прилад ПГР-1
Прилад для визначення газовмісту у буровому розчині ПГР-1 складається зі стакана 6, призначеного для заповнення буровим розчином та корпусу 3, герметичне з’єднаних за допомогою байонетного з’єднання. Обертанням маховика 2 проти годинникової стрілки створюють надлишковий тиск. який фіксується манометром 4. Гумовий роз’єднувач 5 під дією надлишкового тиску тисне на розчин.

Покази вмісту газу знімають за шкалою 1.

Виконання роботи:

► заповнити стакан 6 до верхнього краю буровим розчином і з'єднати з корпусом приладу 3;

► повернути маховик 2 проти годинникової стрілки до моменту досягнення надлишкового тиску 0,3 МПа (за показами манометра 4);

► за шкалою 1 взяти відлік концентрації газу в буровому розчині;

► поворотом маховика за годинниковою стрілкою зменшити (стравити) надлишковий тиск до нуля;

► від’єднати кран від корпусу приладу, вилити розчин, вимити стакан і розділювач і висушити їх.

Визначення вмісту газу за допомогою приладу ВГ-1М

  Рисунок 6.18– Прилад ВГ-1М
Науково-дослідним інститутом УкрНДІгаз на основі приладу для заміру фільтрації ВМ-6 розроблений плунжерний прилад ВГ-1М, який дає змогу послідовно визначити вміст газу у буровому розчині та його фільтрацію.

Прилад ВГ-1М (рисунок 6.18) має подовжений плунжер та циліндр у порівнянні із приладом ВМ-6.

Основні характеристики:

– межа вимірювання фільтрації – 40%. газу – 30%;

– точність вимірювання, см3 – ±0,5%±1%;

– тиск фільтрації. МПа – 0,1.